Побачила світ “Нова жіноча проза”

Нова прозаУ Луцьку видано «Нову жіночу прозу». Це 22-й випуск альманаху сучасної української літератури «Нова проза».

В книгу ввійшли прозові твори Анастасії Бордюг, Насті Затворницької, Юлії Лісовської, Наталки Ліщинської, Зоряни Починайко, Сніжани Тимченко й Олесі Хошобіної, а також поетична добірка Антоніни Спірідончевої.

Альманах “Нова проза” заснований у 2006-му році. Протягом свого існування він був площадкою для публікації творів переважно молодих, часто невідомих загалу, авторів.

Альманах важливий передусім для молодих авторів – і для перших публікацій, і для знайомства один з одним, тобто з текстами один одного, що є невід’ємною умовою формування і сучасної літератури, і самих письменників. Також підбірка книг “Нової прози” є цікавою для поціновувачів нових імен і нових віянь в літературі.

Усього побачили світ 22 випуски. Серед авторів, чиї твори друкувались у “Новій прозі” – Олесь Барліг, Артем Захарченко, Юлія Ванда-Мусаковська, Павло Коробчук, Олег Романенко, Вікторія Осташ, Наталка Ліщинська, Антоніна Спірідончева та багато інших.

Мої книжки в електронній бібліотеці “Кассіопея”

inart_372480_1А у мене супер-новина!
Тепер мої книжки є не лише в паперовому вигляді в магазинах, але й в електронному – в електронній бібліотеці “Касіопея” http://store.kassiopeya.com/index.php?language=ua&manufacturers_id=82
– Весна-поетеса
– Бізнес-провокація та
– Малолітка
Бібліотека платно надає доступ до книги, а ознайомитись з книгою (до 20 сторінок) можна безкоштовно. 🙂

Моє оповідання “Таксист” надрукували в січневому номері журналу “Дніпро”

8708_300Потішив журнал “Дніпро”. Отримала листа, що моє оповідання “Таксист” надруковане в січневому номері. 🙂

Звісно ж, це не стало для мене сюрпризом, адже робота з текстом почалася ще восени. Від редактора я отримала стільки підкреслень і зауважень, які стосувалися стилістики, звучання (а не правопису), що це перемінило моє розуміння редакторської роботи. До того ж події оригінального твору відбувались восени, але, оскільки вихід “Таксиста” запланували у зимовий номер, то довелося перемістити героїв у нові зимові ландшафти.

Але я все одно рада. 🙂

І рік почався добре. 🙂

Дніпро1

Оповідання “Таксист” зайняло два розвороти журналу. Це – перший розворот.

Мій скромний урожай публікацій у 2012 році

У 2012-му році друкувались такі мої твори:

Вірші «Колискова», «Зайчисько» – альманах «Digital Романтизм», зимовий, 2012 р.

Вірші «Весна-поетеса», «Книжка на ніч», «Маляр», «Афродита» – журнал «Люблю+Слово», №1 (20), 2012 р.

Вірш «Ніч і вона» – журнал «Дніпро», № 5, 2012 р.

Вірші «Колискових не треба», «Малюнок», «Сіє дощ», «Закінчення літа», «Малювала художниця море», «Місто», «Газони» – журнал «Люблю+Слово» № 3 (22), 2012 р.

Вірш «Колискових не треба» – журнал «Дніпро», №9, 2012 р.

Вірші «Ніч і вона», «Книжка на ніч», «Метелик», «Вечірня сукня», «Місто», «Ніч починається за ліхтарем», «Осінь іще молода», «Самотній вовк», «Ангел», «А рицар плакав» – збірка Клубу «Київ ПОЕТажний» – «Пензлі різнобарв», 2012 р.

548507_329841613740688_283202175_n 326234_416793661712149_1301170981_o

RTEmagicC_obl.jpg  dnipro-2012-09

Скромний урожай публікацій

В журналі “Стіна” надрукували мій вірш “Любовь природы”

stena_3

Любовь природы

И где ты видел водопад любви,
Который на пути сметает камни?
И где ты видел сумасшедший вихрь,
Который мчится вслед за облаками?

Ты видел где-нибудь влюбленные снега?
А слышал, чтобы дождь стучал о чувствах,
Чтоб о любви стонали холода
И песни пели отпечатки грусти?

Ты видел искры возбужденных вод
Или причуды обезумевшей погоды?
Боюсь, что … да. Хоть жизнь идет вперед,
Но неизменна к нам любовь природы.

Не вянет, но и не всегда цветет.
Любовь стихий не назовешь игрою,
Любви не страшен тяжелейший гнет.
Она умрет от пытки нелюбовью.

2001 г.

Стіна № 3-4, 2011 р.

 

В журналі “Дніпро” надрукували мій вірш “Малювала художниця море”.

Дніпро-7 обкл

Малювала художниця море

Малювала художниця море – красивий пейзаж –
Його бризки і блиск яскравіли в тонах акварелі
(Поки стопи вмивалися хвилями, з джинсами аж).
Пізнє сонце прибилось до літньо-похилої скелі.

Недосяжною стала ядуча блакить-глибина,
А під берег хтось крапнув яскраво-зелених парфумів.
Гострі камені, ранені силою моря чи дна,
Обливались водою, тамуючи спрагу, як юні.

А за рамками – пил, вантажівками возять цемент –
Обгинають картину, як воду окреслює берег.
Там будують готелів каскад і новий бізнес-центр,
Для яких у художниці мало чи вмінь, чи паперу.

2011 р.

Дніпро № 7, 2011 р.

 

В журналі “Дніпро” надрукували мій вірш “Брейкін-ньюз”

Дніпро-10 обкл

Брейкін-ньюз

Осінь сіра посвітліла,
Сонце вирвалось із хмар,
І пройшовся світом білим
Актуальний коментар:

«Брейкін-ньюз! Беззуба осінь
Відступила без боїв.
Вже весна на кожнім кроці!» –
Телевізор вправно плів.

«Несподівані новини, –
Здивувалася весна, –
В мене повно справ на зиму…
Ох ця тележовтизна…»

Потім вийшла з мікрофоном:
«Люди! Що за шум і гам?
Мій прихід – це брязкіт, гомін,
А не ваш телеекран!»

Клацнула зубами осінь:
«Вам невдячність – на біду…»
А зима в своєму блозі
Записала: «Що ж. Я йду».

Дніпро № 10, 2011 р.

 

В журналі “Однокласник” надрукували зразу три мої вірші: “Брейкін-ньюз”, а також “Вечірня сукня” та “Намисто”.

Однокласник обкл

Намисто

Відспівалося літо. Тим часом і ми
Розлетілись, як те жовте листя.
І прямує самотність назустріч зимі
З подарунком на згадку — намистом.

Телефонний дзвінок запросив на вечірку,
Натякнувши на зустріч півсловом.
Ми не бачились довго, але моя зірка
Хоче вірити в свято любові.

Віднайшла у забутій шухляді намисто,
Подароване милим ще влітку.
Та вдягнуть не змогла — розлетілись барвисто
По кутках зірочки-намистинки.

1998 р.

Вечірня сукня

Влітає крізь відкриту шибку злива,
А на мені одягнута легенька,
В якій я неприховано вродлива,
Вечірня сукня на тонких бретельках.

Мені жбурляє дощ на плечі краплі,
Лякає, злиться. Чи ревнує?.. Всі
Хай поглядом їдять і плечі, й плаття,
Як йтиму від під’їзду до таксі.

Зберу ті погляди і зникну у машині,
Немов з трофеями, і буду переможно
Дивитись в дощ і думати: мужчинам
Чи солодко, коли чогось не можна?

2010 р.

Однокласник № 10, 2011 р.

Антоніна Спірідончева в НПУ

Чомусь раніше мій Гугл не знаходив цієї сторінки, сьогодні я її перший раз побачила. Читала і трохи червоніла.

Антоніна Спірідончева в НПУ

Писемність та наявність літератури – це ознаки духовного, творчого та наукового розвитку нації. На сьогоднішній день культурно-освітній фон України залишається на досить високому рівні, і переконатися в цьому може кожен охочий – варто лише відвідати виставку виставку «Книжковий світ – 2011», що буде проходити з 10 по 13 листопада в експоцентрі «Спортивний». Саме з цієї нагоди в Інституті української філології НПУ ім. М.П. Драгоманова вже декілька днів поспіль відбуваються зустрічі з письменники, видавцями, журналістами та іншими представниками творчої еліти. Ось і 4 листопада студенти мали змогу поспілкуватися та прослухати лекцію Антоніни Спірідончевої, письменниці та автора багатьох статей, що розміщені в громадських блогах.

Продовження можна читати в блозі студентів Інституту Української Філології НПУ ім. М.П. Драгоманова

А ось це афішка, яка мені тоді дуже сподобалась, але в мене не було з собою фотика, щоб сфоткати. Я тоді зокрема говорила про ненамірене викривлення інформації і прикладом привела цю ж афішку, яка висіла із зовнішньої сторони аудиторії, де мене названо журналісткою. Хоч це і негарно було з моєї сторони, але я трохи іронізувала :))
Загалом мені ці студенти дуже сподобались, я тоді дуже переживала, що я їм не сподобалась.

Афіша

Огляд поезії від Василя Герасим’юка

ОГЛЯД ПОЕЗІЇ. ЧАСТИНА 10

Поет Василь Герасим’юк оглядає добірки творів, надіслані на поетичний конкурс, оголошений сайтом “Студгазета”.

Там і про Антоніну Спірідончеву є. Правда, більше сфокусовано на недоліках, але гарна критика – це прекрасна знахідка і поштовх до доопрацювання творів!!!

Радіо “Майдан поезії”

29 січня о 10.35

в програмі “Майдан поезії”

з Миколою Підгорним

на студії “Майдан” радіо “Голос Києва”

(частота 72.08 FM (УКХ) або другий канал мережевого Національного радіо)

гість студії – київська поетеса Антоніна Спірідончева

Вітаю газету “UАргумент” із виходом на київський ринок розповсюдження преси

54850638
Офіційний сайт газети “UАргумент”.

Газета “UАргумент” виходить друком з березня 2006 року і висвітлює політичне, соціальне, культурне життя країни. Тривалий час газету можна було придбати у пунктах продажу преси Донецька та сусідніх регіонів або ж за поштовою передплатою. З недавнього часу “UАргумент” можна знайти і на київських розкладках, із чим газету та її головного редактора Анатолія Герасимчука слід привітати.
“UАргумент” небайдужий і до молодих літераторів. Наприклад, у № 29 (221) за 27 липня 2010 року був надрукований мій вірш “Ніч і вона”, який головний редактор випадково побачив на сайті “Хай Вей”.

Ніч і вона

Ніч і вона – у сýконці білій з пацьорками
Дивиться з мосту старого у воду ставка.
Вітер волосся і поли їй з придихом цьомкає,
Ніч обіймає за плечі, гойдає містка.

Світ – чорно-білий: молочно виблискують лілії
З-поміж кружалець-листків, що вросли в береги.
Місяць зімлів у воді, лише зрідка домріює,
Як йому зорі і ніч в літній час дорогі.

Ніч і вона – задивляється в казку-дзеркалення:
Щедро розсипані зорі у чорній воді –
Місяцем хрещені, лілій свічками обрамлені –
Закарбувались красою в її самоті.

Ніч і вона – проникалась, закохана й вражена.
Вперся перилом їй в груди старенький місток.
Вітру всміхалась, а мріяла – про відображення,
Образ лишень – у воді ж-бо немає зірок.

2010 р.

Приємно…

Сьогодні проходилась літературними сайтами. Зокрема зайшла на сайт культурологічного тижневика “Слово Просвіти”. Там опубліковані результати літературного конкурсу на премію ім. Олеся Гончара. Я брала участь в цьому конкурсі. Ні, премії мені не дали, мабуть, ще не доросла))) Але дуже приємно було в тексті статті Лесі Гончар побачити таке:

“…Хотілося б згадати інших авторів, яких також варто відзначити, аби премія була спонсорована не лише німецькими меценатами, а й українськими. Усі вони мають іскру таланту.

[Мала] проза: Олена Максименко, Леся Кесарчук, Антоніна Спірідончева, Денис Кожухов, Марина Єщенко, Юлія Закутня, Павло Кондратюк, Юлія Шамків, Анна Рибалка, письменниця ”Awakening” зі Львова.

Як складеться творча доля кожного з лауреатів й авторів? Хочеться вірити, що на все життя вони запам’ятають, що їхня творчість відзначена зі 100 подань, тож знайдуть власні дороги, проторують стежки до видавництв, знайдуть читачів, врешті-решт оберуть ”Життя з Мистецтвом” і не пошкодують!..

Я зараз не перерахувала усіх переможців, а також тих, кого відзначили у інших номінаціях, крім малої прози. Але детальніше про підсумки конкурсу та його переможців можна прочитати на сайті Слово Просвіти“.

п.с. Пізніше мені стало відомо, що ця стаття була також надрукована у газеті “Літературна Україна” № 15 (5347) за 29 квітня 2010 року.

Премія Гончара

Тоня Спиридончева: Мы готовимся к осенней книжной ярмарке МЕДВИН: Книжный мир-2009

Интервью  20 октября 2009 18:00:47

 Джерело: сайт ХайВей

 

Многие уже знают, что девчонки Света Балагула и Тоня Спиридончева издают свои первые поэтические сборники. Появляется много вопросов: кому адресованы их книги, как они будут распространяться, не останутся ли лежать мертвым грузом где-нибудь на складе и разное другое… Мне повезло познакомиться с Тоней и Светой в самый разгар подготовки их книг «Весна-поетеса» (укр.) и «Обнажённая душа» к изданию, в смысле, лично познакомиться, потому что на ХайВее мы общаемся как друзья уже давно. Итак, пока барышни не стали недосягаемыми мегастар (шучу, конечно), спешу расспросить их о перипетиях творческой жизни. В прошлые разы были опубликованы интервью со Светой Балагулой: Рыже-песенное интервью со Светланой Балагулой 🙂 и Рыже-книжно-песенно-благотворительное продолжение интервью со Светланой Балагулой.
А сегодня свое слово скажет Тоня Спиридончева.
— Что происходит сейчас в вашей творческой жизни?
— Сейчас происходит нечто необычное, непривычное для нас со Светой, эмоционально-насыщенное – мы готовимся к осенней книжной ярмарке (МЕДВИН: Книжный мир-2009), которая будет проходить с 5 по 8 ноября в экспоцентре «Спортивный»*. Наши со Светой книги тоже будут там представлены: 6 ноября у нас запланирована автограф-сессия на стенде издательства «Факт», которое и выпустило в свет наши сборники стихов. А 7 ноября намечена их презентация на стенде молодежного журнала «Стена». Понятно, что там можно будет и сами книги купить… Мы заняты сейчас какой-то организационной работой, подготовкой информации… А истинно-творческая жизнь никуда не делась, конечно, но во всей этой суматохе отошла на второй план.
— Не рано ли раздавать автографы? Или вы столько сил бросили в раскрутку, что вас многие знают?
— Рановато, наверное (смеётся). Да и «раскрутки» особой не было — так, мелочи: создали группу Вконтакте, похвастались обложками на блогах, прицепили их себе на аватарки – вот и вся раскрутка. А, у меня появился сайт, созданный специально под книгу «Весна-потеса» — простенький, самодельный, в системе uCoz**    … Но минимальный набор моих произведений и информации там есть… Вообще я не являюсь сторонником агрессивного маркетинга: не авторы должны кричать о книге, а сама книга себя показать. Но вначале, конечно, нужно ее чуточку подтолкнуть на рынок… Поэзия, по крайней мере для автора, не должна быть коммерческим продуктом. Продать тираж, занять свое «место под солнцем» —не самоцель. Хотелось бы, чтобы Светина «Обнаженная душа» и моя «Весна-поетеса» попали к тем людям, которым они придутся по душе.
— И как вы собираетесь найти именно своих читателей?
— Во-первых, обложки книг. Они символичны и довольно точно передают настроение, переживания, заложенные в произведениях. У Светы это девушка, накрытая перевернутым бокалом. И действительно, в её поэзии чувства и эмоции обнажены, где-то трогательны, где-то остры, и свободны, словно вытолкнуты наружу лёгким опьянением. На форуме журнала «Стена», где Света спросила, с чем ассоциируется обложка её книги, один из пользователей ответил: «Это вовсе не шутошный, а самый натуральный хоть и хрупко-хрустальный панцирь, оберегающий простую, лёгкую, рыжую, душу обнажённого стиха от серой карандашности, пусть иногда и вычурно-витиеватой, но не способной осветить что-либо настоящимей яркимой светомой».
У меня — сказочные цветы, захваченные вихрем, мчащимся по кругу. Доминируют оранжевый и тёпло-зелёный цвета. Картинка должна передать ощущение весны, сказочности, романтичности, круговорота, близости с природой. Не хочу давать характеристику книги, мне ведь со стороны не видно, но вот что сказала о ней в своей рецензии поэтесса Виктория Ивченко: «Недаремно Антоніна так назвала свою поетичну збірку — «Весна-поетеса». Відчувається, що лірична героїня поетеси ототожнює себе з цією порою року, надихається чудовими весняними краєвидами, дослухаючись до власного серця. Вони [поезії] напрочуд легкі, прозорі, мелодійні. В них пульсує Думка, живе Образ. Дуже часто природа стає одухотвореною саме завдяки цим поезіям».
Во-вторых, нужно бы больше рассказывать об эмоциях, заложенных в сборниках, чтобы потенциальный читатель, узнав о книге, мог предполагать, близка она ему или нет. Но рассказывать о поэзии — сложно. Поэтому планируем визуализировать, показывать строки стихотворений, например, на нашей рекламной продукции. Да и в интернете большая часть произведений, вошедших в сборники – доступны. Будем рады и благодарны публикациям наших произведений в печатных изданиях.
К тому же чуть позже мы расскажем, где эти книги можно будет купить: в каких книжных магазинах и в каких интернет-магазинах – с доставкой по почте или курьером.
— Насколько я в курсе, вы со Светой надумались издаваться спонтанно. Что вас к этому побудило?
— Не так уж и спонтанно… Ещё в начале года у меня была готова подборка украиноязычных стихов «Пісня природи», это мои ранние произведения, созданные в 1997-2001-м годах, именно их я в основном и выкладывала здесь на сайте. Они отличаются от всего остального, что я писала позже. В них чувствуется молодость и фантазии. Отредактировав, я собрала эти стихи в сборник по принципу сезонности. Разгар эмоций — это лето, расставание — осень, душевное опустошение
зима, ростки влюблённости и оптимистический взгляд в будущее весна. Конечно, в соответствующие разделы вошла и пейзажная лирика, образовав цикл лето-весна. «Пісня природи» казалась мне художественно- и идейно-завершённым поэтическим сборником, я видела его отдельной книгой. Но нести в издательство не спешила, хотела сначала получить какие-то объективные отклики… С другой стороны, и я, и Света при каждом поиске в Гугле находили свои произведения в чьих-то дневниках, блогах, форумах о любви… Почему-то те, кто тырит стихи, забывают указывать авторов, ещё и сердятся, когда от них требуешь либо имя автора добавить, либо удалить вообще… Словом, печальная это тема, но мы расценили это как сигнал наши стихи читают. Вот тогда и подались искать издателя. Потом оказалось, чтобы моя книга получилась мало-мальски презентабельной, одной «Пісні природи» мало, пришлось быстро искать, что добавить. Я отдала предпочтение стихотворениям, которые были написаны давно и/или уже «засвечены» в интернете, и при этом вписываются в тему весны, любви и близости к природе. Таким образом добавилось ещё три раздела украиноязычный и два русскоязычных, один из которых вышел довольно сухим или даже философским, мне самой сложно его охарактеризовать, и получил название «Конфликты межсезонья».
У Светы же формирование сборника проходило совсем по-другому
за время верстания её книга увеличилась в объёме в два с половиной раза…
— Новые книги планируются в ближайшем будущем?
Нужно посмотреть, как поведут себя эти — «Обнажённая душа» и «Весна-поетеса», а там будет видно. Когда мы пришли в издательство, этот вопрос был поднят, но мы со Светой как-то тонко уклонились от ответа (смеётся). Я не люблю загадывать наперёд… Но, насколько я знаю, у Светы наберется стихов ещё на одну книгу как минимум. А у меня много всякого-разного: есть стихи, есть юмористическая прозка, есть подборка произведений, которые высмеивают корпоративные, управленческие вопросы я их условно называю «Деловая лирика», ещё что-то… Одни на украинском, другие на русском языке. Словом, собрать всё такое разное в одной книге не получится, для новой книги придётся ещё что-то сочинить…
— Будешь профессиональным писателем?
Профессиональным скорее, нет. У меня писательство это хобби. Боюсь представить его своей профессией. Писать нужно для удовольствия, тогда читать тебя будут тоже с удовольствием 🙂
* 12-ая КИЕВСКАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ КНИЖНАЯ ЯРМАРКА
МЭДВИН: Книжный мир – 2009

5-8 ноября
Киев, Физкультурная, 1, экспоцентр «Спортивный», м. Республиканский стадион.

Мої виходи в світ, не рахуючи інтернету та самвидаву

1. Оповідання “Зі СНІДом можна жити” – “Профілактика ВІЛ/СНІДу серед підлітків в позашкільний час”, КПДЮ, К.: 2000 р.
2. Замальовка “Весна цвіте коханням” – газета “Справи сімейні”, 2000 р.
3. Вірші “Він”, “Осінньої ночі”, “День вчорашній”, “Я завжди тебе буду любити” – журнал “Однокласник”, № 9, 2001 р.
4. Вірші “Любив…”, “Не сумуйте, закохані в Бітлз”, “Я завжди тебе буду любити”, “Кохання у повторі” та інтервью зі мною – Національне радіо України, “Кольоровий світ”, 29.01.2002 р.
5. Уривок з повісті “Снідоносці” у виконанні Заслуженого артиста України Василя Обручова та інтервью зі мною та співавторкою повісті Ніною Дьяченко – Національне радіо України, “Кольоровий світ”, 19.02.2002 р.
6. Замальовка “Ночной полет” – журнал “Крестьянка” (Москва), № 2, 2003 р.
7. Повість “Снідоносці” – Альманах сучасної української літератури “Нова проза”, № 2, 2006 р.
8. Книга “Весна-поетеса” – видавництво “Факт”, К.: 2009 р.
9. Вірші “Колискових не треба”, “Мрія про рай”, “Осінь”, “Незнайомка (фантазія)” – газета “UАргумент”, № 41, 2009 р.
10. Вірш “Любовь” – газета “UАргумент”, № 42, 2009 р.
11. Моя розповідь про поетичну збірку “Весна-поетеса” – молодіжний журнал “Стіна”, № 4-5, 2009 р.
12. “Творчі перформенси від журналу “Стіна” – стаття про фотовиставку Андрія Недзельницького та презентацію поетичних збірок “Весна-поетеса” та “Обнаженная душа” на 12-му книжковому ярмарку “Медвін” – молодіжний журнал “Стіна”, № 6, 2009 р.
13. Вірш “Зимово-слизький передоз” – молодіжний журнал “Стіна”, № 6, 2009 р.

Сподіваюсь, надалі цей список подовжиться :))))

  • Сторінка 2 з 2
  • <
  • 1
  • 2