Степова Еллада або як ми з’їздили в Херсон і Миколаїв

18-19 березня наш дівчачо-бешкетницький проект “Музи без музчин” побував у Херсоні та Миколаєві. Про наші виступи в бібліотеках можна почитати в попередніх публікаціях, а тут буде розповідь про наше дозвілля. Суботнього ранку ми приїхали в Херсон, на вокзалі нас зустрів співорганізатор Безкоштовних курсів української мови у Херсоні Олександр Базилєв. Подивитись місто ми встигли лише з вікна машини дорогою в ресторанчик, потім дорогою в бібліотеку Лесі Українки, де дали виступ, потім дорогою в готель. Пан Олександр натхненно розповідав про всі визначні місця, повз які ми проїжджали, та хіба ж вхопиш усе на льоту?

Причина банальна: дуже щільний графік. Кинувши сумки в готелі, ми одразу поїхали в Гончарівку – бібліотеку ім. Олеся Гончара, де дали другий виступ. Та перед тим встигли роздивитись характерні краєвиди з балкону нашого готелю “Фрегат”. Гадаю, ці фото передають дух Херсона краще, ніж будь-які пам’ятки. Місто на Дніпрі і водночас неподалік від моря…
Continue reading

Думки під кінець року

***Перо Жар-птиці
Саме вибираю вірші на конкурс “Перо Жар-птиці”)) Ніколи не чула ні про цей конкурс, ні про об’єднання “Поетквартал”, що його ініціював, ні про активістів “Поеткварталу”, що проводять конкурс і по ходу називають себе поетами. По ходу, це  такий спосіб піару.
Хоч я на конкурси зазвичай не шлюсь, але тут така Жар-птиця гарна намальована, що попробую. Сьогодні чи завтра останній день прийому. Так шо поспішайте! 🙂

***
Хотіла я відправити трохи своїх віршів в щоквартальний альманах “Скіфія” (вчора сплив термін прийому робіт). Мені просто назва видання подобається… я б туди надіслала щось про скіфів 🙂 Аж ось знайшла список авторів, чиї твори увійшли до літнього випуску.
Офігєть… Я не знаю ЖОДНОГО з них! Жодного з 52 людей! :)) Це я відстала від життя, чи то такі автори?
Continue reading

Скіфські мотиви

***
Щодо поеми Бориса Мозолевського “Ірій”. Це спроба відтворити людські почуття, людські трагедії, а також “дикі” для нас звичаї скіфів. Це поетизовані історії, які витікають із зображень на предметах археологічних знахідок.
Вийшло дуже чуттєво і романтично. Подекуди дотепно і … сміливо.
Іноді хибить техніка віршування, деякі глави “водянисті”, а загалом поема справляє приємне враження.
По прочитанню у мене було стійке відчуття, що деякі фрагменти я вже читала. Але ніяк не можу згадати – де і коли я могла це робити… Якщо в дорослому віці, то пам’ятала б. Може бути, що ця поема була (чи є) включена до шкільної програми? Уривками, звісно, бо деякі фрагменти з “Ірію” впевнено тягнуть на 18+ :)) Особливо про скіфського Зевса і землю, що під ним дихає, як жінка… :))
Читати Б.М. Мозолевський “Ірій” (поема).

Золота пекторальБорис Мозолевський, археолог і поет, чиї уривки з поеми про скіфів “Ірій” я цитувала нижче, зокрема керував експедицією до скіфського кургану Товста могила, де було знайдено славнозвісну золоту пектораль скіфського царя. Якщо вірити Вікіпедії, то Мозолевський вдягнув цю пектораль на шию, замаскувавши старою тілогрійкою, та інкогніто доставив безцінну знахідку до Києва.
Continue reading