Українські Передзвони до дня народження Тараса Шевченка

9 березня 2018 року у київському Будинку письменників України вчергове лунали “Українські Передзвони”. Цього разу всеукраїнський фестиваль патріотичної поезії і пісні був приурочений дню народження Тараса Шевченка. Незмінні організатори: Тетяна Белімова, Тетяна Яровицина і Олександр Ліщенко зробили все, щоб зустріч була теплою, дружньою змістовною.

Цього разу учасників було не так багато, як зазвичай. Можливо, тому, що оголосили дату проведення фестивалю за кілька днів і не надто піарили. Тож фестиваль пройшов без перебільшення у колі друзів. Я обрала для читання жіночо-мілітарні поезії зі збірки “Вітри часів”: “Нічні відьми”, “Дівчина у віночку” і “Матір-Вітчизна”. Continue reading

Українські Передзвони: презентація збірки “Вітри часів”

20 січня вдванадцяте віддзвеніли “Українські Передзвони”, які вкотре зібрали учасників з різних куточків України. Фестиваль патріотично-історичної поезії і пісні “Українські Передзвони”, цього разу був приурочений до Дня Соборності України і відбувався у стінах Будинку письменників на вул. Банковій, 2.

У фестивалі взяли участь близько 50-ти авторів та виконавців, які дарували свою творчість цілий день. Детальну розповідь і фотозвіт вже представила співорганізаторка і ведуча фестивалю Тетяна Яровицина, які можна знайти за посиланням. Тож переказувати все, що відбувалось протягом цілого фестивального дня, я не буду.

Мені ж випало представляти нову книжку Літературного клубу “Київ ПОЕТажний” – збірку поезій “Вітри часів”, яка нещодавно вийшла з друку. Я розповіла, за яким принципом обирались твори. Повідомила, що книжки вже передані усім київським публічним бібліотекам, де їх незабаром можна буде узяти і почитати. Ще дещо говорила, що можна було б сказати в кількох словах, але в мене вийшло довго і плутано. Загалом не люблю штовхати промови, та часом маю таку необхідність.
Continue reading

Враження від Івано-Франківської “Мови серця”

Уже вдруге Івано-Франківськ зустрічав поетів і музикантів на фестивалі любовної лірики “Мовою серця”, що організовується творчим подружжям Романа і Ольги Бойчук. Торік мені не вдалось відвідати фестиваль, зате цього року я наверстала втрачене. Кілька сонячних вересневих днів були плідно проведені в Івано-Франківську. 🙂

Їхали ми разом із Олександрою Малаш, тож для нас все почалося ще з поїзда, в який я заскочила за хвилину до відправлення)), і вечірніх подорожніх розмов. 🙂 А вже зранку нас зустрів сонячний Івано-Франківськ, в якому, на відміну від дощового Києва, можна було ходити у футболці.

Програма була насиченою: церемонія відкриття, поетичний і пісенний конкурс, поетичний баттл, презентації, дискусійний клуб, церемонія нагородження переможців і концерт та ще й екскурсія містом. І це ми ще не застали першого фестивального дня, який був не менш плідним. Докладніше про всі ці заходи можна прочитати в офіційніших публікаціях, ніж моя: наприклад, на сайті “Український час”. Тож тут я розповім лише свої персональні враження. До честі організаторів, усі локації були поруч, в центральній частині міста. Утім зумисні накладки (з метою економії часу) позбавляли можливості пробути на кількох заходах одночасно.

Continue reading

У Івано-Франківську заговорили «мовою серця»

З 8 по 10 вересня 2017 року в місті Івано-Франківськ вирував фестиваль любовної лірики та авторської пісні про кохання, в якому і я мала честь взяти участь. Власні враження я оформлю окремою публікацією дещо пізніше, а зараз пропоную ознайомитись із гарним і найбільш повним репортажем  Володимира Стецюка, опублікованим на сайті “Український час”. Там же опубліковано великий фоторепортаж (Фотоспогад: сто миттєвостей чарівного фесту) Володимира Стецюка, який я не передруковую (бо включає він не лише фестивальні кадри, але й особисті світлини, фото Івано-Франківська…), а пропоную (пропоную наполегливо) переглянути його безпосередньо на сайті “Український час”.

У Івано-Франківську заговорили «мовою серця»

У Івано-Франківську заговорили незвичайною мовою. У дні Всеукраїнського фестивалю любовної лірики та авторської пісні про кохання «Мовою серця», що 8-10 вересня проходив у місті Франка, цією мовою була, звісно, мова закоханих. 
Continue reading

Сходження на “Ірпінський Парнас” було плідним

29-30 липня в Ірпені на базі Будинку творчості письменників відбувався музично-поетичний фестиваль “Ірпінський Парнас”. Ідейницями, натхненницями, організаторками і ведучими виступили поетки Богдана Гайворонська (секретар по роботі з молоддю Спілки письменників України) та Юлія Бережко-Камінська (редакторка газети “Ірпінський вісник”). Можна собі лиш уявити, яка сила-силенна обов’язків, перемовин, клопотів, метушні звалилась на їхні плечі. Утім, зусилля були варті того чудового результату. Ідею проведення фестивалю підтримали Спілка письменників та міська влада Ірпеня. Чутки про фестиваль розлетілись в усі куточки України і до Будинку творчості з’їхались понад сто учасників – поетів та виконавців авторської пісні.

Ці два дні були настільки насиченими, що розповідь про них вийде об’ємною. Навіть десятої частини фотографій я тут не вміщу (натомість відсилатиму до численних альбомчиків). Я розповім усе по порядку, але не з початку, а з кінця, починаючи з церемонії нагородження і закінчуючи привидом балерини, що мешкав з нами в одному будиночку.
Continue reading

Книжковий арсенал: як я не взяла участі в жодному заході

Це моя друга участь у “Книжковому арсеналі”. Перша була минулого року, де я дебютувала із щойно виданою “Афродитою” і розповідала про це ось тут. Тоді я обмежилась куцим текстом з позитивними акцентами, щоб не вивалювати усе, що я думаю про Арсенал. Цьогоріч знову враження суперечливі, я довго вагалась – їхати чи не їхати взагалі. Врешті запланували дві автограф-сесії по годині кожна (в різні дні) на стенді “Самміт-книги”, які я чесно відбула. І це все.

Утім, розкажу по порядку.

Цього року тема Арсеналу звучала «Сміх. Страх. Сила» і була приурочена до 175-ліття повного видання “Енеїди” І.Котляревського. На сайті Арсеналу організатори обіцяли “підтягнути” програму до цієї теми. Щоб не перебрехати, процитую: “сфокусуватися на одній темі, аби якнайкраще представити її через літературу, мистецтво, освітні практики, перепрочитуючи і відрефлексовуючи…”

В усьому багатоманітті нещодавно виданих книжок “Афродита” одна з небагатьох, що найближче стоїть до “Енеїди” і тематично, і настроєво, і гумористично. Тільки в “Енеїді” підносяться “героїчні” (в лапках і без лапок) походеньки “козацтва” на чолі з Енеєм (до речі, сином Венери-Афродити), а в “Афродиті” – не менш “героїчно” (в лапках і без лапок) про жіноцтво – на чолі з Афродитою, Артемідою, Афіною, царицями амазонок.
Continue reading

Антоніна Спірідончева на Книжковому арсеналі

До мене зараз дійшло, що “Книжковий арсенал” вже іде. З такою кількістю передарсенальної інформаційної прокачки в мережі легко пропустити власне початок. 🙂

Я в заходах участі не беру, а от на стенді “Самміт-книги” буду в четвер і в неділю. Зависати на Арсеналі теж не буду, тож хто хоче побачитись, можна в цей час. 🙂

18 ТРАВНЯ
19:00 – Автограф-сесія Антоніни Спірідончевої. «Афродита». Стенд «Самміт-книги»

21 ТРАВНЯ
15:00 – Автограф-сесія Антоніни Спірідончевої. «Афродита». Стенд «Самміт-книги»

Отже, побачимось! 🙂

Як ми побували на «BookФест Бородянка»

25 березня в Бородянському районному Палаці культури відбувся перший в Київській області літературно-мистецький фестиваль «BookФест Бородянка».

В фестивалі взяли участь видатні письменники, поети, діячі мистецтва, заслужені артисти та діячі України, журналісти та представники видавництв Бородянщини та Київщини… Так починається офіційний звіт про щойно започатковану книжкову виставку. Перелік головних подій і виступів офіційних осіб можна знайти в тому ж таки звіті на сайті Бородянської районної ради і там же подивитись чимало фотографій. Але я не була важливою персоною на цьому святі життя, тому фото зі мною і багатьма іншими ви там не знайдете. 🙂

Моя поїздка в Бородянку була спонтанною, я їхала від літстудії “Перехрестя” разом з Вікторією Осташ у складі делегації від Спілки письменників.
Continue reading

Фестиваль “Українські Передзвони” відбувся у Будинку письменників

Одразу два літературно-музичні заходи проходили 11 березня в Будинку письменників. Фестиваль “Українські Передзвони”, який має історично-патріотичне спрямування, на першому поверсі. І захід для творчої молоді “Творчий ковчег” – на другому. Багато спритних письменників встигли побувати на обох заходах. Я ж більше часу провела з “Українськими передзвонами”, хоча й на “Ковчег” заскочила. А от фотографувала дуже мало, бо сиділа далеко від сцени. Мій фотозвіт можна переглянути в альбомі на Фейсбук.

До останнього дня я не знала, що читати. Нічого з написаного раніше читати не хотілось. А нового по темі не написала. Хоч бери і про амазонок читай. Зрештою, вони зі скіфами – теж начебто по темі…
Continue reading

Ми з “Афродитою” на “Книжковій весні”

І до нас з “Афродитою” прийшла весна. 🙂 Чи то ми до неї? 🙂 Адже зустріч відбулась на книжковому ярмарку “Київська весна”, що проходив 23-26 лютого  в Українському домі. На фото, до речі, я не книжкою фастаюсь, а новою зачіскою. 🙂

Два дні поспіль я мала по годині автограф-сесій на стенді “Самміт-книги”. Цього разу отримала розлогий усний відгук (до речі, позитивний, хоча й із зауваженнями) про “Афродиту” від читача, який купив книгу на попередньому книжковому ярмарку. Супер-приємно!

Взагалі я люблю позависати на ярмарках, порозпитувати, що де і як продається. Наприклад, цього разу багато дізналась, що читають, а точніше купують, чи ще точніше не купують наші народні депутати, ексклюзивно від людини, яка тримає книжкову ятку в стінах Верховної ради.
Continue reading

Антоніна Спірідончева з “Афродитою” на “Книжкових контрактах”

Книжкова виставка – це завжди зустріч давніх друзів і знайомих. 🙂
А я була рада провести день у гарному товаристві. 🙂

На “Книжкових контрактах”, що проходили в Українському домі, я була в суботу і неділю 17-18 грудня.

У суботу я спершу виконала обов’язкову програму, відбувши свою автограф-сесію на стенді видавництва “Самміт-книга”. Я підписувала книжки, а Катерина Жученя (поруч на фото) виконувала роль касира.
Continue reading

“Повіримо в себе” – підсумковий тур літературного конкурсу

26 листопада в Музеї народного декоративного мистецтва відбувся підсумковий тур літературного конкурсу в рамках фестивалю для дітей і молоді з особливими потребами “Повіримо у себе”. Цьогоріч фестиваль відзначає 25-річчя.

Конкурс проводився для вікових категорій “діти” і “молодь” в номінації “Авторська поезія і проза”. Мене вразила недитяча дорослість майже усіх віршів, що декламувались учасниками – чи то війна на Сході, чи то любовна лірика.

Журі конкурсу – Сашко Дерманський, Лариса Ніцой, Олена Осмоловська, Станіслав Бондаренко, Іван Степурін та Анастасія Смехова (яка також була ведуючою заходу) – ще мають визначити переможців. Однак Видавничий центр “12” вже надрукував твори 17-ти учасників підсумкового туру у збірці “Повіримо в себе”. Авторські примірники були урочисто вручені авторам.

Музей народного декоративного мистецтва є співорганізатором фестивалю усі 25 років. Під час заходу співробітники музею влаштували майстер-клас із вдягання традиційного українського жіночого одягу, запросивши учасниць в якості моделей, після чого відбулось і дефіле в народних костюмах Гуцульщини та Київщини.
Continue reading

Вийшов друком фестивальний альманах “Мовою серця”

Всеукраїнський фестиваль любовної лірики та авторської пісні про кохання “МОВОЮ СЕРЦЯ”, що проходив цього року в Івано-Франківську вперше, вирішив закріпити здобутки в однойменному альманасі, до якого увійшли твори причетних до фестивалю авторів.

Спішу похвалитись, що й моя добірка поетичних творів у ньому є. Альманах містить понад 300 поезій 40-ка авторів з усієї України, а також має пісенний додаток (на диску).

Про подію, що передувала створенню альманаху, я розповідала в публікації “Фестиваль любовної лірики “Мовою серця”.

Поки твори готувались до друку, упорядники (творче подружжя Роман Бойчук та Оля Бреславська) знайомили нас із авторами (відео). І вже надрукований тираж показали, правда ж гарний?

І звісно ж, кличуть на презентацію! 🙂
Continue reading

МУЗИ БЕЗ МУЗЧИН на книжковому Медвіні

Дівчачо-бешкетницька програма “Музи без музчин” буде представлена на Медвіні. Епічна еротика, абсурд, листівки прози та ще й зі співами під кіфару. 🙂 Ви таке чули? Отож.

А ми будемо бешкетувати по-дорослому, тобто зі знанням справи. Епічна еротика буде представлена “Афродитою” Антоніни Спірідончевої. Це відомі міфологічні сюжети, нарешті переказані жінкою.

Абсурдистську прозу представить “Поговори зі мною” Марини Єщенко, яка пише не лише власний абсурд (він переверне ваші уявлення про “абсурдність” “жіночої логіки”), але й наукову працю про абсурдизм в укрліті.

Парадокси жіночої уяви покажуть листівки прози “Кришталь горить” Саші Малаш. Від неї ж несподіване виконання поетичної класики.

Кіфару і власні пісні разом з “Ятоморе” привнесе Валентина Захабура. Буде по-літньому тепло і сонячно, яку б погоду не підготував нам Київ на 5 листопада.

«Sevama fest» – 10 років!

Минулої суботи в столичному літ-пабі «КрапкаКома», під тиху мелодію осіннього дощу за вікном, вдесяте відбувся «Sevama fest», зібравши своїх творчих друзів – поетів та виконавців авторської пісні.

Творці «Sevamu» Оксана Яблонська та Іван Кушнір зробили багато для того, щоб всі ці роки літературне об’єднання не жевріло, а жило повноцінним мистецьким життям, об’єднувало словом людей близьких по духу, поповнювало свої творчі ряди цікавими особистостями.

Конкурси, презентації, фестивалі – біографія різноманітна, цікава. Тому під час ювілею було що пригадати, про що поговорити.

Модерувала захід Оксана Шафаревич.

Пісні під гітару виконали Одександра Малаш, Валентина Захабура, Олександр Музика, Едуард Драч, гурт «Телері», поезіями потішили Тетяна Шептицька, Лілія Батюк-Нечипоренко, Вікторія Осташ, Володимир Осипенко та багато інших.

Також учасники фестивалю з особливим задоволенням прочитали улюблені вірші Оксани Яблонської.

«Sevama fest» відбувся, а на черзі вже новий захід, не менш цікавий – «16-значний код поета по-київськи», який пройде в рамках цьогорічного «Медвіну».

 Тетяна Череп-Пероганич

Джерело: сайт «Жінка-Українка»

Заглавне фото: Володимир Осипенко

Continue reading

16-значний код поета розгадували у Львові

У Науковій бібліотеці ЛНМУ ім. Данила Галицького відбувся поетичний марафон “16-значний код поета”, організований гутіркою “Севама” в рамках Львівського форуму видавців. Ще в липні очільниця “Севами” Оксана Яблонська написала на своїй фб-сторінці:

“Планую на осінь новий проект “16-значний код поета” (Літературний марафон про суть поезії).
Кожен поет особливий, хтось сумує, хтось сміється, чиїсь вірші легко упізнати, а хтось завжди несподіваний. Ми пропонуємо знайти 16 особливих ознак авторів-учасників марафону”.

На момент виголошення ідеї Оксана Яблонська ще не знала – де, як, із ким, а головне – склад “піддослідних поетів” за кілька місяців змінився ледь не весь. 🙂 І от, марафон відбувся у Львові, чудово вписавшись у програму наймасштабнішої книжкової події – Форуму видавців. Щоправда, сама Оксана Яблонська не змогла бути на ньому присутньою, тож роль ведучих виконували її “в.о.” – Оксана Шевців-Мазур та Ольга Бражник.

Ідея визначити 16 ознак кожного учасника, що вирізняють його з-поміж інших поетів – шикарна! Але ж потребує немало часу (на Форумі було відведено лише півтори години) і попередньо визначеного наукового методу, яким, власне, і має визначатись кожен з 16-ти знаків коду поета, а з цим у ведучих і учасників виникли наукові дискусії. 🙂 Тому пропоную повторити ще раз. 🙂

Свої вірші для наукових цілей читали Зоряна Лісевич, Антоніна Спірідончева, Ярослав Петришин, Валентина Захабура, Іван Гентош, Тетяна Череп-Пероганич, Ольга Бражник, Оксана Шевців-Мазур та Вікторія Калашнікова.
Continue reading

“Музи без музчин” бешкетували у Львові

Наші “Музи без музчин” відбулись у “Чарівному ліхтарі” у Львові (в рамках Форуму видавців). Емоцій багато!

Головний відгук звучав “Сміливо, як для дівчат!” 🙂 Дійсно, більшість зачитаних текстів висвітлювали “жіночі” теми з несподіваного боку. Героя Марини Єщенко, наприклад, під кінець оповідання токсикозило, або ж героїня тролила батька згвалтуваннями. Мої Афродита і Артеміда можуть позмагатися з грантовими феміністками в креативності, хоча погляди богинь на місце чоловіка в стосунках кардинально різняться. Зате Валя Захабура відстоювала традицію: кохання, романтика, ніжний і чуттєвий спів… ну добре, з елементами емансипації: Мій пане, запросіть мене на каву – Нема часу на каву? – Є! Є! Є! 🙂

До речі, мужчини в залі також були, аж двоє. Один після моєї “Золотої сітки Гефеста” встав і показово залишив зал (хто читав – здогадається чому))), тоді як другий засміявся, заплескав в долоні і показав “во!”, молодці, мовляв! 🙂 А по завершенню заходу ще багато розказував, що ми такі різні, і такі класні, і так вдало знайшли точки перетину зі своїми поемами, оповіданнями і піснями. “У вас гарна концепція – різні формати, не встигаєш втомлюватись, – каже, – вам треба розробити програму і більше з нею виступати… взагалі літературне турне своє зробити!”
Таке. 🙂 Ми потім між собою ділились враженнями і зійшлись на тому, що “Музи без музчин” відбулись дуже гарно, весело, емоційно, бешкетницькі твори пасували один до одного, а гості (за одним винятком))) лишились задоволеними. 🙂

Continue reading

Мої заходи на Форумі видавців у Львові

На Форумі видавців беру участь у двох подіях. 🙂
17 вересня “Ой лише, які дівки! або Музи без музчин”, де ми з Мариною Єщенко і Валею Захабурою будемо бешкетувати в “Чарівному ліхтарі”,
а 18 вересня буде годинка автограф-сесії в Палаці мистецтв (хол 2-го поверху).
Якщо вас цікавимо я і моя “Афродита” – приходьте! 🙂
Деталі на моїй сторінці на сайті Форуму.

Ой лише, які дівки! або Музи без музчин

А ми веземо у Львів дівчачо-бешкетницьку програму для Форуму видавців. Епічна еротика, абсурд та ще й зі співами під кіфару. 🙂 Ви таке чули? Отож.

А ми будемо бешкетувати по-дорослому, тобто зі знанням справи. Епічна еротика буде представлена “Афродитою” Антоніни Спірідончевої. Це відомі міфологічні сюжети, нарешті переказані жінкою.

Абсурдистську прозу представить “Поговори зі мною” Марини Єщенко, яка пише не лише власний абсурд (він переверне ваші уявлення про “абсурдність” “жіночої логіки”), але й наукову працю про абсурдизм в укрліті.

І “Афродита”, і “Поговори зі мною” страшенно затягують в свої сюжети, тож витягувати слухачів будемо музикою.

Кіфару і власні пісні разом з “Ятоморе” привезе Валентина Захабура. Днями вона грала на арфі, та якщо бешкетувати – то вже з кіфарою. 🙂

Чекаємо вас у Львові в суботу 17 вересня. “Музи без музчин” забавлятимуть і забавлятимуться в кав’ярні “Чарівний ліхтар” з 16.00 до 17.30 (адреса: вул. Івана Федорова, 12, м. Львів)

За організацію заходу дякуємо видавництву “Самміт-книга”. 🙂

Фестиваль любовної лірики “Мовою серця”

%d0%bc%d0%be%d0%b2%d0%be%d1%8e-%d1%81%d0%b5%d1%80%d1%86%d1%8f19-21 серпня в Івано-Франківську вперше проводився фестиваль любовної лірики “Мовою серця”. Його ідейники і організатори – подружжя поетів з Франківщини Роман Бойчук та Ольга Бреславська. Вперше я почула про цей фестиваль від них самих ще на “Українських Передзвонах”, що проходили у травні в Будинку письменників. Тільки тоді він мав статус несміливої ідеї. І от, коли поетична громада, а згодом і численні інформаційні спонсори, підтримали Олю і Романа, за літо вони організували справжній фестиваль!

Фестивалю передували проведення конкурсу любовної поезії і пісні, робота членів журі, визначення переможців. А на самому фестивалі – вручення нагород, презентації, круглий стіл, присвячений Іванові Франку.

Особисто я, на превеликий жаль, не змогла приїхати на фестиваль, хоч була запрошена і дуже хотіла. Зате мене замінила, наскільки це можливо, моя “Афродита”. У номінації еротичних віршів “Афродита” була вручена за найгарніший твір із античним сюжетом. Ним виявився вірш “Сон Данаї” Оксани Шевців-Мазур, яка, до слова, перемогла в номінації “Еротична лірика”.

На фестивалі також здобули нагороди наші “перехрестяни” – Олександра Малаш та Міха Невідомьский в номінації “Авторська пісня про кохання”.
Continue reading

  • Сторінка 1 з 3
  • 1
  • 2
  • 3
  • >