Літературна Україна з “Афродитою” у мене в руках!

Нарешті тримаю в руках цю газету за 1 вересня! 🙂

Дякую Марині Єщенко, яка знайшла її для мене і от вчора на Медвіні передала. 🙂

Самій мені не вдалося знайти цей номер газети)) Одразу по її виходу я стала бігати по попутніх кіосках преси, де вона мала б бути, але марно. Видно, в нашому районі “Літературна Україна” не користується попитом. Хоча в кіосках “Преса”,яких я обійшла цілих три, мала б бути. Я навіть в Спілку письменників наступного дня заїхала, щоб купити (вона там завжди продається), але мені сказали, що цей номер розібрали в перший же день. Кажуть: беріть старі. Дивлюсь, старі там пачечками лежать. 🙂

Так і була б без примірника рецензії на свою книжку, якби не Марина. В Дарниці “Літературну Україну” ще читають. 🙂

Текст рецензії на “Афродиту”, опублікований в “Літературній Україні” за 1 вересня можна читати ТУТ. 🙂

16-значний код поета по-київськи від Севами

Знову розгадували 16-значний код поета, тепер вже у Києві, на книжковому Медвіні. От лише поетів було мало. Інші, видно, не хочуть бути розгаданими. 🙂
Зате ті, що не побоялись – гарно провели час. 🙂
Виступали Лілія Батюк-Нечипоренко, Олена Євтєєва, Антоніна Спірідончева, Кот Ельпітіфор та Ганна Вождай.
Дякуємо Оксані Яблонській (Oksana Yablonska-Sevama) за організацію, а Kot Elpitifor за проведення! 🙂

Не втримаюсь, і додам емоційний відгук Лілії Батюк-Нечипоренко, який вона написала на сторінці “16-значного коду”:

“Дякую, Оксаночко!
Що є цінним у таких заходах, окрім дружнього спілкування з іншими поетами – це глядачі. Бо зупиняються ті, для кого це дійсно важить. І ти відчуваєш кожне слово, що розширило їхні зіниці, кожну мураху, що бігла їм по хребту. Не всі з нами досиділи до кінця, але це було неймовірно.”
Continue reading

МУЗИ БЕЗ МУЗЧИН виступили на книжковому Медвіні

Вчора на Медвіні ми провели наші Музи без музчин. 🙂
Планувалося, що нас буде четверо веселих дівчат з нестандартним висвітленням жіночої теми. 🙂
Але ще до початку почались форс-мажори.
Саша Малаш, яка мала б представляти листівки з парадоксами жіночої уяви “Кришталь горить” і виконання поетичної класики та власних пісень – повідомила, що в неї форс-мажор і вона не зможе приїхати.
Валя Захабура, чиї емансиповані панночки так ніжно і чуттєво взаємодіють з чоловіками під мелодії кіфари, мала б згладжувати наші задьористі витребеньки. Її ж вірші забезпечували б плавний перехід від античності до сучасності. Але Валя захворіла.
Тож ми з Мариною Єщенко “відчитувались” за чотирьох!
Марина читала абсурдистські оповідання, а я античну еротику. У нас навіть виходило знаходити логічні переходи між текстами. От, приміром, Марина читала про токсикоз у хлопця, а я слідом про розбещених відприсків Афродити. Або вона про апетитні солодкі бульки, а я тут же про вечерю Ареса і Аполлона з музами. Так і викручувались. 🙂
Про відвідуваність Медвіна ви вже знаєте)))
А ми з Мариною вдячні тим кільком глядачам, які все ж прийшли і висиділи цю годину інтенсивного читання, нерозбавленого музикою. І тим, для кого година виявилась надто довгою. І всім тим, хто нас слухав – а це весь виставковий зал книжкового ярмарку Медвін. 🙂
Continue reading

МУЗИ БЕЗ МУЗЧИН на книжковому Медвіні

Дівчачо-бешкетницька програма “Музи без музчин” буде представлена на Медвіні. Епічна еротика, абсурд, листівки прози та ще й зі співами під кіфару. 🙂 Ви таке чули? Отож.

А ми будемо бешкетувати по-дорослому, тобто зі знанням справи. Епічна еротика буде представлена “Афродитою” Антоніни Спірідончевої. Це відомі міфологічні сюжети, нарешті переказані жінкою.

Абсурдистську прозу представить “Поговори зі мною” Марини Єщенко, яка пише не лише власний абсурд (він переверне ваші уявлення про “абсурдність” “жіночої логіки”), але й наукову працю про абсурдизм в укрліті.

Парадокси жіночої уяви покажуть листівки прози “Кришталь горить” Саші Малаш. Від неї ж несподіване виконання поетичної класики.

Кіфару і власні пісні разом з “Ятоморе” привнесе Валентина Захабура. Буде по-літньому тепло і сонячно, яку б погоду не підготував нам Київ на 5 листопада.

«Sevama fest» – 10 років!

Минулої суботи в столичному літ-пабі «КрапкаКома», під тиху мелодію осіннього дощу за вікном, вдесяте відбувся «Sevama fest», зібравши своїх творчих друзів – поетів та виконавців авторської пісні.

Творці «Sevamu» Оксана Яблонська та Іван Кушнір зробили багато для того, щоб всі ці роки літературне об’єднання не жевріло, а жило повноцінним мистецьким життям, об’єднувало словом людей близьких по духу, поповнювало свої творчі ряди цікавими особистостями.

Конкурси, презентації, фестивалі – біографія різноманітна, цікава. Тому під час ювілею було що пригадати, про що поговорити.

Модерувала захід Оксана Шафаревич.

Пісні під гітару виконали Одександра Малаш, Валентина Захабура, Олександр Музика, Едуард Драч, гурт «Телері», поезіями потішили Тетяна Шептицька, Лілія Батюк-Нечипоренко, Вікторія Осташ, Володимир Осипенко та багато інших.

Також учасники фестивалю з особливим задоволенням прочитали улюблені вірші Оксани Яблонської.

«Sevama fest» відбувся, а на черзі вже новий захід, не менш цікавий – «16-значний код поета по-київськи», який пройде в рамках цьогорічного «Медвіну».

 Тетяна Череп-Пероганич

Джерело: сайт «Жінка-Українка»

Заглавне фото: Володимир Осипенко

Continue reading

Відкриття оновленого простору дитячої бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка

Два поверхи осучасненої дитячої бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка сьогодні відкрились для відвідувачів.

Оновлення позначилось не лише меблями чи ремонтом, а перш за все – організацією простору. Створено умови, аби дітям було цікаво і комфортно проводити дозвілля в бібліотеці.

Мабуть, вперше у мене виникло враження, що я в європейському публічному закладі, де можна спокійно собі прийти і зайнятись тим, що тобі цікаво. Дуже тішить, що бібліотека може стати “тусовочним місцем” для школярів, а не лише таким, де треба взяти книгу і читати. Оновлена бібліотека пристосована до зустрічей, дискусій, кінопоказів, презентацій і велелюдних заходів. Є вільний wi-fi. Малеча тут може гратись. Великі вікна, що були заставлені меблями – звільнили, що зробило бібліотеку відкритішою, доступнішою, помітнішою для перехожих.
Continue reading

Постскандальний пост про збірку віршів “Живи, Надіє!”

Так сталось, що я пишу про амазонок. Амазонок, які відомі нам з міфів і перших історичних згадок. Та оскільки амазонки досі живуть поміж нас, тема сучасного амазонства мене також цікавить. Є у мене серія «амазонських» рецензій на художні твори, де героїнею чи героїнями постають жінки, наділені амазонськими якостями.

Остання з написаних рецензій «Як шанують амазонство українці: Живи, Надіє! vs Надюха, застрелись!» стосувалась Надії Савченко, яку я розглядала як амазонку, та збірки віршів-присвят їй «Живи, Надіє!». Ця рецензія «амазонська» не тому, що ненавидить чоловіків чи войовничо ставиться до авторів віршів (як хтось може подумати), а тому, що розглядає художні твори та їх ідеї з погляду амазонства.

Однак, поява публікації викликала скандал і шквал образ серед причетних до створення збірки, здебільшого авторів. Частина дорікань стосувалась того, що я посміла препарувати святе і щире (наприклад, Любов Долик назвала це «диким вчинком Спірідончевої»). Інші образились, бо більшість творів книги я назвала графоманськими (ображені коментарі авторів можна об’єднати під заголовком «писалося від щирого серця і в скрутну хвилину»).

Що важливо, ніхто не став на захист самої Савченко! Хоча її образ, розтиражований у ЗМІ до і після звільнення, був кардинально переглянутий у рецензії. 🙂
Continue reading

Книжковий андеґраунд? Чи просто книги, яких ви не знайдете?

Є книжки, яких ви не знайдете у магазинах. Та й взагалі, найімовірніше, не знайдете. А якщо вам і пощастить потримати одну з таких в руках, то в закритих спільнотах, де на прохання продати, швидше за все, вам її подарують, не зумівши визначитись у ціні.

Це книжки, які не видають у видавництвах «повного циклу», натомість роль видавця часто зводиться до формально-необхідної ланки, як то присвоєння ISBN. А деякі книжки обходяться і без цього, тобто без формальностей, стаючи так би мовити «неформальними».

Над цими книжками працюють «свої редактори», «свої коректори», «свої художники», «свої верстальники», тобто люди-спеціалісти, пов’язані між собою спільним бажанням вивести чергову таку книжку «в світ».

Цими книгами ніколи не цікавляться ЗМІ, на них ніколи не пишуть рецензії незалежні критики, їх не обговорюють на книжкових форумах і не купують на книжкових ярмарках.
Continue reading

Біжучий момент

Ура! Півроку тому я переїхала на новий сайт, який активно наповнювала дописами. Старий сайт на юкозі просто кинула (рука не піднялась видалити :)). Але досі в гуглі за запитом “антоніна спірідончева” мій старий сайт http://antoni.ucoz.ru/ виводиться першим у списку. Сьогодні поковирялася в його статистиці і виявила, що туди досі ходять відвідувачі.
Так шо сьогодні почитала на форумах програмістів, як робити переадресацію зі старого сайту на новий і вписала в подрібний файл потрібний код. Ура! Тепер з гугла із першого ж рядка в списку відбувається перехід на мій основний сайт. 🙂
Continue reading

Эротическая «Афродита» Антонины Спиридончевой

Афродита-обкладинка-титул В издательстве «Саммит-Книга» вышла новая книжка Антонины Спиридончевой «Афродита. Жіноча еротична поезія. Античні міфи в сучасній обробці». Значок 18+ сразу настраивает читателя на жесткую эротику на грани сами знаете чего. Признаюсь, открывала я книгу с опаской. Эротика — дело тонкое, стоит чуть пересолить, и сразу на ум приходит другой термин.

Но открыла — и с приятным удивлением дочитала до конца. Древнегреческие мифы практически неисчерпаемы. Олимпийская Афродита — пожалуй, самый манкий женский образ, окутанный магией и тайной. Богиня любви и красоты пригоршнями рассыпала в мировой живописи и литературе отражения своих ликов, деяний и страстей.
Continue reading

Нова рецензія на “Афродиту”

Приємна новина. 🙂 Рецензію на мою книгу написала Ірина Карпінос (літінститутка, поетка і трубадурка, як вона себе називає), яка чудово знається на поезії і мистецтві.

Рецензія під назвою “Эротическая Афродита Антонины Спиридончевой” опублікована на сайті “Фраза”. 🙂

Деякі повороти тексту, зокрема в наведенні цитат, стали для мене дуже несподіваними)) Коли думаю, що я тільки в садок ходила, коли пані Ірина вже виступала на сцені – мене у фарбу кидає. 🙂

Тим не менше, ось такий відгук на “Афродиту”. Читати його можна ТУТ.

Як шанують амазонство українці: Живи, Надіє! vs Надюха, застрелись!

%d0%b6%d0%b8%d0%b2%d0%b8-%d0%bd%d0%b0%d0%b4%d1%96%d1%94Амазонство – як риса характеру жінок, що передбачає змагальність, рівноправність з чоловіками, безстрашшя перед участю у воєнних діях, що супроводжується певним драйвом – в Україні існує здавна і повсякчас пригнічується патріархальним диктатом. Оскільки зразків «чистого» амазонства в Україні бракує (подібного до того, що змальоване в античних міфах і письмових джерелах того часу), то в наукових колах до «амазонства» відносять будь-яку військову активність жінки переважно на патріотичному підґрунті. В хід ідуть партизанки, жінки на допоміжних ролях, жінки, загітовані до служби в регулярній армії, жінки, що беруть зброю чи підручні засоби, коли війна прийшла безпосередньо в їхній дім.

Проте було б дуже цікаво розглянути ставлення українців до «чистого» амазонства не просто в сучасних умовах, а в сучасних умовах війни, в т.ч. на прикладах літературних творів.
Continue reading

Чорна п’ятниця Гаррі Поттера

Чорна п’ятниця якась))) Але тут не ловці знижок, а ловці книжок. Книжок про Гаррі Поттера. Усі ці дорослі і діти, а в більшості дорослі діти хочуть “Прокляте дитя”!

Якби я знала, що буде така чавилка, а найбільша чавилка була, коли почали продаж книжок – я б з дитиною туди не попхалась))

Організатори продумали, як їм здавалось, цікаву програму, але вона явно не відповідала потребам публіки. Інтрига з перекладачем твору Віктором Морозовим, який начебто опинився у зачиненій магічним способом кімнаті (як він звідти вибрася роздавати автографи – для мене так і лишилось загадкою), постановочні сценки з нової книги, виконані аматорами-поттерофанами, конкурс на знання попередніх книг, в якому могли взяти участь лише ті, хто стояв найближче і наділений від природи високим зростом, гендерно-дискримінаційний конкурс двійників Гаррі Поттера, в якому намагались брати участь зневірені дівчата… Ще Малкович грав на скрипці.
Continue reading

Львівські записки або Мої походеньки на Форумі видавців

До Львова ми їхали вп’ятьох: наше тріо “Музи без музчин”, тобто Антоніна Спірідончева (я), Валя Захабура та Марина Єщенко, яка ще й входить до угруповання “Свідки слова”. А з нами капітан і фотограф Олександр Шкримбал та свідок слова Сергій Демчук.

Розмови про літературу в нашому купе тривали до пізньої ночі: про критику і критиків, про видавців і видання книжок, про держпрограми і їх менеджерів, про скандал в СПУ і реалізовані проекти. Словом, про все, крім літератури. 🙂 Ну і трохи розважили сонний вагон.

“Усе повертається”. Слова: Галина Паламарчук. Музика і виконання: Валентина Захабура.

У Львів ми приїхали рано, коли вулиці сірі і порожні, а кав’ярні ще закриті. Спершу ми погуляли центром міста, потім пішли на каву, потім на сніданок, а тоді вже на реєстрацію в Палац мистецтв. Там ми отримали червоні браслети і програмки. Розпочинався третій форумний день.
Continue reading

16-значний код поета розгадували у Львові

У Науковій бібліотеці ЛНМУ ім. Данила Галицького відбувся поетичний марафон “16-значний код поета”, організований гутіркою “Севама” в рамках Львівського форуму видавців. Ще в липні очільниця “Севами” Оксана Яблонська написала на своїй фб-сторінці:

“Планую на осінь новий проект “16-значний код поета” (Літературний марафон про суть поезії).
Кожен поет особливий, хтось сумує, хтось сміється, чиїсь вірші легко упізнати, а хтось завжди несподіваний. Ми пропонуємо знайти 16 особливих ознак авторів-учасників марафону”.

На момент виголошення ідеї Оксана Яблонська ще не знала – де, як, із ким, а головне – склад “піддослідних поетів” за кілька місяців змінився ледь не весь. 🙂 І от, марафон відбувся у Львові, чудово вписавшись у програму наймасштабнішої книжкової події – Форуму видавців. Щоправда, сама Оксана Яблонська не змогла бути на ньому присутньою, тож роль ведучих виконували її “в.о.” – Оксана Шевців-Мазур та Ольга Бражник.

Ідея визначити 16 ознак кожного учасника, що вирізняють його з-поміж інших поетів – шикарна! Але ж потребує немало часу (на Форумі було відведено лише півтори години) і попередньо визначеного наукового методу, яким, власне, і має визначатись кожен з 16-ти знаків коду поета, а з цим у ведучих і учасників виникли наукові дискусії. 🙂 Тому пропоную повторити ще раз. 🙂

Свої вірші для наукових цілей читали Зоряна Лісевич, Антоніна Спірідончева, Ярослав Петришин, Валентина Захабура, Іван Гентош, Тетяна Череп-Пероганич, Ольга Бражник, Оксана Шевців-Мазур та Вікторія Калашнікова.
Continue reading

“Музи без музчин” бешкетували у Львові

Наші “Музи без музчин” відбулись у “Чарівному ліхтарі” у Львові (в рамках Форуму видавців). Емоцій багато!

Головний відгук звучав “Сміливо, як для дівчат!” 🙂 Дійсно, більшість зачитаних текстів висвітлювали “жіночі” теми з несподіваного боку. Героя Марини Єщенко, наприклад, під кінець оповідання токсикозило, або ж героїня тролила батька згвалтуваннями. Мої Афродита і Артеміда можуть позмагатися з грантовими феміністками в креативності, хоча погляди богинь на місце чоловіка в стосунках кардинально різняться. Зате Валя Захабура відстоювала традицію: кохання, романтика, ніжний і чуттєвий спів… ну добре, з елементами емансипації: Мій пане, запросіть мене на каву – Нема часу на каву? – Є! Є! Є! 🙂

До речі, мужчини в залі також були, аж двоє. Один після моєї “Золотої сітки Гефеста” встав і показово залишив зал (хто читав – здогадається чому))), тоді як другий засміявся, заплескав в долоні і показав “во!”, молодці, мовляв! 🙂 А по завершенню заходу ще багато розказував, що ми такі різні, і такі класні, і так вдало знайшли точки перетину зі своїми поемами, оповіданнями і піснями. “У вас гарна концепція – різні формати, не встигаєш втомлюватись, – каже, – вам треба розробити програму і більше з нею виступати… взагалі літературне турне своє зробити!”
Таке. 🙂 Ми потім між собою ділились враженнями і зійшлись на тому, що “Музи без музчин” відбулись дуже гарно, весело, емоційно, бешкетницькі твори пасували один до одного, а гості (за одним винятком))) лишились задоволеними. 🙂

Continue reading

ВІРШІ ВНОЧІ: як ми на розвідку сходили

Майже спонтанно ми з поеткою Лілією Батюк-Нечипоренко вирішили сходити на розвідку в “Аромабар”, де по четвергах проходять поетичні читання “ВІРШІ ВНОЧІ”. Зазвичай там виступає запрошений гість, та часом роблять вільний мікрофон, коли почитати своє можуть всі, хто вважає себе поетом.

Якраз на вільний мікрофон ми і пішли 16 вересня. Захід відбувався на терасі, де було не по-літньому холодно. Добре, що ми прийшли завчасно і встигли схопити собі пледи. Відігрівалися глінтвейном по 70 грн. за стакан. Зробили обов’язкові внески у фонд “Таблеточки” (по правилах внесок має становити не менше 50 грн., а скринька по залу намотує не одне коло). Ведуча Тата Кеплер розкішно і витончено підігрівала поетичні апетити читанням класики, перш ніж запросити до мікрофону когось із вільних поетів.

Лілія вирішила виступити першою, щоб по тому одразу розслабитись і спокійно пити глінтвейн. Вона читала трохи любовної, трохи філософської лірики, поклавши добрий початок заходу.
Continue reading

Мої заходи на Форумі видавців у Львові

На Форумі видавців беру участь у двох подіях. 🙂
17 вересня “Ой лише, які дівки! або Музи без музчин”, де ми з Мариною Єщенко і Валею Захабурою будемо бешкетувати в “Чарівному ліхтарі”,
а 18 вересня буде годинка автограф-сесії в Палаці мистецтв (хол 2-го поверху).
Якщо вас цікавимо я і моя “Афродита” – приходьте! 🙂
Деталі на моїй сторінці на сайті Форуму.

Ой лише, які дівки! або Музи без музчин

А ми веземо у Львів дівчачо-бешкетницьку програму для Форуму видавців. Епічна еротика, абсурд та ще й зі співами під кіфару. 🙂 Ви таке чули? Отож.

А ми будемо бешкетувати по-дорослому, тобто зі знанням справи. Епічна еротика буде представлена “Афродитою” Антоніни Спірідончевої. Це відомі міфологічні сюжети, нарешті переказані жінкою.

Абсурдистську прозу представить “Поговори зі мною” Марини Єщенко, яка пише не лише власний абсурд (він переверне ваші уявлення про “абсурдність” “жіночої логіки”), але й наукову працю про абсурдизм в укрліті.

І “Афродита”, і “Поговори зі мною” страшенно затягують в свої сюжети, тож витягувати слухачів будемо музикою.

Кіфару і власні пісні разом з “Ятоморе” привезе Валентина Захабура. Днями вона грала на арфі, та якщо бешкетувати – то вже з кіфарою. 🙂

Чекаємо вас у Львові в суботу 17 вересня. “Музи без музчин” забавлятимуть і забавлятимуться в кав’ярні “Чарівний ліхтар” з 16.00 до 17.30 (адреса: вул. Івана Федорова, 12, м. Львів)

За організацію заходу дякуємо видавництву “Самміт-книга”. 🙂

«Афродита» — гімн переможного Лібідо

Афродита-обкладинка-титулНещодавно світ побачила незвичайна поетична збірка київської поетеси Антоніни Спірідончевої «Афродита». У ній авторка чуттєво й підривно переосмислює класичий античний сюжет. Збірка здивує читача несподіваними віршованими формами й по-справжньому підривними строфами. А величезний ілюстративний матеріал — мова йде про репродукції відомих полотен від Боттічеллі до Веронезе — стане справжньою виправою у світ художньої інтерпретації міфологічного сюжету. Також книжка є важливою віхою «жіночого» дискурсу. Зокрема у ній сміливо препаруються теми, пов’язані з жіночою емансипацією і роллю жінки в античному — і це побачить читач — сучасному світі.

У пишних орієнтальних садах еротичної поезії блукають невиразні тіні. З сутіні матеріалізуються нові постаті. Нещодавно в орбіту української еротичної поезії увійшла Антоніна Спірідончева. Її збірка еротичних віршів «Афродита» — це ошатно видане та багато ілюстроване видання. Творчий задум авторки дуже масштабний. Поетеса яскравою, інколи бурлескною чи навіть макаронічною мовою переповідає античний епос.
Continue reading