Надія Чорноморець презентувала свої переклади сонетів Поля Валері

У неділю 16 грудня в Будинку вчених київська поетка Надія Чорноморець презентувала добірку виконаних нею перекладів сонетів французького поета Поля Валері (1871-1945). Під час презентації сонети зачитувались французькою та українською мовами. Надією Чорноморець було перекладено вибрані сонети з його збірок “Альбом давніх віршів” та “Чари”. Представлення кожного сонета відбувалось у супроводі слайд-шоу з творами образотворчого мистецтва і музичними творами сучасників Поля Валері (автор слайд-шою Євгенія Рябченко), а також роботами наших сучасників, зокрема художника Бі Гуко. Надія Чорноморець працює в жанрі сонета. З її творчістю можна ознайомитись за збірками “Перевесла”, “Валторнові колисанки”, “Рум’яновида осінь”, а також на літературних сайтах в інтернеті.
Continue reading

«Соти, наповнені поетами»: «Джерела» на гостині в «Перехрестя»

Спочатку виникла ідея… Теплий осінній день, коли секретар НСПУ по роботі з молодими авторами Сергій Пантюк завітав на гостину до літстудії «Джерела» в Конотоп, вимагав логічного продовження в столиці. Попри кілометри між містами, літературні осередки «Джерела» та «Перехрестя» стали друзями вже давно: перетиналася як не на фестивалях, то на презентаціях. Тож не дивно, що майже всі, хто завітав на захід, або давно знайомі, або принаймні вже не раз чули виступи одне одного.
Continue reading

Репортаж з Медвіна

Дивіться, який гарнющий кадр зловила фотограф Христина Приліп! 🙂

Ярмарок “Медвін” багатий не лише літературними заходами, але й майстеркласами, розвагами тощо.

Сайт “Друг читача” опублікував великий репортаж, яких охоплює весь масштаб книжкового свята.

І мою скромну персону з “Малоліткою” помітили у величезній кількості заходів, що дуже тішить. 🙂

«Київ ПОЕТажний» бенкетував читаннями та презентаціями на «Медвіні». А я презентувала «Малолітку»

На сайті «Друг читача», що висвітлює книжкові події, грудневий ярмарок «Медвін: Книжкова коляда» названо бенкетом під час чуми.

Так от. У цей кризовий для книжкового ринку час (а коли він не кризовий?) я і ще ряд учасників Літературного клубу «Київ ПОЕТажний» представляли на медвінівському майданчику презентацій свої книжкові новинки, а також провели поетичні читання. Але про все по порядку.

Презентація моєї нової книжки «Малолітка» була винесена окремим рядком у програмі ярмарку і передбачалась організаторами як окремий захід, тож з неї і почну. Я розповідала про книжку: яка вона гостросоціальна, проблематична і з якого досвіду черпались теми. Оповідання у ній об’єднані спектром молодіжної проблемності – так щоб і не повторюватись, і охопити таке коло проблем, щоб картинка була цілісною. До речі, коли ці твори писалися, про книжку я не думала. Ідея зібрати книжку саме так виникла на стадії упорядкування. Тож оповідання у «Малолітці» стилістично і чуттєво дуже різні. Від поетичної «Я – осінь» і сльозливої «Світланки» до бурхливої «Бунтарки» і цинічних «Снідоносців». «Малолітка» – книга дівчача.

DSC_0432

Антоніна Спірідончева

Презентували і книжку «Пензлі різнобарв» – поетичну збірку Літературного клубу «Київ ПОЕТажний», яку упорядковували я та поетеса Надія Чорноморець. Оскільки на «поетажному корпоративі» гостям  книжку представляла я, то тепер була черга пані Надії. Вона розповідала про те, як у переважно російськомовному «Києві ПОЕТажному» було запропоновано, пролобійовано і врешті реалізовано ідею видати україномовну поетичну збірку з творами членів клубу. На це пішло майже два роки, зате «Пензлі різнобарв» вийшла презентабельною і добре представляє україномовний доробок наших авторів.Коли презентуються поетичні книжки, звісно ж, не обходиться без читання віршів з неї. І не тільки з неї. Більшість присутніх на заході клубчан мають публікації у «Пензлях різнобарв». Тож читали прямо зі збірки, а ще ділились новими чи дорогими серцю віршами.
Continue reading

Передноворічне

Мені страшенно муляють хвости, тобто недороблені справи і незакінчені проекти. Особливо у кінці року.

Те, що я собі планувала на 2012 – в основному реалізовано.

Із мега-планів:
“Пензлі різнобарв” – вийшла друком, презентована, мені ця книжка дуже подобається.
“Малолітка” – теж побачила світ пристойно.
Казка дописана.

Із незакінченого лишилась моя поетична збірка. Але я з нею і не поспішала. Дві книги на рік – забагато. От нею і займусь, щоб закінчити з упорядкуванням до Нового року. Там проблема в кількох недописаних віршах, і ще кілька віршів під питанням: взяти чи викинути.
Кинувши усі сили на поетичну Казку, я знехтувала своєю не менш улюбленою Афродитою. До її закінчення мені не вистачає двох сюжетів. Афродита не схожа на ті вірші, які заплановані до збірки, тож вона туди і не увійде.

Є ще ряд незакінчених дрібниць, з якими хотілось би встигнути до кінця року і не волочити їх у рік наступний…

Тому що на наступний рік у мене вже багато планів :)))

Ідеї проектів, з якими мені б не хотілось розлучатись, але яким не вистачає коштів і … працелюбної целеспрямованої злагодженої команди :
– перехресне рецензування
– МІНІ
– 2П: Подвійний профіль.
Перехрестяни зрозуміють)))

Скоро Медвін!

І ми там будемо.
14:00-15:00 Поетичні читання Літературного клубу «Київ ПОЕТажний» та презентації нових книг учасників клубу: клубна збірка поезій «Пензлі різнобарв», Надія Чорноморець «Рум’яновида осінь», Тамара та Ольга Угнівенко «Духовний скарб українського народу».
15:00-16:00 Презентація збірки оповідань Антоніни Спірідончевої «Малолітка».

Повна програма заходів книжкового ярмарку ТУТ:

Книжковий ярмарок «МЕДВІН: Книжкова коляда» пройде 6-8 грудня у КиївЕкспоПлазі (вул. Салютна, 2-Б, ст. м. Нивки) одночасно із ярмарком «МЕДВІН: Рукоділля: Подарунки до Різдва».

Графік роботи ярмарків: 10:00-19:00. Вхід вільний.

Книжкова-коляда1

Як створювалась «Орлеана»

Січень

***
Пишу дещо поетичне про арбалет. Виявляється, його основа називається словом “ложе”. У рядку “та інкрустоване золотом ложе” – погодьтесь, це якось дико звучить))) асоціації не ті)))
Може, хтось знає, як ще можна цю основну палицю, до якої усе кріпиться, назвати? :)))

***
Вчора дуже чудово посиділи з “Перехрестям” і відсвяткували оптом усі новорічно-різдвяні свята!
Я зазвичай мовчазна, але цього разу я, певно, серед усіх говорила найбільше))) Нахвалювала свою казку, над якою зараз працюю. Справжні дебати викликало «ложа» чи «ложе» арбалета. Я багато розповідала про принцес і попелюшок, бо саме про це моя казка. Тільки Попелюшка в мене сучасна, яка живе у хижому агресивному світі серед супернць, здатних на підлості, образи, приниження. Взагалі останніми днями мені здається, що я пишу про всі ці речі “з натури” :))) Але це вже інша історія.

***
Сьогодні писала четверту главу своєї казки… Дивне піднесення… Виходить теплий і світлий текст. Вже в моїй уяві вималювався зміст цієї глави, і головне – ще кілька призначень арбалета :))) Він таки багатофункціональним виходить. :)))

***
Почуття дивної окриленості… невагомості, піднесеності. Я відчуваю, що саме зараз мені треба сідати і писати мою казку. Найщиріші і чуттєво-найпотужніші твори пишуться саме в такому стані (у мене в усякому разі).
Вчора під вечір був дещо інший стан, викликаний зовнішніми факторами. Але я виговорилась у вчорашніх віршах і все як рукою зняло. Вже лягала спати з новими думками і якимсь приємним спокоєм. Поезія повинна нести світло.
Continue reading

Побачила світ моя нова книжка – збірка оповідань “Малолітка”

Ділюся своєю радісною новиною.
Нарешті побачила світ моя нова книжка – “Малолітка”!

У цій збірці оповідань здебільшого ідеться про дівчат, які стають дорослими.
Дякую усім, хто працював над книжкою, давав свої оцінки і поради щодо текстів і дизайну обкладинки на стадії підготовки.

Трохи офіціозу:

=====================================

Малолітка, обкладинка - титул1 Анотація

Нещодавно у видавництві «Зелений пес» побачила світ нова книга Антоніни Спірідончевої«Малолітка». Це збірка оповідань про дівчат, які стають дорослими. Твори, що увійшли до неї, є досить конфліктними, в них піднімається великий спектр проблем, з якими зіштовхується молода дівчина: починаючи від зіпсованих стосунків з батьками, непорозуміння з подругами, відчуття несправедливості, викривленого бачення благополуччя і закінчуючи такими, що стосуються здоров’я, кохання і перших стосунків, небезпечних розваг, майбутньої професії, творчості. Героїні шукають свій шлях у житті, часто впираючись у закриті двері, залишаючись сам на сам зі своїми проблемами, прагненнями і переживаннями. Подекуди зворушливі, подекуди сповнені цинізму, усі твори «Малолітки» об’єднані особистим бунтом героїнь проти різноманітних рамок, встановлених суспільством.

=====================================

Гадаю, з мого боку буде правильним особисто розповісти про свою нову книгу. Отже,

“Малолітка” – книжка дівчача. Хоч вона охоплює різні молодіжні теми, та найбільше мови в ній про дівчат, які стають дорослими, і те, що може з ними статись раніше, ніж це заведено правилами моралі. За відгуками перших читачів, вона буде близька дівчатам, принесе їм чуттєве і емоційне задоволення від читання, відкриття нових обріїв. Хлопців чи людей старшого віку книга навряд чи зацікавить. Хоча деякі героїні і граються в чоловічі іграшки, як то ревіння моторів, вуличні змагання – у книзі вони надто жіночні.

«Малолітка» – це не є стьоб чи оповідки про веселе проживання часу. В цій книжці майже в кожному оповіданні йдеться про особистісне становлення, про складний вибір, про те, як залишитись людиною. Жодних повчань і напуть, тільки розповіді, рішення, переживання, емоції героїв.

До певної міри «Малолітка» є логічним продовженням моєї першої поетичної книжки «Весна-поетеса», яка знаходить відгук серед дівчат-підлітків. Деякі твори написані в тій же тональності, з поетичними відступами і самостійними подекуди бунтарськими поезіями. Вона теж світла, чуттєва і позитивна. Тільки в прозі і з гострими сюжетами.

Книга поганому не вчить і до поганого не підбурює, вона не розпусна. Хоча в ній є відверті сцени, позацензурні вислови (емоційно виправдані) і речі, опозиційні існуючому правопорядку, міркуванням громадської та особистої безпеки, але все це чуттєво, романтично, з погляду молодої людини. Ці моменти не виправдовуються і не засуджуються, просто це таке життя і нема чого їх приховувати: від того, що ми закриватимемо очі на щось і про щось мовчатимемо, воно не лише нікуди не зникне, але й не отримає належних оцінок.

Оповідання в книзі дуже різні і тематично, і структурно, і чуттєво. Деякі створювались мною ще в шкільному та студентському віці (у їх ідейній та художній цінності я досі не розчарована), деякі писались вже дорослою жінкою, здатною узагальнити, розкласти по полицях, виділити важливе і головне в тому, що думає і відчуває молода людина. Деякі твори ідейно доповнюють один одного, деякі подають погляди на одну і ту ж проблему з різних позицій.  Мені пощастило: упорядкування книжки повністю було віддане на мій розсуд. Коли я склала такі різні (втім, об’єднані темою «малолітки») твори в один ряд, у мене з’явилось відчуття повноти висвітлення тих думок, якими мені хотілось поділитись.

Окремішньо від мого особистого циклу оповідань «Малолітка» в книзі стоїть оповідання (дехто називає його повістю) «Снідоносці», написане у співавторстві мною і Ніною Дьяченко. Цей твір не схожий ні на що з «Малолітки», він жорстокіший, цинічніший, політичніший і детективніший, до того ж моделюванням поведінки невиліковно хворих молодих людей за певних несприятливих обставин цей твір можна віднести до жанру фантастики. Проте оскільки він зачіпає тему хвороби і пов’язаних з нею безпек і небезпек, яких неодноразово торкаються оповідання моєї особистої добірки, я цей твір також включила до книжки «Малолітка».

«Малолітка» не схожа на мої попередні книжки. «Весна-поетеса», моя перша книжка – це збірка віршів, в якій лірична героїня ділиться своїми почуттями і радістю від побаченої краси, майже не торкаючись тієї соціальної проблематики, в яку глибоко занурюється «Малолітка». Друга книжка «Бізнес-провокація» – іронічний роман про бізнес, журналістику та піар, який небезпідставно стібається над цією комерційною діяльністю. Кожна книга для мене – це новий виток, новий крок, це рух. Мені нецікаво створювати «однакові», тобто подібні одна до одної книжки. Я майже впевнена, що такої книжки, з такою темою і проблематикою, з таким емоційним забарвленням, як «Малолітка» у мене більше не буде.

Малолітка, обкладинка2

Клуб «Київ ПОЕТажний» шиконув, влаштувавши корпоратив з нагоди виходу збірки поезій «Пензлі різнобарв» в ресторані “Holmes & Lady”

Літературний клуб «Київ ПОЕТажний» шиконув, влаштувавши корпоратив з нагоди виходу клубної збірки поезій «Пензлі різнобарв» в ресторані «Holmes & Lady». А всі гості заходу отримали нову збірку в подарунок!

«Пензлі різнобарв» – це вже третя поетична книжка клубу, цього разу україномовна. Клуб вирішив не економити на виданні. Тому збірка поезій «Пензлі різнобарв» вийшла у твердій палітурці, на гарному папері, зручним обсягом  (170 сторінок), а кожному віршу відведено достатньо особистого простору – щоб дихав і повноцінно жив. Говорячи без прикрас – книжка виглядає солідно. Її приємно тримати в руках, а дарувати можна з почуттям гордості.

Начинкою книжки займались редактори-упорядники Надія Чорноморець та Антоніна Спірідончева. Хоча збірка формувалась із поетичних добірок членів клубу, кожен твір проходив строгий «фейс-контроль». По-перше, упорядники дбали про те, щоб твори несли в собі поезію, а не були «римованими трупами», а по-друге, щоб кожна добірка якнайкраще демонструвала індивідуальність автора, адже з творчістю членів «Києва ПОЕТажного» ми знайомі добре. Тому кожна поетична добірка є також презентацією творчості автора, тим більше, що починається добірка з його фотографії. Та перш за все «Пензлі різнобарв» є розлогою презентацією всього україномовного напрямку Клубу «Київ ПОЕТажний».
Continue reading

День українського козацтва на Троєщині. Вау!

14 жовтня відзначається свято Покрови Пречистої Богородиці, яке водночас є Днем українського козацтва. З цієї нагоди на масиві Троєщина в місті Києві, у Молодіжному парку відбулось святкове дійство неочікуваного розмаху. Козацький куліш, стріляння з гармати, виступи з козацького двобою, інших бойових мистецтв, виступи визнаних в Україні і світі танцювальних колективів і на завершення – дуже драйвове фаєр-шоу. Здається, це вперше в Молодіжному парку нашого району проводиться таке маштабне свято. Зазвичай святкування в Києві влаштовуються у центрі міста чи місцях, спеціально облаштованих і оздоблених під старовину, а спальні райони вдовільняються хіба що ініціативами місцевих дитячих гуртків. А тут таке свято забабахали! Але всьому є своє пояснення :))
Continue reading

У Літературного клубу “Київ ПОЕТажний” гарна новина: вийшла друком книга поезій “Пензлі різнобарв”

Така довгоочікувана і бажана для багатьох учасників Літклубу “Київ ПОЕТажний” збірка поезій “Пензлі різнобарв” нарешті побачила світ!

До неї увійшли твори київських авторів і гостей клубу:

1. Юрій Ходарченко
2. Любов Козир
3. Антоніна Спірідончева
4. Віра Свистун
5. Михайло Хімченко
6. Надія Чорноморець
7. Анна Вязьмітінова
8. Богдан Головченко
9. Тетяна Левицька
10. Оксана Усова-Бойко
11. Ігор Сокіл
12. Інна Ковальчук
13. Вікторія Науменко
14. Світлана Мулюкова
15. Володимир Пономаренко
16. Лана Виноградова
17. Ольга Угнівенко
18. Валентина Чайковська
19. Віра Кухарчук
20. Олег Максименко
21. Олег Нікоф

Упорядники збірки: поетеси Надія Чорноморець та Антоніна Спірідончева.

Видавець: Олег Федоров

 

Передмову до збірки написала я, Антоніна Спірідончева, в якій виклала свою думку і про інтернет-поезію, і про клуб “Київ ПОЕТажний”, що є по суті спільнотою інтернет-поетів, і дещо про саму книгу. Тож передмову до збірки поезій пропоную Вашій увазі.

 

Родом з інтернету

Накопичення створюваної сучасної художньої літератури нагадує айсберг: є видима частина – рекламована, розпіарена, обговорювана, представлена на полицях книжкових магазинів, і є значно більша невидима частина.  Це не означає, що «прихована», «непомітна» література погана, неякісна. Часом вона краща, ніж те, що можна знайти в крамницях. Причин же, чому далеко не всі цікаві і вартісні твори видаються і чому не всі, навіть видані, потрапляють в широке інформаційне середовище, багато:  починаючи від безамбітності авторів та занепаду об’єктивної літературної критики, і закінчуючи відносно закритими угрупуваннями літераторів з налагодженою системою зв’язків та орієнтацією видавництв на стандартизованого читача.

Впродовж останніх десяти років в Україні виник величезний пласт художньої літератури, не охоплений професійною літературною критикою і практично не представлений у книго-торгівельних мережах. Мова про аматорську літературу, широко розповсюджену в інтернеті і незаслужено відкинуту за рамки офіційного літпроцесу. Така доля спіткала аматорську літературу не через якість текстів, а тому, що простіше цей пласт взагалі відкинути, ніж у ньому розібратися.

Однак, літературний клуб «Київ ПОЕТажний» власним прикладом доводить, що поети-аматори також створюють цікаві і якісні тексти, а своїм поетичним світобаченням і майстерністю можуть позмагатись з професіоналами з поетичного мейнстріму.

Літературний клуб «Київ ПОЕТажний» виник у 2010-му році, об’єднавши київських інтернет-поетів для зустрічей в реалі. Кожні два тижні проходили зустрічі, на яких учасники обмінювались досвідом, інформацією, зачитували вірші, обговорювали їх, критикували. Шукали шляхи творчого росту, нові теми і художні втілення, радились із професіоналами, які час від часу зазирали на клубні зустрічі. За два роки клуб «Київ ПОЕТажний» видав дві поетичні збірки з творами членів клубу, провів ряд публічних поетичних акцій, успішно брав участь у поетичних фестивалях. Серед членів клубу – професійні літературознавці, переможці літературних конкурсів, учасники літературних студій, що діють при Спілці письменників України, а також інших відомих у літературному середовищі літоб’єднань, мають публікації в друкованих періодичних виданнях, літературних часописах та альманахах, деякі члени клубу вже мають видані книжки.

До книги «Пелюстки різнобарв» були відібрані найцікавіші твори членів клубу «Київ ПОЕТажний».

Попри те, що за літературним досвідом і підготовкою члени клубу часто не поступаються професійним літераторам, їх неналежність до когорти професійних письменників помітна у творах. На стороні аматорів – простота і зрозумілість віршів. Народні мотиви, житейські історії, краса природи їм ближчі, ніж пошук небаченої образності чи віртуозні закручування думки. Близькість багатьох авторів до народної традиції зробила поетичну збірку такою барвистою, душевною, позитивною, мелодійною.  Українська душа прагне співати – тож природньо, що в книгу увійшло кілька пісенних добірок. Однак, це не заважає книзі бути сучасною. Урбаністичність, інтелектуальність, широка географія погляду, молодіжні розваги – також характеризують поетичну збірку клубу «Київ ПОЕТажний».

Антоніна Спірідончева

Зустріч літстудії “Перехрестя”

Чудова компанія із віршами, солодкими плітками і чаєм… — з Вікторія ОСТАШ, Тетяна Винник, Оксана Яблонська, Anna Bagriana, Lesya Mruchkivska, Valya Zakha-Bura та Antonina SpiridonchevaДорослі в дитячій бібліотеці – Київ, Білоруська, 34, Дит. б-ка №9 Шевч. р-ну, 26.09.2012.

261937_3780061227438_1475881568_n

(зліва направо: Тетяна Винник, Анна Багряна, Леся Мручківська, Вікторія Осташ, Валентина Захабура, Антоніна Спірідончева)

Антоніна Спірідончева та Денис Кожухов-Суховій і їх «бунтарський» музично-поетичний діалог на Медвіні

Я стільки разів уже брала участь у різноманітних поетичних і музично-поетичних читаннях, що вже й сама їх не порахую, навіть по фотозвітах. По великому рахунку усі вони досить схожі між собою, настільки схожі, що рано чи пізно замислюєшся про те, що пора змінювати формат.

Але 7 вересня в рамках Київського міжнародного книжкового ярмарку «Медвін: Книжковий світ – 2012» відбулося дещо незвичне. МиАнтоніна Спірідончевата Денис Кожухов-Суховійопробовували новий для нас обох формат: музично-поетичний діалог на тему «Чи можлива молодіжна література без бунту?» Звісно, питання, винесене в тему – риторичне.

46

Антоніна Спірідончева та Денис Кожухов-Суховій

Ідея «бунтарського діалогу» полягала в тому, що почергово я читала свої вірші з «громадянського» циклу, а Денис Суховій співав власні пісні (усі вони з протестними настроями). Завдяки чергуванню музики і віршів усе вийшло досить динамічно. А програма, звужена до актуальних нині «бунтарських» мотивів, виявилась насиченою різними підходами до розкриття теми і водночас концентрованою. Часу в нас було вдосталь, тож вистачило його і на уривки прози (відповідно до заявленої тематики), і на короткі презентації вже виданих книжок. Зрештою, як можна розповідати словами про те, що треба було бачити? І який сенс у цих розповідях? Є відео, тож кілька фрагментів я пропоную подивитись.
Continue reading

Медвін, літстудія «Перехрестя» та деякі міркування

яПро Медвін. Не знаю навіть, з якого боку почати. Чи то незручне розташування “КиївЕкспоПлази”, чи то конкуренція за людей з Укр.Домом, Чернівцями та Львовом, де також проходять літературні ярмарки/фестивалі впритул один до одного, чи банальна втома від літературних заходів… Але в Літературній кав’ярні цього разу було, м’яко кажучи, “яблуку ніде впасти”. Втім заплановані заходи відбулись.

Київська молодіжна літературна студія «Перехрестя» готувалась до виступу на книжковому ярмарку заздалегідь.  Анонсами на різних сайтах, дотичних до української сучасної літератури, було поінформовано літературну спільноту про майбутні поетичні читання. Однак виявилось, що в залі медвінівської Літературної кав’ярні опинились лише випадкові слухачі, які прийшли на ярмарок купити книжки.

Ситуація, яка склалась у літературній спільноті, коли літературні заходи влаштовуються літераторами для літераторів, які є і виступаючими, і глядацькою масовкою – відома і жодних оптимістичних думок не навіює. Проте цього разу навіть літератори не прийшли. Мова йде не лише про виступ студії «Перехрестя». Я була на виставці впродовж двох днів і мушу зазначити, що нікого з «дорослої» програми не побалувано великою кількістю глядачів (багатолюдними були лише заходи для дітей).
Continue reading

Літературний клуб «Київ ПОЕТажний» виступив на Медвіні

7 вересня в рамках Київського міжнародного книжкового ярмарку «Медвін: Книжковий світ – 2012» відбувся поетичний виступ Літературного клубу «Київ ПОЕТажний».

Клуб іще молодий, тому кожна спроба заявити про себе і представити творчість своїх учасників для нього є цінною. Втім, на книжковому ярмарку «Медвін» клуб виступає вже не вперше, були й публічні поетичні виступи на інших площадках, вельми успішна участь у літературних фестивалях.

Ще одним способом заявити про себе і своїх учасників є видання колективних поетичних збірок з творами членів клубу. Цього року виходить вже третя збірка – на цей раз усі твори українською мовою – «Пензлі різнобарв». Її редакторами-упорядниками стали я та поетеса Надія Чорноморець. Удвох ми відібрали до збірки найталановитіші та найцікавіші твори. Добірки вийшли яскравими і різноманітними, вони вирізняються сформованим авторським стилем, демонструють індивідуальність авторів, їх поетичне бачення навколишнього світу.

За задумом нова клубна збірка мала б бути презентованою на ярмарку «Медвін». Однак з цим не склалось, оскільки її не встигли віддрукувати. Що ж поробиш, якщо типографії першочергово друкують політичну рекламу, а книжки «не горять», тому можуть почекати. До речі написала це і помітила, як ця фраза набирає нового «пророчого» значення: книжки не горять, а політична реклама горить… :)))

Від “Київ ПОЕТажний” на «Медвіні» виступили Оксана Усова-Бойко, Надія Чорноморець, Віра Свистун, Тетяна Яровіцина, Володимир Пономаренко, Олег Максименко і, звісно ж, я, Антоніна Спірідончева. Твори майже всіх виступаючих увійшли до клубної поетичної збірки “Пензлі різнобарв”.

З того приводу, що не вдалося презентувати збірку під час клубного виступу на «Медвіні», ми не сильно переймаємось, адже планується розширена презентація в одній з київських бібліотек, де зможуть почитати свої вірші усі автори збірки «Пензлі різнобарв».
Continue reading

Чи можлива молодіжна література без бунту? Антоніна Спірідончева та Денис Кожухов-Суховій: музично-поетичний діалог

7 вересня о 12.00
в Літературній кав’ярні
в рамках Київського міжнародного книжкового ярмарку «Медвін: Книжковий світ – 2012»
що відбудеться у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза»
за адресою: вул. Салютна, 2б, метро Нивки

письменники Антоніна Спірідончева та Денис Кожухов-Суховій проведуть музично-поетичний діалог на тему «Чи можлива молодіжна література без бунту?»

Обидва письменники у своїх творах торкаються проблем соціальної несправедливості, обмежених можливостей, пошуку інтимного досвіду, здоров’я і шкідливих звичок, дозвілля, самореалізації, кожна з яких провокує бунтарські настрої. Проте у чуттєвій прозі і по-жіночому запальній бунтарській поезії Антоніни Спірідончевої і вуличній люмпенській прозі та гостросоціальній музифікованій поезії Дениса Кожухова-Суховія погляди на молодіжні проблеми різняться і шляхи їх розв’язання автори бачать по-різному.

356266099Антоніна Спірідончева – поетеса, прозаїк, громадянський журналіст.

Перша книжка “Весна-поетеса” (2009) була відмічена дипломом “Дебют молодого автора” книжкового ярмарку “Медвін-2009”. У збірку ввійшли переважно ранні поезії.
“Бізнес-провокація” (2011) – друга книжка автора. Роман написано російською мовою. Це стьоб над командами директорів, піаром та журналістикою.

Готується до друку збірка оповідань «Малолітка».
Антоніна Спірідончева публікується на літературних сайтах, блог-сервісах, сайті громадянської журналістики. Має публікації віршів та прози в «паперовій» періодиці, літературних журналах, часописах, колективних збірках. Є учасником Київської молодіжної літературної студії «Перехрестя» та Літературного клубу «Київ ПОЕТажний», бере участь у багатьох музично-літературних акціях, поетичних читаннях.

Суховій - фотоДенис Кожухов-Суховій – поет, прозаїк, автор і виконавець пісень на власні вірші. Свій стиль визначає як «люмпенський, вуличний», а пісні – «автентичний депрес і руйнація мозку))».

Перша книжка «Гумовий Київ рожевих мрій» (2008) – оповідь про неординарного музиканта, який потрапляє у Київ, аби стати відомим і успішним.

Готується до друку нова книга «Українська історія ікс».

Денис Кожухов-Суховій публікується в інтернеті, бере участь в численних музично-літературних заходах. Має грамоту «За єдність форми і змісту» фестивалю «УРОК», переможець фестивалю «Під бій гітари».

Музично-поетичне дійство і презентація нового формату поетичного конкурсу «УРБА-ПЕРЕХРЕСТЯ»

8 вересня з 15.30 до 16.30
в рамках ярмарку “Медвін: Книжковий світ – 2012”
у виставковому центрі “КиївЕкспоПлаза”
за адресою: м. Київ, вул. Салютна, 2-б, метро Нивки

відбудеться виступ Київської молодіжної літературної студії “Перехрестя”.

8 вересня о 15:30 в рамках Київського міжнародного книжкового ярмарку «Медвін: Книжковий світ – 2012» Київська молодіжна літературна студія «Перехрестя» покаже мікс із поетичних читань та бардівської пісні. Значний досвід проведення публічних поетичних акцій дозволить зробити дійство на Медвіні цікавим, насиченим та динамічним. Захід відбудеться в літературній кав’ярні виставки.

Також буде представлено новий формат Всеукраїнського конкурсу урбаністичної поезії «УРБА-ПЕРЕХРЕСТЯ», який проводить літстудія.

Київська молодіжна літературна студія «Перехрестя» була заснована в 2003 році при Спілці письменників України. Її незмінний керівник – поетеса Вікторія Осташ.

Літстудія неодноразово проводила музично-поетичні заходи на книжкових ярмарках Медвін. Також в її активі участь у літературних фестивалях, організація заходів у Будинку письменників, зустрічі з читачами і чисельні літературні читання, зокрема в навчальних закладах та бібліотеках. Студійці активно беруть участь у різноманітних літературних проектах, конкурсах, мають публікації, більшість з них має видані книжки.

Серед учасників літстудії Вікторія Осташ, Валентина Захабура, Антоніна Спірідончева, Оксана Шафаревич, Марина Єщенко, Леся Мручківська, Алла Миколаєнко, Володимир Осипенко, Максим Меркулов та інші.

Перша зустріч

Музично-поетичний виступ Клубу «Київ ПОЕТажний» і презентація клубного проекту «Пензлі різнобарв»

Емблема7 вересня о 17.00
в рамках ярмарку “Медвін: Книжковий світ – 2012”
у виставковому центрі “КиївЕкспоПлаза”
за адресою: м. Київ, вул. Салютна, 2-б, метро Нивки.

На Київській міжнародній книжковій виставці «Медвін: Книжковий світ – 2012» Літературний клуб «Київ ПОЕТажний» представить поетичну та пісенну творчість своїх учасників, а також поезії з нової клубної збірки «Пензлі різнобарв». Захід відбудеться в Літературній кав’ярні виставки.

Літературний клуб «Київ ПОЕТажний» виник у 2010-му році, об’єднавши київських інтернет-поетів для зустрічей в реалі. Зараз у ньому налічується понад 70 учасників. Засідання Клубу проводяться щомісяця в бібліотеці № 138, що на Оболоні. За два роки існування клуб «Київ ПОЕТажний» видав три поетичні збірки з творами членів клубу, провів ряд публічних поетичних акцій, зокрема й на Медвіні, успішно брав участь у поетичних фестивалях. Серед членів клубу – переможці літературних конкурсів, учасники літературних студій та відомих у літературному середовищі літоб’єднань, мають публікації в друкованих періодичних виданнях, літературних часописах та альманахах, а також чималу практику публічних виступів, участі у фестивалях, у деяких вже видані книжки.

Це той випадок, коли поети-аматори починають конкурувати з «професіоналами», проте не лише активністю, але й якістю творів. Підтвердженням тому має стати збірка «Пензлі різнобарв», до якої упорядниками Надією Чорноморець та Антоніною Спірідончевою було відібрано найцікавіші та найталановитіші твори учасників клубу.

На Медвіні для вас виступатимуть Оксана Усова-Бойко, Антоніна Спірідончева, Надія Чорноморець, Алла Мигай, Віра Свистун, Тетяна Яровіцина, Володимир Пономаренко.

Підсумки літа або трошки самопіару

Зараз буде трошки самопіару. :))) Проте я назву це “Підсумки літа”. Отже, 5 пунктів:

1. На сайті “Друг читача” з’явилась нова рецензія на мою книжку “Бізнес-провокація”. Називається “Чоловік в дорогому костюмі із соняхом замість обличчя – не з вашого офісу?” Я вибирала-вибирала, який би фрагмент процитувати для наглядності (бо мені там всі подобаються) і взяла оцей:

“Роман «Бізнес-провокація» допомагає остаточно зневіритись в телебаченні. А якщо серйозно, то, розкриваючи підводні течії, змушує скептично та критично дивитись на екрани та шпальти. Зрештою виявляється, що самі топ-менеджери телеканалу телевізор теж не дивляться. Чого тільки вартий епізод, в якому гендиректорка, переглядаючи вечірній ефір, зауважує, що всі політики суттєво погладшали на пиках за той час, поки вона не вмикала телевізор. І тільки потім виявляє, що в неї формат екрану виставлений кіношний, а не телевізійний.

Особисте життя топ-менеджерів теж вирує, проте виступає додатком до їх роботи, цілком від неї залежним. Тут сексуальні пригоди, переплутане по дружбі батьківство, антиконкурентні дії колишнього подружжя. Все це змальовано яскраво, з тонким гумором, та після прочитання і охолодження від сміху замислюєшся: що духовного залишається в людини після бізнесу. І тут спадає на думку, що побіжна зацікавленість героїв «Бізнес-провокації» в творчості, культурі, подорожах є не забаганкою авторської фантазії, а реальною потребою цих людей.”
Continue reading