Детективна історія репортажу))

Детективна історія)))
Учора ми з Надією Чорноморець були на “Літературних п’ятницях” – в гостях у Анатолія Горового в Муніципальній галереї. І він хвалився нам рецензією на його поетичну книжку “А воля – такий гіркий трунок”, а рецензія ця надрукована в газеті “Культура і життя”.
Коли газета потрапила і в мої руки, я передивилась усі її сторінки (маю таку хорошу звичку), а коли черга дійшла до останньої сторінки, то втупилась поглядом у велику кольорову світлину себе і Наді Чорноморець… з Макарівського букфесту.
Це була несподіванка, бо минуло вже стільки часу, та й хтось би мав повідомити про публікацію чи тегнути хоча б)))
Але ні, ми побачили себе у такий спосіб. 🙂
Тож сьогоднішній ранок почався з пробіжки по газетних кіосках. І ось, маю газету в руках! 🙂 Continue reading

“Ранок на радіо “Культура” з Антоніною Спірідончевою та Євгеном Єльпітіфоровим

Ранок 27 березня ми із севамівцем Євгеном Єльпітіфоровим (творчий псевдонім Kot Elpitifor) провели на радіо в програмі “Ранок на радіо “Культура” з Іриною Плеховою. 🙂 Дякуємо за наводку Oksana Yablonska-Sevama, завдяки якій ми без попередження потрапили в півторагодинний прямий ефір. Саме так, вона обіцяла, що програма буде в записі, а ефір виявився прямим-прямісіньким. 🙂

Я не є фахівцем у говорильному жанрі і по-білому заздрю тим, в кого язик справляється легко і плинко з цією задачею. Крім того, я всіляко стараюсь оминати розмови про інших, особливо – відомих письменників. Справа в тім, що я не філолог за освітою (моя спеціальність дуже далека від літературознавства) і не маю певності, що мої знання впорядковані як слід.

Постфактум здається, що можна було сказати більше (чи менше), точніше, по-іншому… більше розповісти про “Перехрестя”… не забути про “Музи без музчин”, які були б в тему…  але вже як є. 🙂

Слухати можна тут:
ч. 1 http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1585855
ч. 2 http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1585859
Continue reading

Від любові до моря – «музи без музчин»

Величезна втіха для митців – отримувати позитивні відгуки, відчувати, що твір захопив читача (а в нашому випадку слухача) своїми емоціями, барвами і сюжетними сплетіннями. Нині є нагода радіти трепетно написаному відгуку Наталії Савінової про наш виступ “Музи без музчин” у Миколаєві і опублікованому на сайті “Бумеранг”. 🙂
Цей відгук зарядив мене гарним настроєм і натхненням на подальшу поетичну творчість. Ми з дівчатами дружно посміхнулись. 🙂 Мені, видно, таки доведеться написати наукову роботу “Як модифікується образ амазонок”, дякую за ідею Тетяні Шептицькій, але після того, як напишу наукову роботу “Еротична поезія античності”, яку перед цим анонсувала Леся Мудрак. 🙂 Тані доведеться видати обіцяну поетичну збірку. Валі треба більше читати про Артеміду, а Марині частіше розповідати історії з життя. І в нас все вийде! 🙂
А за відгук дякуємо, він справді кльовий! 🙂
Continue reading

Альманах поезії і пісні про кохання “Мовою серця” з моїми віршами

Сьогодні в поштовій скриньці знайшла пакунок від фестивалю любовної лірики та авторської пісні про кохання “Мовою серця”.

Два примірники альманаху, який став підсумком першого фестивального року. Альманах виконано в журнально-глянцевому форматі. Красивий, ошатний, гарний на дотик! Наскільки ж приємно тримати його в руках.

Сторінки видання вмістили 40 авторів з усієї України, близько 300 поезій, а також диск із піснями…

Ну і розворот з моїми віршами. 🙂 До альманаху увійшли мої еротичні поезії “Кохання у блозі”, “Вечірня сукня на тонких бретельках”, “Ніч і вона”, “Ніч починається за ліхтарем”, “Осіння красуня”, “Осіння діва”, “У парку” та “Народження Афродити”.

Дякую організаторам фестивалю – невтомним Роману Бойчуку і Олі Бреславській!

Continue reading

Вийшов друком фестивальний альманах “Мовою серця”

Всеукраїнський фестиваль любовної лірики та авторської пісні про кохання “МОВОЮ СЕРЦЯ”, що проходив цього року в Івано-Франківську вперше, вирішив закріпити здобутки в однойменному альманасі, до якого увійшли твори причетних до фестивалю авторів.

Спішу похвалитись, що й моя добірка поетичних творів у ньому є. Альманах містить понад 300 поезій 40-ка авторів з усієї України, а також має пісенний додаток (на диску).

Про подію, що передувала створенню альманаху, я розповідала в публікації “Фестиваль любовної лірики “Мовою серця”.

Поки твори готувались до друку, упорядники (творче подружжя Роман Бойчук та Оля Бреславська) знайомили нас із авторами (відео). І вже надрукований тираж показали, правда ж гарний?

І звісно ж, кличуть на презентацію! 🙂
Continue reading

Літературна Україна з “Афродитою” у мене в руках!

Нарешті тримаю в руках цю газету за 1 вересня! 🙂

Дякую Марині Єщенко, яка знайшла її для мене і от вчора на Медвіні передала. 🙂

Самій мені не вдалося знайти цей номер газети)) Одразу по її виходу я стала бігати по попутніх кіосках преси, де вона мала б бути, але марно. Видно, в нашому районі “Літературна Україна” не користується попитом. Хоча в кіосках “Преса”,яких я обійшла цілих три, мала б бути. Я навіть в Спілку письменників наступного дня заїхала, щоб купити (вона там завжди продається), але мені сказали, що цей номер розібрали в перший же день. Кажуть: беріть старі. Дивлюсь, старі там пачечками лежать. 🙂

Так і була б без примірника рецензії на свою книжку, якби не Марина. В Дарниці “Літературну Україну” ще читають. 🙂

Текст рецензії на “Афродиту”, опублікований в “Літературній Україні” за 1 вересня можна читати ТУТ. 🙂

Нова рецензія на “Афродиту”

Приємна новина. 🙂 Рецензію на мою книгу написала Ірина Карпінос (літінститутка, поетка і трубадурка, як вона себе називає), яка чудово знається на поезії і мистецтві.

Рецензія під назвою “Эротическая Афродита Антонины Спиридончевой” опублікована на сайті “Фраза”. 🙂

Деякі повороти тексту, зокрема в наведенні цитат, стали для мене дуже несподіваними)) Коли думаю, що я тільки в садок ходила, коли пані Ірина вже виступала на сцені – мене у фарбу кидає. 🙂

Тим не менше, ось такий відгук на “Афродиту”. Читати його можна ТУТ.

Перша рецензія на “Афродиту”!

Аааа, розбудіть мене хтось!
“Спірідончева здатна постійно дивувати.
Її поезія то заколисує, вводить у сомнамбу-
лічний стан, то змушує натягти пенсне й ще
раз перечитати шокуючий рядок. Її осяяне
еротичним антинімбом ім’я впевнено займає
місце в язичницькому іконостасі еротичної
поезії під променистими іменами сучасниць
і товаришок по жіночій еротичній гільдії —
Антоніни Цвид і Лесі Мудрак. Справді, ви-
значити, хто пише краще, все одно що кинути
яблуко розбрату.”
Або “Збірку Спірідончевої також можна
вважати важливою віхою в україн-
ському феміністичному дискурсі.
Її поезія яскраво препарує «жіночу
тему». Жіночий дискурс Спірідончева
висвітлює не з позиції ресентименту,
а з позиції войовничого «жіночого»
перегляду історії. Її поетичний голос
долучається до інших голосів україн-
ського «жіночого» дискурсу. На розум
мимоволі спадають імена Оксани За-
бужко — цієї корифейки жіночого
дискурсу, і Соломії Павличко. Є великі
підстави сподіватися, що «емансипа-
ційний» лейтмотив здобуде подальшої
розробки та інтерпретації в нових
книжках підривної поетеси.”
Якби не ніч, я б уже ломанулась шукати примірник “Літературної України” по кіосках чи в самій Спілці письменників. Однак, доведеться відкласти це на завтра. 🙂
Дуже дякую рецензенту Миколі Іванову, який звернув увагу на мою книжку, і видавництву “Самміт-книга”, адже без просування “Афродита” так і лишилась би непоміченою, я то знаю)). В рецензії сказано, що “Афродита” – це вдалий дебют Спірідончевої. Навіть незручно зауважити, що це вже моя шоста книжка. 🙂
Ну, Афродито, вітаю тебе з першою рецензією! 🙂

п.с. Текст рецензії читайте тут.

Усі мої книги – на УАП

Відтепер мої книги “Весна-поетеса”, “Книжка на ніч”, “Вістря голосу”, “Бізнес-провокація”, “Малолітка”, а також поетичний збірник Літературного клубу “Київ ПОЕТажний” – “Пензлі різнобарв” можна скачати в електронному форматі на сайті Українського Авторського Порталу. Переходьте за посиланнями 🙂

УАП – Спірідончева Антоніна

14389293538963

Біографічна довідка

Антоніна Спірідончева – автор книг поезії (“Весна-поетеса”, “Книжка на ніч”, “Вістря голосу”) та прози (роман “Бізнес-провокація”, збірка оповідань “Малолітка”). Учасник Літстудії “Перехрестя” та Літературного клубу “Київ ПОЕТажний”. Бере участь в музично-поетичних акціях, літературних читаннях. Твори друкувались в періодичних виданнях, колективних поетичних збірках, звучали на радіо.

Нагородити автора

 

Усі твори цього автора

Участь в проектах з елементами міжнародності або Де мене друкували весною

Так склалось, що протягом весни мої вірші друкували тільки у виданнях, що тяжіють до російськомовної літератури (мова про паперові видання).

DSC_0001

1. Газета “Літературний Крим” опублікувала добірку моїх україномовних віршів у березневому номері.

Цю газету я бачила раніше, вона виходила трьома мовами: російською, українською і кримсько-татарською. Тому легко відгукнулась на пропозицію Олега Максименка надіслати свої вірші, адже редакція шукає твори українською мовою авторів з материкової України. Те, що газета відверто проросійська, я дізналась вже після публікації. :)) У попередньому номері (електронну версію якого я дивилась), звісно, я бачила “ватні” репортажики, але списала це явище на необхідність вислужитись перед новою владою, щоб не втратити ліцензію. Тим більше, газета виділяла чималі площі для україномовної літератури.

Коли ж переглянула номер зі своїми віршами, виявила, що з “Літературного Криму” зникли твори кримсько-татарською мовою. Взагалі! Хоча назва газети усе ще пишеться трьома мовами.
Continue reading

Мрійливість перед сном

Книжка на ніч - для сайту(додаю текст відгука Олега Федорова на мою збірку “Книжка на ніч”, що був опублікований у газеті “Література та Життя”)

Є у жінок така потреба – присолодити собі настрій перед сном. Хтось їсть цукерки на ніч, хтось дивиться «мильні» серіали, які насичують думки переживаннями. А молода київська поетка Антоніна Спірідончева запропонувала читати на ніч жіночу сюжетну поезію. Ось як характеризує «Книжку на ніч» – нову поетичну збірку авторки – анотація: «Поезії Антоніни Спірідончевої м’які і добре про¬мальовані. Цілісні картини і тонкі деталі образів візу¬алізуються в уяві читача, спонукаючи до власних фан¬тазій. Жіноча чуттєвість, уміння відшуковувати красу і смисли, поєднані з простотою викладу – стануть гар-ними супутниками мрійливих і затишних вечорів».

Антоніна Спірідончева в літературі не новачок. «Книжка на ніч» – вже четверта її книга. Вміщені в ній поетичні твори об’ємні за змістом і водночас компактні за обсягом. Рядки розлогі, але точні в характеристиках. Кожен вірш здатний створювати атмосферу, малювати сюжет. «Книжка на ніч» покликана насичувати емоціями.

Створюючи образи жінок, авторка не соромиться присвічувати численні, втім ненав’язливі елементи еротики. Однак, призначені вони не для чоловіків. Це лишень штрихи до жіночого самосприйняття, самовідчуття. Багато уваги приділено змалюванню краси в інтер’єрах і пейзажах, які обрамлюють жіночі характери. Не раз у віршах Спірідончевої звучить іронія, а інколи – і холодний жіночий цинізм.

Книга складається з п’яти тематичних розділів. Відкриває її зворушлива і ніжна «Галерея жіночих портретів», в якій змальовуються жінки різних характерів і доль. Розділ «Діалоги» промовляє голосами чоловіків і жінок про різні відтінки самотності. Щастям і любов’ю насичений «сімейний» розділ «Мої сонечка». Пейзажами і міськими ландшафтами сповнена «Весна-поетеса». Цей розділ рідко має у фокусі людину, але вона незримо присутня серед осінніх квітів чи сплетінь магістралей. А не раз і самі явища природи стають жінками. Заспокійливими або стимулюючими міркуваннями про маргінальне і глобальне завершує книгу розділ «Кава і час».

Ліричні героїні «Книжки на ніч» – сучасні. Вони подорожують світом, висять в інтернеті, шукають нестандартних шляхів, мають широкий спектр зацікавлень. Здається, авторка взяла правило: не повторюватись. Справді, кожен вірш у збірці індивідуальний, не схожий на інші. Тож від монотонності читачка не засне. Натомість «Книжка на ніч» розворушить читацьку чуттєвість і мрійливість. Саме те, що жінці потрібно перед сном.

Олег Федоров,
Голова Київської міської організації
Конгресу літераторів України

DSC_1082-для сайту

Різдвяний карнавал поезій

s03400757

Дізналась, що вже надрукували ось таку новорічну поетичну книжечку “Різдвяний карнавал поезій”, там є і моїх кілька віршів. 🙂 Сайт “Клуб поезії” вирішив зробити своїм авторам новорічний подарунок, видавець – “Редакція журналу “Дніпро”.
http://юхница.com/rizdvyaniy-karnaval-poeziy.html

Цікаво. Переглянула список авторів – зі 127 авторів я знаю лише одного, і ще двоє – знайомі мені імена. Улибнуло. 🙂

Це більше про кучкування поетичних спільнот. Тусуються собі чоловік сто на якомусь сайті, пишуть вірші – може й хороші і навіть дуже хороші вірші, а ми про них не знаємо. Бо ніякого моніторингу, критики немає. Куди не глянь, всюди мєждусобойчікі. Тільки одні більш галасливі і комунікабельні, інші – ні.

Анотація книжки:

Для налагодження мирного, творчого, новорічно-святкового життя в Україні — ця унікальна Збірочка. Вірші, побажання — як справжні українські серця, — чисті, різдвяні, з непереможною вірою в українське щастя. Поезія, віншування, літературно-стилістичні фігури — головне зимово-новорічне свято на весь рік. Автори — поети України.

Стаття про конференцію в Університеті “Україна”

Опубліковано статтю про конференцію молодих учених в Університеті “Україна”, на якій я мала честь почитати трохи своїх віршів.

Там і про мене є 🙂 :

“Гостя презентувала свої поетичні та прозові збірки. Студенти мали унікальну можливість почути в авторському виконанні поезії, серед яких багатьом сподобався цикл віршів про амазонок та лицарів. Завершила свій виступ Антоніна Спірідончева сучасними віршами патріотичного циклу, які в листопаді уперше виконала в Національному музеї літератури під час проведення V Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Українські передзвони», співзасновниками та організаторами якої стала кафедра української мови і літератури.”

Повний текст можна читати тут: V Науково-практична конференція студентів і молодих учених «Масово-комунікаційні процеси в сучасному світі».

Мрійливість перед сном

А тим часом в газеті “Література і життя”, що видається Конгресом літераторів України, надруковано відгук про мою “Книжку на ніч” та деякі вірші з неї. 🙂
Приємно! 🙂

 

Музично-поетична зброя України

10462373_1542453719306134_5405181322704997456_n

18 листопада в Музеї української пропаганди відбулась прес-конференція на тему «Поезія та авторська пісня – в підтримку української армії».

У цей складний військовий час, сповнений волонтерськими ініціативами і благодійницькими намірами, у багатьох бібліотеках, музеях, інших закладах Києва – без особливого розголосу відбуваються мистецькі акції патріотичної тематики, що носять благодійний характер, спонукають до співпереживання, підтримки.

Про деякі патріотичні музично-поетичні проекти під час зустрічі розповідали гості Музею української пропаганди.
Continue reading

Участь в радіопрограмі ТВОРЧИЙ РИНГ

радіо17 жовтня ми, троє молодих поеток Ганна Осмоловська, Дарина Гладун і я, Антоніна Спірідончева, взяли участь у програмі “Творчий ринг” з Ксенією Стужук, яка виходить щоп’ятниці на радіо “Культура”.

Прямий ефір, дзвінки слухачів)). Розмовляли і читали свої вірші.Зазвичай у цю програму запрошують музикантів, але ведуча Ксенія Стужук вирішила разочок спробувати і з поетами)) Побачимо, чи стане це традицією)) Адже музику молоді радіослухачі краще сприймають – з цим не посперечаєшся.

Програма є в архіві Українського радіо, її можна послухати ТУТ.

Долучення до числа літераторів

Мене “долучили” до числа літераторів 🙂 Цього тижня моє творче біо з’явилось на сайті “Буквоїд”. А одразу після того в мене запитали про нещодавно прочитані книжки. А я відповіла 🙂

Re:цензії

08.10.2014|07:43|Буквоїд

Антоніна Спірідончева: «Маю звичку перечитувати книжки, які купую для доньки»

 

32-1На запитання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає літератор Антоніна Спірідончева.

– Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.

-Здебільшого я читаю, «підсідаючи» на якусь тему. Останнім часом мене цікавили богиня Афродита, міфічні і справжні амазонки та, дотично, скіфи. Тож читала науково-популярну літературу, грецьких і римських авторів, а з українського художнього – «Шлях срібного яструба» Дмитра Білого і «Не дратуйте грифонів» Івана Білика (для орієнтації). «Шлях срібного яструба» – це пригодницький роман для підлітків. Дуже пізнавальний для школярів: здається, автор намагався вплести у захоплюючий сюжет усі відомі факти і легенди про скіфів та інші народи, які кочували нашими землями в період згасання Скіфії. У Івана Білика, звісно ж, альтернативна історія, в ній скіфський цар – це насправді київський князь, який зі своїм військом отаборився в степу. Роман прочитала з цікавістю, але з іще більшою цікавістю прочитала авторське обґрунтування, в якому наведено і роз-/перетлумачено джерела, на які спирається Біликова версія.

Маю звичку перечитувати книжки, які купую для доньки. Так перечитала серію «Дівчатка» Джаклін Вілсон (в-во Навчальна книга-Богдан). Враження неоднозначні. Кожна книжка окремо – чудова! Але якщо їх читати одна за одною, здається, що вони розмивають сімейні цінності і занурюють дитину в атмосферу, де усі ці розлучення батьків, зведені братики-сестрички, по кілька тат і мам, які всі сваряться між собою, або ж взагалі їх відсутність – це норма. На мій скромний погляд, читання Джаклін Вілсон краще обмежувати кількома книжками. Мені особливо сподобались для маленьких школярок «Вечірка з ночівлею», а для старших (13+) «Дівчата закохані».

Іноді мені дарують книжки друзі-літератори. Зазвичай це книжки, яких немає в продажу, у яких немає піару і взагалі підтримки. Але вони варті читання. «Перерваний політ» – посмертне видання прози, поезії та публіцистики В’ячеслава Рошка, який відійшов у інший світ надто молодим. Його твори буквально дихають карпатською красою, вони пронизані чутливістю до всього живого, любов’ю і відновленням справедливості. До сліз – це про оповідання В’ячеслава Рошка…

Ще один палкий борець за справедливість – київська поетеса Вікторія Івченко.  Її четверта за ліком книжка «Я – Мавка…» є підсумком творчого десятиліття. Жіноча войовничість, послаблена чуттєвістю, проросла у віршах. Це красиві, образні, емоційні твори, в яких домінують київські парки і зелені куточки, міська метушня, умиротвореність  Дніпра – фоново. Але авторку далеко не все влаштовує у нинішньому стані речей, тож із мелодійних, майже пісенних віршів то тут, то там візьме та й вистромиться лезо незборимого воїна!

– Як обираєте книжки для читання?

– Оскільки мене цікавлять певні теми, то шукаю, що почитати, за допомогою Гугла чи в бібліотеці, де книжки рубриковані. Рідко – завдяки рекламним статусам у ФБ. Деякі книжки мені дарують друзі-літератори.

– Що можете порадити для читання іншим?

– У різних людей різні інтереси. Гадаю, що не можу радити щось для читання широкому колу осіб.

 

Джерело: сайт “Буквоїд”

ПЕНЗЛІ РІЗНОБАРВ та ЭСПЕРАНТО МНОГОТОЧИЙ на сайті АВТУРА

Поетичні збірки Клубу “Київ ПОЕТажний” в електронній версії можна скачати на сайті “Автура”.
Збірка “Пензлі різнобарв” (2012)
http://avtura.com.ua/book/1006/getfile/
і збірка “Эсперанто многоточий” (2010)
http://avtura.com.ua/book/1005/getfile/
Дякуємо сайту “Автура” за надану можливість. 🙂

image descriptionEM-1для интернета

 

Ефір на радіо в програмі “Книжкова полиця”

88По приїзду зі Львова я побувала в прямому ефірі з українським радіо в Чікаго – у програмі «Книжкова полиця». 🙂

Говорили про мої книжки і також ювілейну збірку студії «Перехрестя», яка нещодавно вийшла в «Електрокнизі».

Дякую за цю зустріч електронній бібліотеці «Кассіопея» та особисто Олександру Костюку, який є ведучим українського включення. 🙂

Специфіка програми “Книжкова полиця” в тому, щоб розповідати українцям в Америці про електронні книжки, що вийшли в Україні, адже паперові їм, зі зрозумілих причин – не доступні.

Крок назустріч читачу: тепер мої книги доступні в електронній бібліотеці «Kassiopeya»

88А у мене чудова новина! Якою я хочу поділитись.

Тепер мої книжки – поетичну збірку «Весна-поетеса», іронічний роман «Бізнес-провокація» та збірку оповідань «Малолітка» можна читати в електронній версії.

Вони доступні в електронній бібліотеці «Kassiopeya» за посиланням http://store.kassiopeya.com/

Звісно, переді мною стояло питання «чи варто це все затівати?» з інтернет-доступом до своїх книжок, ще й за гроші, адже в Україні продажі українського легального (книжкового) контенту мізерні – незважаючи на велику кількість читалок у людей і водночас популярність оплати рахунків і товарів через інтернет (як банківськими картками, так і електронними грішми). Отже, проблема з сучасною українською літературою в інтернеті не в тому, що люди перестали читати, і не в тому, що є страх робити фінансові оплати через мережу. Проблема в самій літературі, а швидше в ставленні до неї.
Continue reading

  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • >