***
Саме вибираю вірші на конкурс “Перо Жар-птиці”)) Ніколи не чула ні про цей конкурс, ні про об’єднання “Поетквартал”, що його ініціював, ні про активістів “Поеткварталу”, що проводять конкурс і по ходу називають себе поетами. По ходу, це  такий спосіб піару.
Хоч я на конкурси зазвичай не шлюсь, але тут така Жар-птиця гарна намальована, що попробую. Сьогодні чи завтра останній день прийому. Так шо поспішайте! 🙂

***
Хотіла я відправити трохи своїх віршів в щоквартальний альманах “Скіфія” (вчора сплив термін прийому робіт). Мені просто назва видання подобається… я б туди надіслала щось про скіфів 🙂 Аж ось знайшла список авторів, чиї твори увійшли до літнього випуску.
Офігєть… Я не знаю ЖОДНОГО з них! Жодного з 52 людей! :)) Це я відстала від життя, чи то такі автори?
Continue reading →

***
Щодо поеми Бориса Мозолевського “Ірій”. Це спроба відтворити людські почуття, людські трагедії, а також “дикі” для нас звичаї скіфів. Це поетизовані історії, які витікають із зображень на предметах археологічних знахідок.
Вийшло дуже чуттєво і романтично. Подекуди дотепно і … сміливо.
Іноді хибить техніка віршування, деякі глави “водянисті”, а загалом поема справляє приємне враження.
По прочитанню у мене було стійке відчуття, що деякі фрагменти я вже читала. Але ніяк не можу згадати – де і коли я могла це робити… Якщо в дорослому віці, то пам’ятала б. Може бути, що ця поема була (чи є) включена до шкільної програми? Уривками, звісно, бо деякі фрагменти з “Ірію” впевнено тягнуть на 18+ :)) Особливо про скіфського Зевса і землю, що під ним дихає, як жінка… :))
Читати Б.М. Мозолевський “Ірій” (поема).

Борис Мозолевський, археолог і поет, чиї уривки з поеми про скіфів “Ірій” я цитувала нижче, зокрема керував експедицією до скіфського кургану Товста могила, де було знайдено славнозвісну золоту пектораль скіфського царя. Якщо вірити Вікіпедії, то Мозолевський вдягнув цю пектораль на шию, замаскувавши старою тілогрійкою, та інкогніто доставив безцінну знахідку до Києва.
Continue reading →