Їду на Медвін. Збираю сумку для наших з Валентиною Захабурою “Амазонських читань”. :))

З 1 по 3 квітня у виставковому залі НСК “Олімпійський” (на території стадіону, за адресою Київ, вул. В.Васильківська, 55) пройде 10-й весняний книжковий ярмарок “Книжковий Медвін”. Попередню програму фестивалю можна переглянути на сайті “Буквоїд”.

А ми з Валею Захабурою будемо розважатись “Амазонськими читаннями” на Медвіні! 🙂

2 квітня (субота) о 18.00 в зоні презентацій.

Діви воїтельки та інші античні персонажі. Не для школярів! 🙂
Поезія і музика, гарячі сюжети із бубном.:)

До 8 березня – Дня боротьби жінок за власні права, написала вірша про амазонку.

І хоч амазонок у мене вже багато, але ця – святкова.

Гімн амазонці

Виразна, як золото в сонячнім дні,
Упевнено й гордо сидиш на коні,
Тендітна і пряна, неначе мигдаль,
Всміхаєшся тонко і дивишся в даль.
Ти в миті підступні не знатимеш втеч,
Допоки у ножнах на поясі меч.
І жоден зухвалець не стягне униз,
Допоки в долоні стискатимеш спис.
І хай собі ворог лютує й ричить,
Допоки плече захищатиме щит.
Голодних ніколи не знатимеш мук,
Допоки у тебе за спиною лук.
У серці же – сонячно-теплий янтар,
Він стримає будь-чий любовний удар.
І муж тебе жоден не скине з коня –
Солодку брехню відбиває броня.
Ти мила й хоробра – і будеш така,
Допоки триматимеш вожжі в руках.
Ти любиш свободу й презирствуєш страх.
Розправивши плечі, ширяєш, мов птах.
Полоще туніку легким вітерцем –
Цілує коліна він, пестить лице…
Ти будеш утіленням сили й краси,
І хай собі гавкають табірні пси.

Пізніше цей вірш нещадно розкритикували на “Перехресті”, в основному за русизми)))

6 липня на фестивалі «Країна мрій» вперше відбулись наші «Амазонські читання».

Ми з Валею Захабурою подумали, що етнофестиваль – вдале місце для тематичних читань про легендарних амазонок, які зазвичай випадають з «етнічного» формату, та амазонство (як незалежність і збройну боротьбу жінок).

Незважаючи на те, що сцена “Курінь” – прохідна, бо знаходиться у “коридорі” книжкового ярмарку, на наших читаннях люди спинялись. А деякі (чоловіки), розчувши, що читають про амазонок, прийшли до нас з інших галявин.

Я читала свої вірші, в яких «реконструюється» образ амазонки з урахуванням епічного, історичного та археологічного матеріалу, зачіпаючи нюанси соціального, інтимного, військового життя. Я також озвучила дві свої поеми про амазонок із циклу «Афродита», написані на основі грецьких міфів.

Валя Захабура читала твори про героїнь грецького епосу, які не були амазонками, а, живучи поруч з чоловіками, цілком відповідали образу степових незалежних жінок, зокрема про Артеміду. Дісталося від Валі і батьку історії – Геродоту, який не обминув увагою амазонок і їхню взаємодію зі скіфами в своїй «Історії». Валя також співала – про дівчат Помаранчевого і Євромайдану, про молодечу кочівлю (мотоциклами замість коней) по місцях історичних подій і військових битв.

Не гребували ми і майже лекційними вставками по темі, проте дуже стислими, бо головне в нашому заході – представлення поетичних творів, в яких це відображено.

Валентина Захабура                       Антоніна Спірідончева
Continue reading →

***
Дочиталася в Івана Білика, що (на його думку, якщо коротко) при перекладі Геродота на готську мову слово “кияни” сплуталось із близьким за звучанням, яке означає “жінки”, і через цю допущену помилку вийшла країна, “якою управляють жінки”, а мало бути “якою управляють кияни”. А в іншому фрагменті він вказує на ще одну прикру помилку, допущену при переписуванні, через яку р. Герр, а заразом і Гілея потрапили в Причорномор’я, а мали бути поблизу Києва.
Ей, а як же мої амазонки?!!! – хочу я запитати. – Переосмислюючи скіфів і передислоковуючи царські скіфські могили в столицю Русі, цих гарних войовничих дівчаток за компанію загнали в Київ та ще й відібрали владу?!!! Вже другий день про це думаю… І не можу з цим змиритись :))
В даній публікації автор в принципі не чіпає амазонок, те що він говорить – стосується скіфів. Але ще в іншому фрагменті він натякає, що якщо амазонок так і не знайшли в Причорномор’ї – значить, не там шукали. Ну дякую. :))
п.с. А може, перекладачі й не помилились щодо жінок-правительок? А? 🙂

***
У мене сьогодні був такий войовничо-піднесений настрій, що я зрозуміла: якщо скоріше писати “Амазонку”, бо наступний раз невідомо коли мені вдасться осідлати такий настроєвий потік. :))
Це вже остання із запланованих амазонок. Насправді, я хочу швидше з ними позакінчувати, бо вони бігають зі своїм оружжям, ганяють цих невинних чоловіків і заважають мені зосередитись на ліричніших і чуттєвіших речах. :))
Continue reading →

Члени клубу “Київ ПОЕТажний”, літстудії “Перехрестя” і ще купа випадкових людей вже чули мій вірш про амазонок із циклу “Афродита”. Але та “Амазонка” грунтується на міфологічній версії, взаємини зі скіфами – в певній інтерпретації по Геродоту, а еротичне порозуміння з ними (ну, вся “Афродита” сповнена еротичних непристойностей!) досягається завдяки чарівному поясу Афродити, який опинився в руках її онучки-амазонки.

У мене був якийсь комплекс вини через те, що я написала про амазонок завідомо неправдиву (міфологічну) історію, то ж я вирішила виправитись і написала ще й історію появи амазонок за версією, яка мені видається історично більш вірогідною. От, якось так.

п.с. релігійним, слабонєрвним і неповнолітнім – читати не рекомендується.
Continue reading →