Бізнес-провокація – дошкульний стьоб над бізнесом

“Друг читача” опубліковано рецензію на мою книгу “Бізнес-провокація”. Цікаво, що сама я бачу свою книгу дещо інакше, але стороння думка мене інтригує. В рецензії явно не бізнесовий погляд  на твір, а літературознавчий. До речі, рецензію опубліковано у скороченому вигляді, не знаю чому. В ній ще були наведені цікаві паралелі з російською сучасною та українською іронічною літературою. Тим не менше, малкнький уривок… :)))

Обложка1

Волієте провокацій?! Вам сюди…

Спірідончева Антоніна. Бізнес-провокація : роман. – К. : Гамазин, 2011. – 230 с.
Друга книжка Антоніни Спірідончевої, на цей раз – прозова, здивувала дошкульною іронією, тож, мабуть, недаремно авторка назвала свій роман «Бізнес-провокація». Натяки на іронічність вже проглядали в поетичній збірці «Весна-поетеса», яка побачила світ 2009 року, але то була радше романтична іронія, не стільки провокаційна – скільки превентивна, що нею поетеса ніби попереджала: «все не так просто»: «хтось на казку погодивсь, // мені б – жити в світі реальнім… (вірш «Колискових не треба»).
Назва роману «Бізнес-провокація» виправдовує себе на всі сто: авторські «провокації» починаються вже з передмови до книги…
===========================
Продовження рецензії можна почитати за посиланням.
А я пропоную Вашій увазі вступ до книги, з якого, за висловом рецензента, починаються провокації.
Continue reading

Віршень і студія “Перехрестя”

virshen_kpiУ серії своїх подекадних публікацій про поетичний мегамарафон «Віршень» я розповідаю про помітні заходи, до яких безпосередньо причетна Київська молодіжна літературна студія «Перехрестя», оскільки я є членом цієї студії та особисто беру участь у більшості її акцій.

Насправді ж в рамках «Віршня» щодня відбуваються якісь заходи в різних містах і місцях, силами різних людей і їх об’єднань. Нагадаю, що мегапланом поетичного марафону планується начитати по всій Україні не менше 500 поезогодин! Самі розумієте, що висвітлити усе – для мене нереально. :)))

Мегамарафон «Віршень» був організований як захід із популяризації, але я це називаю «демаргіналізацією» :))), поезії. Його ініціатори – Сергій Пантюк, Максим Розумний, «Сліва-фест» та НСПУ. Місяць березень у поетичних цілях перейменовано у віршень, а сам марафон триває з 1 березня по 7 квітня.

Але повернемось до «Перехрестя». Літстудія була утворена у 2003 році в Спілці письменників з уточненням в назві «молодіжна». Її незмінним керівником і натхненником усі ці роки є поетеса і помітний літературний діяч Вікторія Осташ. В активі літстудії – вже й не перерахувати, скільки публічних поетичних акцій – в музеях, бібліотеках, школах, вузах, на різноманітних фестивалях, книжкових ярмарках і виставках, вже не говорячи про регулярні робочі зустрічі «перехрестян» та виступи в стінах Спілки письменників. А тепер літстудією засновано ще й всеукраїнський літературний конкурс – “Урба-Перехрестя”. Положення про конкурс можна читати – ТУТ.

Засновано новий конкурс «Урба-ПЕРЕХРЕСТЯ»

12 віршня (в миру – березня) в залі НСПУ відбулась презентація нового поетичного конкурсу «Урба-Перехрестя».

Учасники літстудії знають, що ідею конкурсу урбаністичної поезії Вікторія Осташ виношувала вже давно. Але сприятливі обставини для її реалізації, як то фінансування призового фонду, підтримка профільних видань, компетентне журі – склались лише зараз. Чому саме урбаністичної поезії? Тому що вона незаслужено залишається поза увагою, а в уяві громадськості («по старинці») чільне місце займають пейзажна, любовна, соціальна поезія. Тоді як визріла ціла генерація поетів, чиїм природним середовищем є місто, яке глибоко проникло в поезію.

Фільтр, за яким відбираються твори на конкурс – досить сильний. По-перше, вік авторів-конкурсантів – до 40 років. По-друге, на конкурс приймаються

  1. Тематичні добірки, або Книги поезій (до 30-ти творів) або
  2. Вибране, або Кращі твори різних років (до 20-ти творів).

При цьому головна вимога до надісланої роботи – високий художній рівень творів та (!) естетична цілісність добірки, що передбачає передусім єдність форми і змісту, наявність наскрізної ідеї, спільної для всіх відібраних творів.

Детальніше про конкурс – ТУТ.

А в рамках презентації конкурсу «Урба-ПЕРЕХРЕСТЯ» (робоча назва також «Геній міста») відбулися урба-читання, в яких взяли участь Антоніна Спірідончева, Леся Мручківська, Володимир Осипенко, Максим Меркулов, Оксана Шафаревич, Алла Миколаєнко, Олександр Раф і Катерина Гурневич, до урба-читання долучилися нові учасники і почесні гості літстудії: Артем Занора (із конотопської літературної студії “Джерела”), Юлія Ус (студентка IV курсу спеціальності «літературна творчість» Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка), а також поети Ярослав Гадзінський, Світлана Богдан, Ілона Пікульська. Із власними творами виступили і члени Журі майбутнього конкурсу «Геній Міста» – Сергій Пантюк і Анна Малігон.

«Поетичні побрехеньки до дня святого Патрика» в Спілці письменників

988523_380560015482914_200465785720410656_n17 віршня (за старим стилем – березня) ірландці усього світу святкують День Святого Патріка, одним із обов’язкових атрибутів якого є побрехеньки, віскі та веселощі у зеленому одязі.

У цей день вирішили порозповідати один одному веселі побрехеньки та скуштувати віскі поетка Оксана Яблонська з очолюваною нею гутіркою «Севама». За традицією запросили взяти участь в побрехеньках усіх своїх друзів.

Побрехеньки з куштуванням віскі відбувались в солідному місці – камінній залі Будинку письменників. Зараз складно уявити, чи міг би подібний публічний захід бути проведений в цьому приміщенні за старого режиму :)))

Тим не менше. Зі своїх спостережень скажу: ми явно не ірландці. У виступаючих спостерігався брак побрехеньок і брак зеленого одягу. :))) Когось тягнуло на лірику, когось на еротику, когось на соціалку і кумедні випадки з життя.

Але побрехеньки все ж були! Наприклад, у мене. Я прочитала кілька своїх іронічних віршів з елементами еротики, написаних від чоловічого імені про чоловічі переживання стосовно жінок, які раніше не публікувала під своїм ім’ям. Якщо хтось їх читав, то навряд чи б здогадався поєднати ці вірші з моєю скромною персоною :))) Continue reading

Віршень в літклубі КПІ

16 віршня – Віршень в літклубі КПІ.
Трохи блукання в КПІшних лабіринтах – і ми на місці, у просторому залі з гарною акустикою. Захід планувався як обмін досвідом, адже запросили нас до себе такі ж писаки, як і ми – учасники літературного клубу, створеного нещодавно при КПІ.
З нашого боку читали Вікторія Осташ (очільниця студії “Перехрестя”), Оксана Яблонська (очільниця гутірки поетів “Севама”), Антоніна Спірідончева, Оксана Шафаревич, Алла Миколаєнко, Мирослав Лаюк, Заза Пауалішвілі. Завітала і Христинка Халімонова, але свою майстерність гри на піаніно та спів вона продемонструвала вже після заходу – для тих, хто не встих розбігтися.
Зі сторони КПІ виступали молоді поети Євгенія Морозова, Олександр Ткачинський, Марина Михайлюк, Богдан Кудряшов, Анастасія Кудрицька та Анна Лугова.
По закінченню були ближчі знайомства, обмін враженнями і контактами, результати чого проявилися вже на наступний день – поетичне святкування дня св. Патріка в стінах Будинку письменників, куди на запрошення Оксани Яблонської завітали наші нові друзі з КПІ. Але про святого Патріка в іншому пості. :)))
Враження від читань в КПІ – чудово!
Continue reading

Лютнево-березневі записи

Сьогодні в мене, можна сказати, робочий день))) Є термінові речі і є запал попрацювати. Надворі пахне весною. Я знаю, це вона на мене так впливає! :)))
Я схопилась за стільки справ і проектів, що на всі не вистачає “оперативної пам’яті”.:)))

***
Кожен раз хвилююсь, коли роблю першу публікацію на новому сайті… Нові читачі, як вони поставляться…

***
Я щойно перевернула свій одяг у шафі і знайшла те, що практично не мала надії знайти – обов’язковий атрибут моєї героїні Афродити. Завдяки якому усі чоловіки… ех… Тільки не лізьте у Вікіпедію!

***
Я вже “пріплила”…
Зараз перелистивула прямий ефір на ХВ, побачила статтю “Про Сліва-фест”. Так здивувалась, ніби на тому сайті нікому писати про це. Вже клікнула правою кнопкою миші, щоб відкрити і почитати… Придивилась, а там автор – Антоніна Спірідончева… :)))

***
Давно не була на Ютубі… і ось нарешті роздивилась що і як.
Познаходила і переглянула профілі з потоками тих, що знімали відео на заходах, в яких і я брала участь. Чесно кажучи, в легкому шоці.
Напевно, це норма – знімати усіх, а викласти відео тільки себе і своїх друзів.
Ок. Я зробила висновки. Чинитиму так само. А з погляду того, що обробка відео займає не трохи часу, то гора з плечей :)))

***
ХБ мене тішить, просто лежу від сміху.
Роздивляюсь там свою статистику.
Ось цей мій пост набрав… ех!… 15978 переглядів! Ну це не піпєц?
Подскажите. Здесь фотографии вообще не вставляются? Или нужно много раз пробовать, тогда получиться?

***
Забула сказати. З цим мегамарафоном ми живемо в такому ритмі, що в суботу, по дорозі з поетичних читань в бібліотеці № 160, коли ми зупинились чогось випити, раптово з’явилась нова ідея: провести ТИЖДЕНЬ БЕЗ ПОЕЗІЇ. :)))

***
Чоловік в мене сьогодні питає:
– А коли ти вже будеш кожен день на поетичні читання їздити?
Я кажу:
– От Віршень закінчиться… тоді буду більше дома сидіти.
А він, недовірливо:
– Знаю я вас, Віршень закінчиться, почнеться якийсь Піснень… :))))

Це ми так жартуємо :))

***
Дізналась, що два мої вірші опубліковані в зимовому альманасі Гоголівської академії – “DigitalРомантизм”.Уже скачала і почитала, цікава і різноманітна добірка творів на святкову тематику. :)))

Посилання на зимовий “DigitalРомантизм”, в який увійшли зокрема мої два вірші “Колискова” та “Зайчисько” – я поки що не даю, тому що є вірогідність, що він переїде на зручніший для скачування сервіс. Коли переїде – тоді запощу посилання.

***
Коли я бачу на “Друг читача” банер своєї книжки “Бізнес-провокація”, мені аж не хочеться сторінку обновлювати через деякий час. Так вона гарно виглядає з цим банером. :)))

***
В понеділок засідали в НСПУ. Це була зустріч “Перехрестя”, присвячена урбаністичній поезії. Але за участю Сергія Пантюка. Тому читання віршів плавно перетекло у чаювання в його кабінеті і стратегічне планування подальшого “Віршня”. :)))

***
Забула сказати: ці вихідні у мене були дуже плідні в плані попрацювати. Поки чоловік бавився з дітьми, я доробила верстку своєї наступної поетичної книги.
Як я і казала: щоб позбавитись сумнівів, що брати в збірку, що не брати – треба почати верстку)))
Вийшло 9 розділів, як і планувалось, і 192 сторінки (хоча я планувала 128, але вірші в мене тематично згруповані, тому щось виривати з теми – позбавляти її граней). Вийшла збірочка з повним спектром моїх жіночих зацікавлень: від милування природою до іронічних віршів на тему політики та економіки. Ну і звісно, кілька розділів чисто жіночої лірики і два розділи “жіночих портретів” – жінки в розквіті і малолітки.

Я казала вже, що в ідеалі, аби ця збірка відображувала один творчий виток. Але вийшло не зовсім так. Весь “хвіст комети”, про який я говорила, вже в збірку упакувався. Але туди потрапили і вірші вже з наступного витка, бо їх не можна було вирвати з теми. Вони якісно інші, тонші, глибші, технічно інакші. (Це половина моїх “жіночих портретів” :))). Ну що ж, вже так і буде. :)))

Єдине, що туди не потрапило – це великі форми, і вірші з нового витка – “Людина” (який в принципі міг би стати в “малолітку”) та всі мої “Афродити”.

Ось так. :))) Насправді, верстка – це риска, після якої я починаю ніби з чистого аркуша, якщо не рахувати “Людини” та моїх “Афродит”. Це дуже класне відчуття. :)))

Коли вийде збірка – уявлення не маю. Хотілося б в цьому році. :)))

***
Хто ще заплутався у моїй писанині? Уточнюю:
“Малолітка”-книжка і “Малолітка”-добірка – це різні речі!!!
“Малолітка”-книжка – це майбутня книжка малої прози, де сюжети крутяться навколо молодіжних проблем.
Малолітка-добірка – це добірка віршів, де лірична героїня юна і розкриває свій спосіб мислення, сприйняття, інтереси. Добірка має увійти в мою поетичну збірку, яка, як я сподіваюсь, буде наступною після “Малолітки”-книжки.
Якось так.
В Казці головна героїня – теж малолітка. Але це зовсім третя історія, прошу не плутати. :)))

***
Сьогодні знов їдемо в КПІ з поетичний десантом, але вже до інших студентів. Благо, в КПІ студентів багато :)))

В першу декаду Віршня літстудія “Перехрестя” здійснила три поетичні десанти

virshen_kpiУкраїнська поетична спільнота вдалась до рішучих дій з демаргіналізації поезії.

Українська поетична спільнота, зрозумівши врешті, що сподіватись на підтримку держави, бізнесу, благодійників, видавництв, ЗМІ тощо тощо тощо – не варто (принаймні найближчим часом), а розраховувати слід лише на себе, вдалась до рішучих активних дій з демаргіналізації поезії.

Місяць березень оголошено місяцем поезії і перейменовано у Віршень. 1-го віршня стартував всеукраїнський поетичний мегамарафон “Віршень”, що об’єднав різні поетичні та бардівські спільноти і окремих діячів: різні за напрямками, інтересами, віком, способом самопрезентації, місцем дислокації.

Ініціатори “Віршня”: Сергій Пантюк, Максим Розумний, “Сліва-фест” та НСПУ. Мегапланом марафону заплановано начитати на різних публічних майданчиках різних міст різними учасниками “Віршня”  – 500 поезогодин!

Київська молодіжна літературна студія “Перехрестя” є повноправним і досить активним учасником цього мегамарафону. Тільки в першу декаду віршня учасники літстудії провели три поетичні десанти до школярів, студентів та просто шанувальників поезії. Усі успішні. 🙂

Всемирный день писателя “НИ” отметила литературным вечером

Ще одна публікація про наш “Віршень” 🙂

Джерело: сайт “Народна ініціатива”

3 марта ко Всемирному дню писателя активисты общественной организации «Народная инициатива» провели литературный вечер.

В уютном читальном зале библиотеки № 9 по адресу ул. Белорусская, 34 собрались ценители поэзии. Стоит отметить, что их оказалось столько, что пришлось искать дополнительные стулья и лавочки. А люди все прибывали и прибывали.

И не удивительно, ведь познакомить аудиторию со своим творчеством пришли поэты из литературной студии «Перекресток» при Национальном союзе писателей Украины. Так что гости вечера могли насладиться поэзией Валентины Захабуры, Антонины Спиридончевой, Анны Малигон, Леси Мручковской, Владимира Осипенко. Но больше всего  запомнилось выступление Аллы Николаенко, ведь она читала свои стихи, стоя на стульчике, как в детстве. Хотя её поэзию по смыслу и форме детской не назовёшь.

Кроме литстудии «Перекресток» представить себя удалось и молодым поэтам из Киевского национального университета культуры и искусств Анне Лисицкой и Андрею Цимбалу. А завершили литературную часть вечера семейная пара Ворониных, прочитав для аудитории бессмертную поэзию Эдуарда Асадова.

После официальной части вечера все гости и участники мероприятия продолжили общение и обменивались впечатлениями за дружеским чаепитием.

Віршень в КПІ (поетичний десант літстудії “Перехрестя”)

6 березня.  Літстудія “Перехрестя” десантувалась в КПІ – до першокурсників факультету видавців. Дуже приємна аудиторія – уважні, зацікавлені, а головне – просто засипали нас запитаннями про життя-буття поетів. Добре, що в нас було дві години часу.
Від “Перехрестя” виступали Валя Захабура, Антоніна Спірідончева та Володимир Осипенко. Зробили два поетичні кола. Після першого кола свою творчість представили також студенти. Але не всі… кажуть, що в групі пишуть вірші більше людей, але вийти і прочитати перед аудиторією вони не насмілились.
Враження після заходу – дуже класно! :)))
Continue reading

Віршень в гімназії “Троєщина”

(поетичний десант літстудії “Перехрестя”)
Віршень набирає обертів!
5 березня наш поетичний десант висадився в гімназії “Троєщина”. Дуже теплий прийом, кафедра української мови та літератури чи не повним складом була присутня, зняли з уроків 10-ті класи, але, як виявилось опісля, в залі були і 6-ті, і трошки 8-мих.
Розповіли про становище сучасної поезії, про Віршень, що покликаний це становище виправляти, і звісно ж, про літстудію “Перехрестя”.
Долучали гімназистів до поезії Антоніна Спірідончева, Валя Захабура, Володя Осипенко та Вікторія Івченко.
Подарували бібліотеці гімназії свої книжки.
По завершенню заходу Володя та Валя поспішали, адже і так вирвались з роботи, а у нас з Вікторією Івченко гімназисти взяли коротке інтерв’ю для гімназійного WIKI-TV, заснованого, до речі, поетесою (сайт ХайВей) і вчителькою англійської мови Наталією Безсоновою та її учнями.
Маса позитивних емоцій!
Continue reading

“Перехрестя” відкрили й собі Віршень читаннями в бібліотеці № 9 Шевченківського району

Читання в бібліотеці № 9 Шевченківського району відбулись! Саме 3 березня, в День письменника. Таким чином студія “Перехрестя” відсвяткувала “професійне свято” і водночас подарувала свято прихильникам сучасної поезії.
Від “Перехрестя” виступали Валя Захабура, Антоніна Спірідончева, Анна Малігон, Оксана Шафаревич, Леся Мручківська, Алла Миколаєнко, Володя Осипенко…
Також представили свою творчість молоді поети Аня Лисицька та Андрій Цимбал, ознайомили молодих з поезією військової минувшини подружжя Олександр та Валерія Вороніни.
Організатори – бібліотека № 9 для дітей та ГО “Народна ініціатива”.
Був повний зал. Перед самим початком через наплив глядачів довелось виносити із зали два столи і заносити додаткові стільці, щоб усіх вмістити.
Тепла атмосфера, уважні і зацікавлені глядачі.
Насправді – це ми так почали наш Віршень! Судячи з програми, яка складається, “Перехрестя” буде вельми активним учасником цього марафону. :)))

Багато фото із заходу – в моєму фотоальбомі на Фейсбуці або на Пікасі.

DSC_0566-1  DSC_0529-1

 

Віршень іде, поезію людям несе!

3.03 цієї Суботи! Перехрестя розпочинає Віршень з бібліотеки № 9 smile

Хто бажає почути чи долучитись до пісень та поезій – ласкаво просимо!
початок о 15:00
вул. Білоруська, 34 бібліотека № 9 для дітей

mini1326809199

у програмі:

Вікторія Осташ
Аня Малігон
Алла Миколаєнко
Тоня Спірідончева
Валя Захабура
і всі, хто долучиться.

Анонс заходів на першу декаду Віршня

03.03 о 15.00 – вул. Білоруська, 34, бібліотека № 9 для дітей. Зустріч зі студентами та жителями мікрорайону.

05.03. о 13.30 або 14.30 (вирішується) – “Перехрестя” запрошується до гімназії “Троєщина” (9-10 класи знімаються з уроків). Адреса: вул. М.Цвєтаєвої, 14-в.

06. 03. – Десант до вишу. 12-00 – 14-00 “Весняні витинанки”: рейд літстудії “Перехрестя” до студентів ВПІ НТУУ “КПІ” (вул. Володимирська, 7, корп. 25, ауд. 10).

А також уважно дивимось програму інших заходів, які влаштовує не “Перехрестя”, але в яких перехрестяни також можуть взяти участь.

Розклад першої декади марафону: http://blogs.pravda.com.ua/authors/pantyuk/4f4c737e25c0e/

“Перехрестя” в бібліотеці № 160 на Позняках

Влаштовувати публічні читання в бібліотеках вже стало для “Перехрестя” доброю традицією. Літстудія не закривається в колі письменників, а намагається йти і нести свою творчість до людей – школярів, студентів, людей старшого віку.

Найчастіше такі читання відбувались у бібліотеці № 9 Шевченківського району.
Нагадаю, що там же відбуваються і щомісячні зустрічі перехрестян з метою поспілкуватись і обговорити творчість один одного між собою, без публіки.

18 лютого ще одна бібліотека ласкаво відкрила двері для студійців – бібліотека № 160 на Позняках. Це бібліотека нова, в новій будівлі, з новими меблями і невеликим поки що книжковим фондом. На зустріч були запрошені студенти медичного університету і люди дещо старші. Для них читали вірші і прозу Вікторія Осташ, Леся Мручківська, Мирослав Лаюк та Антоніна Спірідончева. Гості слухали і вслухались, їм було цікаво. Хоча деякі реакції на твори були несподіваними для авторів, але це життя, треба знати, як твір може сприйматися читачем і слухачем.

Після читань було чаювання. Ми подарували бібліотеці свої книжки. Роз’їхались по домівках задоволеними.

Наступні літературні читання заплановані в бібліотеці № 9 Шевченківського району
03 березня о 15.00. Приходьте!

Костюмована поетична вечірка до дня св. Валентина

Костюмована вечірка до дня св. Валентина, організована літстудією “Перехрестя” в стінах Спілки письменників, відбулась! Ну, як усі здогадались, я на ній була Афродитою. Без фанатизму – тобто в білому одязі і з паском, в якому ховаються сила кохання, зваблення, краси і усілякої жіночності (атрибут богині).

На цій вечірці відбулась прем’єра мого нового вірша із серії “Афродита” – “Афродита в купальні Адоніса (18+)”

Був Пушкін (Валя Захабура) і Наталя Гончарова (в житті Наталя Гончарова), Пелєвін (Максим Меркулов)… Було багато музики – класичної і авторської, на роялі і на гітарі, поезія під музику (Вікторія Осташ та Наталя Гончарова), бардівська пісня (Валя Захабура)…

Оксана Шафаревич читала без особливого костюму, бо той, хто пообіцяв їй дістати костюм – закохався і костюм не дістав.

Не знайшлося костюму і для Анни Малігон, вона сказала, що гола читати не буде, тому не прийшла.

1

Виступало ще чимало поетів і прозаіків, читалась навіть драматургія в ролях (трьома добровільними акторами). Усіх учасників не перераховую, оскільки, якщо чесно, не усіх знаю. Адже були запрошені автори з ряду інших літстудій та об’єднань, з якими я раніше не перетиналась. Якщо з’ясую імена усіх учасників та якщо роздобуду світлини, то допощу.

 

Народний кастинг еротичних поетів

До речі, я теж відправляла свої твори на цей конкурс. Але, слава Богу, мене в цьому списку нема. Голосування на Фейсбук – це змагання списками френдів і трошки відомістю імені. До змісту і якості віршів це ніякого відношення немає.
В ідеалі я хотіла, щоб вірші опублікували разом із іншими конкурсантами, але брати участь у цьому псевдоголосуванні не було жодного бажання: і штурмувати френдів та нефрендів лінком якось малоприємно, і відчуття фальшивості результатів, за моїм уявленням, має бути бридким.
Але чому мене нема в тому списку – треба з’ясувати. 🙂

 

Враження після Сліва-фесту :)))

Сьогодні прокинулась із дивним гудінням в голові. Почала прислухатись, а то вірш Артема Полежаки “Випив-упав, випив-упав, випив-упав”…
Не подумайте, я вчора не пила, тільки “причастилася”. Напевно, після шести годин читання поезії отаке гудіння – це норма. :)))

====

Ітак. Учора відбувся 16-й (і завершальний!) Сліва-фест, який традиційно організовує Сергій Пантюк і збирає усю поетичну тусівку. Цього разу захід проводився у стінах Спілки письменників на Банковій. Зі сцени виголошувались вірші від піднесено-цнотливих до матючних. Автори – від голови СПУ до юних зірок поезо-інтернету. Ну а шо? Винуватець же (себто Пантюк, він же Сліва для друзів) сказав, що любить усіх. :))) Поети, барди, музики. Звичайно ж, виступили не ті, хто був заявлений у програмі)))) тобто деякі із заявлених теж виступили.

Вже вдруге Сліва-фест не є остаточно останнім (минулого року він вже обіцяв стати останнім, але не склалось…). Тепер фестиваль трансформується у дещо нове під назвою “Віршень” Але інформація про “Віршень” достойна окремої публікації, бо це має бути грандіозна всеукраїнська подія на півтора місяці, яка планує включити в себе  (увага!) 500 поетогодин!
Continue reading

У нас чудова молодь! І творці, і поціновувачі творчості. Роздуми з приводу благодійного квартирника на користь Юрія Чабана

У мистецьких колах вже стало звичною справою брати участь у благодійних музично-поетичних акціях. Це вельми ефективний спосіб збирати кошти для людей, які їх конче потребують, як правило, на термінове лікування. Такі заходи відбуваються досить часто і я сама не раз брала в них участь. І що цікаво – люди, які продукують досить пристойний творчий продукт, охоче беруть в них участь – це притому, що їм ніхто не заплатить за виступ, а навпаки, вони самі поділяться своїми, як правило, незначними статками, аби допомогти людині, про яку можуть нічого не знати.

У цих мистецьких заходів є особливий шарм. Вони проводяться в невеличких залах  музеїв, бібліотек, приватних приміщеннях,  облаштованих під потреби художників чи музикантів. В них незначна інформаційна підтримка, вони збирають аудиторію серед «знайомих знайомих» і проходять у теплій, навіть дружній атмосфері. Іноді їх називають квартирниками.
Continue reading

Січневі літературні записи

***
Походила щойно по сайту Гоголівської академії – там повне Різдво. Усі кому не лінь, пишуть про Різдво. Загалом не люблю, коли вірші пишуться під подію. Це змахує на кризу ідей. Типу не знаю, про що ж іще написати… о! Різдво!

***
Дуже чудово посиділи з “Перехрестям” в бібліотеці і відсвяткували оптом усі новорічно-різдвяні свята!
Я зазвичай мовчазна, але цього разу я, певно, серед усіх говорила найбільше))) Нахвалювала свою казку, над якою зараз працюю. Справжні дебати викликало ложа чи ложе арбалета. Я багато розповідала про принцес і попелюшок, бо саме про це моя казка. Тільки Попелюшка в мене сучасна, яка живе у хижому агресивному світі серед супернць, здатних на підлості, образи, приниження. Взагалі останніми днями мені здається, що я пишу про всі ці речі “з натури” :))) Але це вже інша історія.
Читали вірші. Я читала свою новорічно-дитячу лірику. І коли з нею закінчила, Володя так голосно говорить: А тепер давай еротику! :))) Але нової еротики в мене немає)))

***
Сьогодні я зрозуміла, що вже заплуталась в тому, де я що опублікувала, а що ще не опублікувала і де саме не опублікувала)))

***
До того ж я знайшла справжній скарб, захований ще в далекому 2010-му Віктором Тригубом і його редакцією («Музеї України»)!
Справжня сенсація! Скарб комплектний, не пошкоджений часом. І дійсно цінний!
Мені надішлють фотки, бо свого фотика я з собою не мала… і покажу.
Continue reading

Пост-скандальне

Те, що відбувалось зі мною і ще двома хорошими людьми протягом останніх двох місяців, змусило мене по-іншому подивитись на ряд своїх знайомих, навіть не так – по-іншому їх відчувати. Люди, які відсторонилися, які хотіли бути хорошими “для всіх”, які дозволили використати себе у брудних словесних маніпуляціях, навіть промовчали, коли їх було оббріхано (!), аби тільки не вплутуватись у конфлікт… У мене відчуття повного відсторонення від цих людей, незалежності від них, руйнування рамок сприйняття… очищення. Відчуття легкості!

Ось! Руйнування рамок сприйняття! Напевно, мало статись ЩОСЬ, щоб я зрозуміла, що засиділась не там, не з тими людьми, не в тих проеках. Ось головне, що оприявнили події останніх двох місцяців. Хоча ці проекти були корисні для мене і я була корисна для них – цього не заперечиш. Зараз подивилась свіжим поглядом – ТАМ більше не живе ТВОРЧІСТЬ. ТАМ кожен цікавий лише самому собі і займається лише піаром, якість творчого продукту – справа десята. Не цього я хочу…

Шукаю собі костюм Афродити

***
Шукаю собі костюм Афродити :)))

***
Я закохалась в Афродиту. А на екскурсії казали, що в неї тільки чоловіки закохуються)))
В моїй казці також є кілька згадок про Афродиту. Дівчатка повинні знати цей ідеал.

***
94647286У мене якась суцільна Афродита. Вона з’явилась в моїй творчості ще до того, як я з нею ближче познайомилась.
Один з головних героїв моєї “Бізнес-провокації” теж не міг здихатись образу Афродити під час і після відпочинку на Кіпрі. А потрапивши до в’язниці на північний частині острову (типу турецькій), куди він попхався заради Галатеї, ніяк не міг второпати, чи могла Афродита оживити Галатею, якщо та була типу ще прекрасніша. Чи здатна на таке жінка? От якими питаннями задаються мої герої-кумедіанти. :)))

***
А це мій вірш

АФРОДИТА

В морі м’яка перламутрова піна
Ніжно гойдає на хвилях красуню.
В золоті кучерів білі перлини,
Тіло струнке і насичене юнню…

Ще не відкрились дівочому зору
Ні узбережжя, ні чорні дві скелі…
Шовком безкрає хвилюється море,
Слабкість п’янка серед хвильок веселих.

Пестить солона вода її шкіру,
Миє їй губи, цілує їй пальці.
Поки не час одягатись у біле,
Ніжкам тендітним ступати по гальці…

Зріють краса і кохання у лоні
Хвильок, емоцій та сонячних бліків.
Чисте багаття палкої любові
Спершу спалахує без чоловіка.

Зовсім не поглядом, словом чи ложем!
Тягне мужчину у поле магніту
Сила морської любові… І кожен
Буде кохати п’янку Афродиту.