Народний кастинг еротичних поетів

До речі, я теж відправляла свої твори на цей конкурс. Але, слава Богу, мене в цьому списку нема. Голосування на Фейсбук – це змагання списками френдів і трошки відомістю імені. До змісту і якості віршів це ніякого відношення немає.
В ідеалі я хотіла, щоб вірші опублікували разом із іншими конкурсантами, але брати участь у цьому псевдоголосуванні не було жодного бажання: і штурмувати френдів та нефрендів лінком якось малоприємно, і відчуття фальшивості результатів, за моїм уявленням, має бути бридким.
Але чому мене нема в тому списку – треба з’ясувати. 🙂

 

Враження після Сліва-фесту :)))

Сьогодні прокинулась із дивним гудінням в голові. Почала прислухатись, а то вірш Артема Полежаки “Випив-упав, випив-упав, випив-упав”…
Не подумайте, я вчора не пила, тільки “причастилася”. Напевно, після шести годин читання поезії отаке гудіння – це норма. :)))

====

Ітак. Учора відбувся 16-й (і завершальний!) Сліва-фест, який традиційно організовує Сергій Пантюк і збирає усю поетичну тусівку. Цього разу захід проводився у стінах Спілки письменників на Банковій. Зі сцени виголошувались вірші від піднесено-цнотливих до матючних. Автори – від голови СПУ до юних зірок поезо-інтернету. Ну а шо? Винуватець же (себто Пантюк, він же Сліва для друзів) сказав, що любить усіх. :))) Поети, барди, музики. Звичайно ж, виступили не ті, хто був заявлений у програмі)))) тобто деякі із заявлених теж виступили.

Вже вдруге Сліва-фест не є остаточно останнім (минулого року він вже обіцяв стати останнім, але не склалось…). Тепер фестиваль трансформується у дещо нове під назвою “Віршень” Але інформація про “Віршень” достойна окремої публікації, бо це має бути грандіозна всеукраїнська подія на півтора місяці, яка планує включити в себе  (увага!) 500 поетогодин!
Continue reading

У нас чудова молодь! І творці, і поціновувачі творчості. Роздуми з приводу благодійного квартирника на користь Юрія Чабана

У мистецьких колах вже стало звичною справою брати участь у благодійних музично-поетичних акціях. Це вельми ефективний спосіб збирати кошти для людей, які їх конче потребують, як правило, на термінове лікування. Такі заходи відбуваються досить часто і я сама не раз брала в них участь. І що цікаво – люди, які продукують досить пристойний творчий продукт, охоче беруть в них участь – це притому, що їм ніхто не заплатить за виступ, а навпаки, вони самі поділяться своїми, як правило, незначними статками, аби допомогти людині, про яку можуть нічого не знати.

У цих мистецьких заходів є особливий шарм. Вони проводяться в невеличких залах  музеїв, бібліотек, приватних приміщеннях,  облаштованих під потреби художників чи музикантів. В них незначна інформаційна підтримка, вони збирають аудиторію серед «знайомих знайомих» і проходять у теплій, навіть дружній атмосфері. Іноді їх називають квартирниками.
Continue reading

Січневі літературні записи

***
Походила щойно по сайту Гоголівської академії – там повне Різдво. Усі кому не лінь, пишуть про Різдво. Загалом не люблю, коли вірші пишуться під подію. Це змахує на кризу ідей. Типу не знаю, про що ж іще написати… о! Різдво!

***
Дуже чудово посиділи з “Перехрестям” в бібліотеці і відсвяткували оптом усі новорічно-різдвяні свята!
Я зазвичай мовчазна, але цього разу я, певно, серед усіх говорила найбільше))) Нахвалювала свою казку, над якою зараз працюю. Справжні дебати викликало ложа чи ложе арбалета. Я багато розповідала про принцес і попелюшок, бо саме про це моя казка. Тільки Попелюшка в мене сучасна, яка живе у хижому агресивному світі серед супернць, здатних на підлості, образи, приниження. Взагалі останніми днями мені здається, що я пишу про всі ці речі “з натури” :))) Але це вже інша історія.
Читали вірші. Я читала свою новорічно-дитячу лірику. І коли з нею закінчила, Володя так голосно говорить: А тепер давай еротику! :))) Але нової еротики в мене немає)))

***
Сьогодні я зрозуміла, що вже заплуталась в тому, де я що опублікувала, а що ще не опублікувала і де саме не опублікувала)))

***
До того ж я знайшла справжній скарб, захований ще в далекому 2010-му Віктором Тригубом і його редакцією («Музеї України»)!
Справжня сенсація! Скарб комплектний, не пошкоджений часом. І дійсно цінний!
Мені надішлють фотки, бо свого фотика я з собою не мала… і покажу.
Continue reading

Пост-скандальне

Те, що відбувалось зі мною і ще двома хорошими людьми протягом останніх двох місяців, змусило мене по-іншому подивитись на ряд своїх знайомих, навіть не так – по-іншому їх відчувати. Люди, які відсторонилися, які хотіли бути хорошими “для всіх”, які дозволили використати себе у брудних словесних маніпуляціях, навіть промовчали, коли їх було оббріхано (!), аби тільки не вплутуватись у конфлікт… У мене відчуття повного відсторонення від цих людей, незалежності від них, руйнування рамок сприйняття… очищення. Відчуття легкості!

Ось! Руйнування рамок сприйняття! Напевно, мало статись ЩОСЬ, щоб я зрозуміла, що засиділась не там, не з тими людьми, не в тих проеках. Ось головне, що оприявнили події останніх двох місцяців. Хоча ці проекти були корисні для мене і я була корисна для них – цього не заперечиш. Зараз подивилась свіжим поглядом – ТАМ більше не живе ТВОРЧІСТЬ. ТАМ кожен цікавий лише самому собі і займається лише піаром, якість творчого продукту – справа десята. Не цього я хочу…

Шукаю собі костюм Афродити

***
Шукаю собі костюм Афродити :)))

***
Я закохалась в Афродиту. А на екскурсії казали, що в неї тільки чоловіки закохуються)))
В моїй казці також є кілька згадок про Афродиту. Дівчатка повинні знати цей ідеал.

***
94647286У мене якась суцільна Афродита. Вона з’явилась в моїй творчості ще до того, як я з нею ближче познайомилась.
Один з головних героїв моєї “Бізнес-провокації” теж не міг здихатись образу Афродити під час і після відпочинку на Кіпрі. А потрапивши до в’язниці на північний частині острову (типу турецькій), куди він попхався заради Галатеї, ніяк не міг второпати, чи могла Афродита оживити Галатею, якщо та була типу ще прекрасніша. Чи здатна на таке жінка? От якими питаннями задаються мої герої-кумедіанти. :)))

***
А це мій вірш

АФРОДИТА

В морі м’яка перламутрова піна
Ніжно гойдає на хвилях красуню.
В золоті кучерів білі перлини,
Тіло струнке і насичене юнню…

Ще не відкрились дівочому зору
Ні узбережжя, ні чорні дві скелі…
Шовком безкрає хвилюється море,
Слабкість п’янка серед хвильок веселих.

Пестить солона вода її шкіру,
Миє їй губи, цілує їй пальці.
Поки не час одягатись у біле,
Ніжкам тендітним ступати по гальці…

Зріють краса і кохання у лоні
Хвильок, емоцій та сонячних бліків.
Чисте багаття палкої любові
Спершу спалахує без чоловіка.

Зовсім не поглядом, словом чи ложем!
Тягне мужчину у поле магніту
Сила морської любові… І кожен
Буде кохати п’янку Афродиту.

Негатив у творчості

Загалом я не дозволяю негативним емоціям керувати моєю творчістю. Але іноді є відчуття, що текст просто проситься назовні. І сьогодні один такий попросився. Поетичності в ньому не багато, бо не з цією метою він писався… А слідом за ним і другий вірш з’явився на світ.
Справа в тім, що на мою адресу і досі лунають безглузді погрози, вже кілька тижнів розмотується конфліктний клубок, стають відомими нові дані, підводні течії, хто за кого і т.д. Як би я не хотіла не звертати на це уваги, а доводиться переживати, розчаровуватись у людях, яких вважала друзями…
Повторюсь: творчість – висококонкурентна і високоемоційна сфера. Прагнення слави деяких людей і їх методи – просто шокують! Ніхто не казав, що буде легко…
Continue reading

Невеличкий прорив!

Yes!

Ще один маленький прорив! Рекламний банер на мою книжку “Бізнес-провокація” з’явився на популярних літературних сайтах “Друг читача” та “Гоголівська академія”.
Тішуся цій удачі! :)))

Баннер Бізнес-провокації

Для тих, хто захоче спитати, скільки це коштує, відповідаю: для мене ніскільки. На вказаних сайтах банер клікабельний і веде до книжкового інтернет-магазину, він зроблений з метою успішного продажу книги.

Щедрий вечір поезії в бібліотеці № 9

60

Директор бібліотеки №9

Джерело: ЦБС Шевченківського району

Щодня від Нового Року й аж до Водохреща читачі знаходять і зрізають цукерки з новорічної ялинки, а на місті зрізаних наступного ж дня дивовижним чином виростають нові!

А 13-го січня відбувся Щедрий вечір поезії.
Відомі київські літературні студії “Перехрестя” та “Севама” влаштували в бібліотеці тихе світле свято, де звучали стародавні щедрівки і сучасні поезії, присвячені циклу зимових свят. Згадували народні та церковні обряди та звичаї, та частувалися солодощами разом з бібліотекарями та відвідувачами.

Гостями свята були поет-бард Валентина Захабура (автор збірки “ЯТОМОРЕ”), поет Наталя Гончарова, поет та письменниця, керівник “Перехрестя” Вікторія Осташ (автор збірок “СадОК” та “Візії”), поет та письменниця Антоніна Спірідончева (роман “Бізнес-провокація”, поетична збірка “Весна-поетеса”), гончар, майстер вітражів та капітан Олександр Бурцев, поет Володимир Осипенко, письменниця та кінорежисер Леся Мручківська, поет Оксана Шафаревич.

Про чорний піар

Я зараз звернула увагу на кількість переглядів цієї статті і трошки в шоці – майже 3000 переглядів! Фантастично!
Читать полностью: http://h.ua/story/345975/

А на Хайблогері ця ж стаття набрала півтисячі переглядів, що для Хайблогера також фантастично.
Тепер ламаю голову, щоб це значило?
В мене є підозра, що вийшло як у тому виразі: Те кто нам мешают, те нам помогут)))) Особи, які бігали по Медвіну з жабою за пазухою, насправді ними ж спровокованим в інтернеті скандалом прорекламували і мою статтю і тих людей, які брали участь у Миколаївських читаннях. :))))
Миколаївські читання від журналу «Стіна» на Медвіні. Враження з епіцентру | ХайВей

Різне постноворічне

***
Сьогодні мала приємну телефонну розмову з Вікторією Івченко. Виявляється, в нас із нею схожі відчуття щодо того, що будуть серйозні зміни. Ще невідомо які, але позитивні і вони – будуть. Не варто триматися за те, з чого вже виросли.

***
Lyudmyla Dobrovinska написала:
Антоніно, я написала музику на Вашу поезію .
Запишу скоро відео.
Але я – не виконавиця. Може у Вас є знайомі виконавці ?
Пісня без гарного виконання – просте аматорство.
Людмила Добровінська – композитор. На Ютубі можна подивитись її відеоканал
LyudmylaD’s Channel – YouTube
Continue reading

Творчі плани на 2012 рік

Творчі плани на цей рік у мене вже складені, лише не знаходилось часу про них написати. Насправді, я не маю наміру озвучувати все, що собі планую, бо віддаю перевагу повідомленням постфактум. Але про три речі вважаю за потрібне сказати.

1.
Україномовна поетична збірка клубу “Київ ПОЕТажний”. Вірші членів клубу до цієї збірки відбирали я та Надія Чорноморець. Зараз книжка на стадії додрукової підготовки.
Взагалі кожному автору пропонувалось десять сторінок для його віршів. Але таку кількість набрало близько половини учасників. Причина в тому, що Київ ПОЕТажний переважно російськомовний. Плюс до того – вірші проходили “фейс-контроль”.
Збірка вийшла дуже барвистою. В ній багато природи, кольорів і багато позитиву – мені це подобається. І багато пісень, тобто поезій, які призначені для співання і які реально співаються. Я взагалі тішусь тим, що зібралось нібито багато різних авторів, а збірка виходить цілісною… однорідною, якщо можна так сказати. Лебідь, рак і щука – це не наш випадок)))))

2.
Моя книжка “Малолітка” за задумом має вийти в цьому році не пізніше весни. Вона вже зверстана і вичитана. Їй не вистачає лише художнього оформлення та чисто організаційних процедур, щоб побачити світ.
До неї увійдуть оповідання, написані мною ще в студентські роки, а також твори останніх 2-х років. Звісно, тільки ті, що об’єднані темою “малолітки”.
Це не є стьоб чи оповідки про веселе проживання часу. В цій книжці майже в кожному оповіданні йдеться про особистісне становлення, про складний вибір, про те, як залишитись людиною. Теми здоров’я, кохання, майбутньої професії, творчості. Соціалка, стосунки батьки-діти. Підростаюча людина, яка впирається у закриті двері, яка залишається сама на сам зі своїми проблемами і якій доводиться бути сильною. Головні героїні – дівчатка.

3.
Ну і нарешті – поетична збірка. Вона теж написана. Навіть укладена, хоча нові вірші ще пишуться. З нею я взагалі не поспішаю. І поки надумаюсь її видавати, можливо, ще не раз її перетасую)))
Можливо, ця збірка побачить світ восени.
Насправді з цією річчю така непевність, бо в мене самої є відчуття, що пора міняти рівень. Що з тих думок та ідей, які мене хвилювали останні 2 роки (після виходу “Весни-поетеси”) я вже виросла, мені в них тісно. Я у стані пошуку нової орбіти, я це добре відчуваю… І добре усвідомлюю, що те, що інколи останнім часом пишеться – це просто дописується ота збірка. І коли усе “з цієї орбіти” допишеться, вона буде готова. Лишилось зовсім мало – кінчик хвоста комети)))

Решту планів-2012 оголошувати не буду)))

Мої підсумки мого 2011 року

***
Скоро зустрічатимемо Новий рік. Я вже казала, що це час підбивати підсумки року, що минає, і складати плани на наступний рік.
Я не поспішаю озвучувати свої підсумки, бо хочу закінчити усі справи, які можна закінчити в цьому році і не переносити їх в наступний. Хоча це дріб’язок, бо з серйозними планами і результатами мені вже все зрозуміло…

Але в цьому пості я скажу про те, що я хочу назавжди залишити в минулому, в 2011 році без права повернення – усе, що стосується Федоренка і його компанйонки. Я хочу, щоб ці люди ніколи більше не траплялись на моєму шляху.
Щодо позову до Федоренка – питання не вирішене. Сподіваюсь, усі заспокояться і це не вийде за межі 2011.
Continue reading

Ще грудневі записи

Корисно іноді читати критику. Сьогодні відкрила для себе нове слово – лапідарність. Якось так сталось, що раніше я його не чула і не знала))) А воно (тобто його значення), виявляється, корисне для поезії.
Отже, лапідарність (лат. lapidarius, від lapis — камінь) — виняткова стислість і чіткість у висловлюванні думок, економне використання художніх засобів.
Он як! :)))

***

Знайшла щойно ОТАКЕ: http://maysterni.com/publication.php?id=71399
Ну й накрутила авторка (Тетяна Мілєвська) поверх мого вірша… Точніше спочатку був мій вірш, потім пародія Олексія Ганзенка… А те, що опублікувано – це, я так здогадуюсь, пародія на пародію…
Насправді дівчина взяла в епіграф строфу з мого вірша, яку підписала “Переспівом Олексія Ганзенка”. Кумедно)))

В оригіналі це отак було: мій вірш “Метелик”, а внизу в рецензіях пародія Олексія Ганзенка. http://gak.com.ua/creatives/2/28098

***

Клас! Я нібито останнім часом усюди здебільшого читала вірші з галереї жіночих образів… здавалось би – одні й ті самі… А от зараз швиденько прогнала відео з “Перехрестя”, а там ще 4 вірші, яких в мене до цього не було у відеоколекції. Тішуся, класно… Там мої улюблені – “Самотній вовк”, “Вихор бажань”, “Метелик” і навіть “Попелюшка”! 🙂
Але різати і утискати їх буду вже завтра!
А сьогодні завершила великий шмат роботи – усі фото та відео з “Київ ПОЕТажний”, і навіть підсумкову публікації на сторінці клубу дала. Ух як! 🙂

 

Скромний урожай публікацій

В журналі “Стіна” надрукували мій вірш “Любовь природы”

stena_3

Любовь природы

И где ты видел водопад любви,
Который на пути сметает камни?
И где ты видел сумасшедший вихрь,
Который мчится вслед за облаками?

Ты видел где-нибудь влюбленные снега?
А слышал, чтобы дождь стучал о чувствах,
Чтоб о любви стонали холода
И песни пели отпечатки грусти?

Ты видел искры возбужденных вод
Или причуды обезумевшей погоды?
Боюсь, что … да. Хоть жизнь идет вперед,
Но неизменна к нам любовь природы.

Не вянет, но и не всегда цветет.
Любовь стихий не назовешь игрою,
Любви не страшен тяжелейший гнет.
Она умрет от пытки нелюбовью.

2001 г.

Стіна № 3-4, 2011 р.

 

В журналі “Дніпро” надрукували мій вірш “Малювала художниця море”.

Дніпро-7 обкл

Малювала художниця море

Малювала художниця море – красивий пейзаж –
Його бризки і блиск яскравіли в тонах акварелі
(Поки стопи вмивалися хвилями, з джинсами аж).
Пізнє сонце прибилось до літньо-похилої скелі.

Недосяжною стала ядуча блакить-глибина,
А під берег хтось крапнув яскраво-зелених парфумів.
Гострі камені, ранені силою моря чи дна,
Обливались водою, тамуючи спрагу, як юні.

А за рамками – пил, вантажівками возять цемент –
Обгинають картину, як воду окреслює берег.
Там будують готелів каскад і новий бізнес-центр,
Для яких у художниці мало чи вмінь, чи паперу.

2011 р.

Дніпро № 7, 2011 р.

 

В журналі “Дніпро” надрукували мій вірш “Брейкін-ньюз”

Дніпро-10 обкл

Брейкін-ньюз

Осінь сіра посвітліла,
Сонце вирвалось із хмар,
І пройшовся світом білим
Актуальний коментар:

«Брейкін-ньюз! Беззуба осінь
Відступила без боїв.
Вже весна на кожнім кроці!» –
Телевізор вправно плів.

«Несподівані новини, –
Здивувалася весна, –
В мене повно справ на зиму…
Ох ця тележовтизна…»

Потім вийшла з мікрофоном:
«Люди! Що за шум і гам?
Мій прихід – це брязкіт, гомін,
А не ваш телеекран!»

Клацнула зубами осінь:
«Вам невдячність – на біду…»
А зима в своєму блозі
Записала: «Що ж. Я йду».

Дніпро № 10, 2011 р.

 

В журналі “Однокласник” надрукували зразу три мої вірші: “Брейкін-ньюз”, а також “Вечірня сукня” та “Намисто”.

Однокласник обкл

Намисто

Відспівалося літо. Тим часом і ми
Розлетілись, як те жовте листя.
І прямує самотність назустріч зимі
З подарунком на згадку — намистом.

Телефонний дзвінок запросив на вечірку,
Натякнувши на зустріч півсловом.
Ми не бачились довго, але моя зірка
Хоче вірити в свято любові.

Віднайшла у забутій шухляді намисто,
Подароване милим ще влітку.
Та вдягнуть не змогла — розлетілись барвисто
По кутках зірочки-намистинки.

1998 р.

Вечірня сукня

Влітає крізь відкриту шибку злива,
А на мені одягнута легенька,
В якій я неприховано вродлива,
Вечірня сукня на тонких бретельках.

Мені жбурляє дощ на плечі краплі,
Лякає, злиться. Чи ревнує?.. Всі
Хай поглядом їдять і плечі, й плаття,
Як йтиму від під’їзду до таксі.

Зберу ті погляди і зникну у машині,
Немов з трофеями, і буду переможно
Дивитись в дощ і думати: мужчинам
Чи солодко, коли чогось не можна?

2010 р.

Однокласник № 10, 2011 р.

Жіночі поетичні посиденьки 17 грудня (звіт)

Настрій класний! Майже новорічний, святковий… Ліньки щось робити. По хорошому – треба б написати про поетичні посиденьки 17 грудня. Бо писати є про що. Особливо про еротично-іронічні вірші гостя, єдиного чоловіка з виступаючих, запрошеного розважити розпоясане жіноцтво. Адже на Варвари жінкам можна ВСЕ, от жінки й не соромились з віршами. Але гарніше еротику пишуть таки чоловіки)))

***
Оскільки я так і не зібрала думки докупи, щоб розповісти про подію (наближення новорічних свят дає про себе знати:)), то цитую невеличкий звіт організатора поетичних посиденьок – Оксани Яблонської, опублікований на поетичному сайті “Севама”.
Continue reading

Відеозаписові записи

Закінчується рік. Час підбивати підсумки, формувати нові плани, встигнути довести незакінчені справи до кінця ще в цьому році. 🙂
З того, що треба закінчити і не тягнути у рік наступний – фото, відео, обробити, завантажити в інтернет. Нарізки відео чекають і “Перехрестя”, і “Київ поетажний”… Доузгодити все, що стосується збірки “Київ поетажний”.

***
Додала весняні відео з читаннями у свій профіль на Фейсбук. Давно треба було це зробити, та мені все було ліньки.

***
Вау! Я відчуваю себе зухвалим викрадачем відеофайлів!
Щойно опанувала функцію “захват видео с ютуб”. Щоправда я взяла своє, хоч і з чужого профіля. Мені б це відео і так надіслали б, думаю. Але із “захватом” швидше – не треба писати листи, просити, чекати відповідей…

***
Все, іду розшуковувати відео з Медвіна та відео із зустрічі “Київ ПОЕТажний”. І пам’ятаю, що відео з аудіозапису на студії “Перехрестя” (класно звучить)) я ще навіть в комп’ютер не загнала))) Так, скільки там лишилось до Нового року?
До речі, переглянула сьогодні відеофайли, які мені надіслав Льоша Костромін – навіть не знаю, що з того можна взяти. Хіба що зробити нарізку, як під час читання віршів бокали пива по столах совають та від стола до ротів носять, бо цього добра багато в кадр попало. А що, гарно передає атмосферу зустрічей Київ ПОЕТажний… ще музичку якусь прудку взяти))))
Continue reading

Федоренківські записи

Журналіст Дмитро Федоренко пише на ХайВеї, що Антоніна Спірідончева його “мочить” на Фейсбук. Це той журналіст, який вже два роки пише образливі коментарі на мою адресу, а також нагло перебріхує побачене, аби мене очорнити і догодити своїй коханці (вельми марнославній поетесі) – останню його брехню на ХайВеї та на Фейсбук спростували очевидці заходу.

По ходу ці люди ображають і провокують моїх друзів та тих, кого вони вважають моїми друзями. Нещодавно допекли одну хорошу людину, яка не витримала і не дуже цензурно висловилась про цю “солодку парочку”.
Continue reading

Грудневі записи

***
Фото з Медвіна (мій альбом на Пікасі).
Миколаївський Медвін – 2011. Поетичний бум

В альбом увійшли світлини за п’ятничного “музично-поетичного буму” та поетичних читань від журналу “Стіна”. Увага! В альбомі фото лише з мого фотоапарата! Збірний фотоальбом дійства від журналу “Стіна”, в який збираються світлини усіх, хто фотографував … колись буде.

***
Такі невеличкі, але живі (не журналістські) і приємні відгуки…

Картинки с выставки / Абаринов / блог / Hiblogger.net

Сегодня завершилась книжная выставка Медвин – в Киев-ЭкспоПлазе. Очень интересно и познавательно. Темпора, САГА, Украинский письменник, Родовид, Ярославив Вал, КМА, Кальвария, Фолио и прочие издательства выложили много книжек. Грустные писатели продавали свои книжки, прощаясь с ними. Мастера д…

Continue reading

Внимание! Видео с участниками Киев ПОЭТажный

Приветствую всех!

Ура! Наконец-то это свершилось!

Все участники Клуба “Киев ПОЭТажный”, которые принимали участие в музыкально-поэтическом представлении Клуба “Киев ПОЭТажный” на осенней книжной ярмарке “Мэдвин: Книжный мир”, а так же все, кто начитывал стихи на камеру и давал короткие интервью в кафе во время одной из встреч – могут просмотреть свои видеоролики на сервисе “Ютуб”.

Вот по этой ссылке: http://www.youtube.com/user/TonyaSpiridoncheva/videos

Обращаю ваше внимание, что видеороликов много и на одной странице они не поместились. Внизу страницы есть переход на следующие страницы – листайте.

Должна поблагодарить Володю Пономаренко, которому на Мэдвине неожиданно для него самого пришлось опекаться видеокамерой. Благодаря ему в кадр попали также гости, праздничная атмосфера, раскладка с книжками членов нашего клуба.
Из нарезки наших выступлений на Мэдвине я планирую сделать еще “концертную версию”.
Continue reading