Стартував цьогорічний Всеукраїнський поетичний мега-марафон «Віршень»

Сайт Укр.Літ, 13 Лют 2013,
Рубрика: Віршень, Літ.Життя

11 лютого стартував Всеукраїнський поетичний мега-марафон «Віршень – 2013», який нарешті остаточно трансформувався із традиційного «Сліва-фесту».

Родзинками вечору стали презентація 77 тому повного зібрання творів видатного поета сучасності Костянтина Мордатенка «Голодна кутя», презентація перших поетичних збірок молодих поетів Ірини Мельник (Рівне) та Миколи Антощака (Бердянськ Запорізької обл.), українсько-грузинське двомов’я від Ґео Арабулі. Окрім цього, під час «Віршня» портал сучасної української літератури «Укр.Літ» відсвяткував своє одноліття.

Подією дня можна також назвати вручення відзнаки «Поетичне відкриття року» молодому поетові з с. Карабутове, що на Сумщині Володимирові Худенку, який, на жаль, не зміг прибути на фестиваль і право на урочистий момент передав своїй наставниці – керівнику Конотопської літературної студії «Джерела» Ірині Козловій.

Традиційні відзнаки «Поетична надія року» цього разу були вручені наймолодшим поетам Вікторії Ткаченко, Марині Миколаєнко та Артемові Занорі.

Традиційно не обійшовся захід і без величезної кількості хорошої музики та не менш хорошої поезії від Володимира Барни, Лали Багірової, Олекси Бика, Наталки Боровик, Ігоря Білого, Братів Капранових, Ярослава Гадзінського, Оксани Гаджій, Олени Гетьманець, Артема Занори, Катерини Єгорушкіної, Валі Заха-Бури, Оксани Куценко, Мирослава Лаюка, Вячеслава Левицького, Світлани Лісовської, Анни Малігон, Дмитра Мамчура, Алли Миколаєнко, Лесі Мручківської, Лесі Мудрак, Максима Меркулова, Володимира Осипенка, Лесика Панасюка, Радія Радутного, Олени Савели,  Антоніни Спірідончевої, Михайла Жаржайла, Богдана-Олега Горобчука, дуету Нелі Франчук та Григорія Лук’яненка та Тетяни Шептицької.

Не обійшлось і без традиційного причастя «Тарасовими слізьми» від основного організатора та ідейного натхненника «Віршня» Сергія Пантюка, якому того дня виповнилось 47 років та 1 день.

Дивитись фоторепортаж на сайті Укр.Літ

Ще більше фото в моєму фотоальбомі на Фейсбук.

Промоверсії моїх книжок

Так, ну в мене знов класна новина. 🙂
Тепер всі три мої книжки мають електронні промоверсії, тобто демонстраційні тексти (уривки) до 20 сторінок для кожної книжки. Зараз вони знайшли притулок на сайті Автура.ком http://avtura.com.ua/writer/154/books/
Щоб скачати промоверсію, необхідно перейти до потрібної книги (Весна-поетеса, Бізнес-провокація чи Малолітка), потім обрати вкладку “скачати файл” і там, внизу сторінки його скачати. 🙂

94647286         25372980          16135913

ВІЛАҐ ПОЧУТТІВ: Наймасштабніший збірник сучасної української поезії

Вілаг почуттів - обкладинка титул - зменшена

Вілаґ почуттів: збірник української поезії . – Ужгород: Видавництво ФОП Бреза А.Е, 2012. – 592 с.

Прочитавши поетичний збірник «Вілаґ почуттів», який побачив світ наприкінці 2012 року, і поміркувавши над тим, як і з чого він зроблений, я зрозуміла, що мушу поділитися своїми думками. Адже це видання і як збірка творів, і як явище в український літературі є цікавим, проривним і значущим з багатьох поглядів. Одразу зазначу, що маю змогу аналізувати не лише результат (книгу), але й процес/схему/мету його формування, оскільки від самого початку була задіяна в ньому як автор, чиї твори були відібрані до друку.
Continue reading

Поетичну збірку «Пензлі різнобарв» презентовано у київському Будинку письменників

Зацікавлення київського Будинку письменників сягають нових горизонтів, в його орбіту потрапляють нові об’єднання літераторів, що діють в Україні і не мають безпосереднього зв’язку зі Спілкою письменників.

Так 23 січня у залі Будинку на Банковій на запрошення секретаря студії «Радосинь» Лідії Новікової відбулась презентація поетичної збірки «Пензлі різнобарв». До книги увійшли твори учасників ще молодого літературного клубу «Київ ПОЕТажний».

Щоб презентація була змістовною, насиченою, але «ненапряжною», якнайкраще представляла кожного з авторів збірки і водночас була ефектною, організатори перетворили захід на театралізоване дійство, запросивши усіх гостей (яких в залі виявилось не мало) у подорож поетичним поїздом-експресом, який робив короткі, але цікаві поетичні та музичні зупинки.

Провідницями експресу «працювали» редактори-упорядники збірки «Пензлі різнобарв» поетеси Надія Чорноморець та Антоніна Спірідончева. З їх розповідей присутні дізнались про історію становлення клубу «Київ ПОЕТажний», про працю над книжкою, а також про всіх авторів книги з короткою характеристикою їх творчості. Адже поетичний експрес зупинився на добірці віршів кожного автора.
Continue reading

Мої книжки в електронній бібліотеці “Кассіопея”

inart_372480_1А у мене супер-новина!
Тепер мої книжки є не лише в паперовому вигляді в магазинах, але й в електронному – в електронній бібліотеці “Касіопея” http://store.kassiopeya.com/index.php?language=ua&manufacturers_id=82
– Весна-поетеса
– Бізнес-провокація та
– Малолітка
Бібліотека платно надає доступ до книги, а ознайомитись з книгою (до 20 сторінок) можна безкоштовно. 🙂

Зустріч “Перехрестя” в бібліотеці

Тільки-но повернулась із зустрічі літстудії “Перехрестя”.

У бібліотеці №9, що в Шевченківському районі, засідання завжди проходять затишно, тепло, без офіціозів, у вузькому колі тільки своїх. І обов’язково з чаюванням і солодощами. На таких зустрічах активніше обговорюються новини, плануються нові проекти, читаються відвертіші вірші, чого зазвичай позбавлені планові засідання студії у Спілці письменників.

І сьогодні було так. На фото зліва направо: Вікторія Осташ, Володимир Осипенко, Марина Єщенко, Максим Меркулов, Валя Захабура та я, Антоніна Спірідончева. :))

Літературний клуб “Київ ПОЕТажний” в Будинку письменників презентує поетичну збірку “Пензлі різнобарв”

image description

23 січня (середа) о 17.00

Вперше в Будинку письменників (вул. Банкова, 2, зала на 1-му поверсі)

Літературний клуб «Київ ПОЕТажний»

Представить клубну поетичну збірку «Пензлі різнобарв»

Усіх гостей запросять у подорож по збірці на поетичному експресі, який робитиме музичні та поетичні зупинки.

Провідниці – поетеси Надія Чорноморець та Антоніна Спірідончева

 

Запрошуються усі зацікавлені!
Continue reading

Моє оповідання “Таксист” надрукували в січневому номері журналу “Дніпро”

8708_300Потішив журнал “Дніпро”. Отримала листа, що моє оповідання “Таксист” надруковане в січневому номері. 🙂

Звісно ж, це не стало для мене сюрпризом, адже робота з текстом почалася ще восени. Від редактора я отримала стільки підкреслень і зауважень, які стосувалися стилістики, звучання (а не правопису), що це перемінило моє розуміння редакторської роботи. До того ж події оригінального твору відбувались восени, але, оскільки вихід “Таксиста” запланували у зимовий номер, то довелося перемістити героїв у нові зимові ландшафти.

Але я все одно рада. 🙂

І рік почався добре. 🙂

Дніпро1

Оповідання “Таксист” зайняло два розвороти журналу. Це – перший розворот.

Мій 2012-й – підсумки творчого року :)

Рік – це всього лиш відрізок великого шляху, в якому реалізовується щось намріяне, відбувається щось заплановане і позапланове. Щось закінчується, а щось починається. Відрізок, на який цікаво подивитись від засічки до засічки, визначити для себе, чи це те, чого я хотіла, і чи це те, що я могла.

Генеральні задуми я сформулювала у публікації «Творчі плани на 2012 рік» ще на початку року на власному сайті. Переглянула – усі вони реалізовані.

Отже, по генеральних пунктах плану:
Continue reading

Мій скромний урожай публікацій у 2012 році

У 2012-му році друкувались такі мої твори:

Вірші «Колискова», «Зайчисько» – альманах «Digital Романтизм», зимовий, 2012 р.

Вірші «Весна-поетеса», «Книжка на ніч», «Маляр», «Афродита» – журнал «Люблю+Слово», №1 (20), 2012 р.

Вірш «Ніч і вона» – журнал «Дніпро», № 5, 2012 р.

Вірші «Колискових не треба», «Малюнок», «Сіє дощ», «Закінчення літа», «Малювала художниця море», «Місто», «Газони» – журнал «Люблю+Слово» № 3 (22), 2012 р.

Вірш «Колискових не треба» – журнал «Дніпро», №9, 2012 р.

Вірші «Ніч і вона», «Книжка на ніч», «Метелик», «Вечірня сукня», «Місто», «Ніч починається за ліхтарем», «Осінь іще молода», «Самотній вовк», «Ангел», «А рицар плакав» – збірка Клубу «Київ ПОЕТажний» – «Пензлі різнобарв», 2012 р.

548507_329841613740688_283202175_n 326234_416793661712149_1301170981_o

RTEmagicC_obl.jpg  dnipro-2012-09

Грудневий бложик

***
Кажу чоловікові, що хотіла б сьогодні десь прогулятись, бо набридло вдома сидіти, а він:
– Так ти ж учора тільки прогулювалась… на Медвін.
Кажу:
– Ні, Медвін, це швидше робота, ніж прогулянка (жартую).
– Ну і багато заробила? – питає.
Кажу:
– Це така робота, яка потребує тривалого інвестування і має величезний термін окупності…… :)))

***
Купила на медвінівському ярмарку рукоділля набір “модульне орігамі”. Будемо майструвати сніжинку. Я подивилась, скільки там компонентів… короче, це заняття на цілий день :)))))))
До речі, готую репортаж з учорашнього виступу “Київ ПОЕТажний” на Медвіні і зокрема презентації моєї “Малолітки”.
Загалом ми лишились задоволені. Але питання № 1, яке стоїть перед усіма, хто ще ризикує брати участь у медвінівських заходах – як підлаштуватись під нові умови цієї виставки… як треба вивернути свій захід і як провести промо-кампанію, щоб збирати там аудиторію…

***
Боже, яке щастя, коли одне дитя вже вміє читати і любить гратись у вчительку, а друге – любить, щоб йому читали і тикали пальцем у малюнки і по-вчительськи просили “Покажи метелика, покажи ведмедика…”
Отак даєш їм книжку і спокійно підвисаєш на Фейсбуці… :)))

***
Мені страшенно муляють хвости, тобто недороблені справи і незакінчені проекти. Особливо у кінці року.

Те, що я собі планувала на 2012 – в основному реалізовано.
Із мега-планів:
“Пензлі різнобарв” – вийшла друком, презентована, мені ця книжка дуже подобається.
“Малолітка” – теж побачила світ пристойно.
Казка дописана.

Із незакінченого лишилась моя поетична збірка. Але я з нею і не поспішала. Дві книги на рік – забагато. От нею і займусь, щоб закінчити з упорядкуванням до Нового року. Там проблема в кількох недописаних віршах, і ще кілька віршів під питанням: взяти чи викинути.
Кинувши усі сили на поетичну Казку, я знехтувала своєю не менш улюбленою Афродитою. До її закінчення мені не вистачає двох сюжетів. Афродита не схожа на ті вірші, які заплановані до збірки, тож вона туди і не увійде.

Є ще ряд незакінчених дрібниць, з якими хотілось би встигнути до кінця року і не волочити їх у рік наступний…

Тому що на наступний рік у мене вже багато планів :)))

***
Найгірше те, що маючи в Україні кілька великих книжкових мереж, немає де продавати книжки, бо ці мережі сидять у боргах, тому видавництва не дають їм товар.
Не знаю, як там насправді, але чомусь підозрюю, що з російськими видавцями вони розраховуються, особливо КС.

Дитяче

Ми на ФейсБук1

Ми на Фейсбук

***
Люблю выходные за то, что можно сплавить детей мужу и спокойно поработать. 🙂

***
Увечері доця просить почитати їй книжку.
Кажу:
– Не хочу. Вже пізно. Я вже букви погано бачу.
А вона приносить книжку для найменшеньких:
– Ось цю почитайте, тут букви великі!
:))

***
Мій чоловік уміє втамувати дитячу допитливість :)))
Донька питає в нього:
– Тату, а що таке “хрестоматія”?
А він відповідає:
– Це там, де хрести і томати. 🙂

***
Доця щойно несе тату книжку з казками і кричить:
– Тату, почитайте мені скоріше, поки братик не порвав!
:)))
Continue reading

Надія Чорноморець презентувала свої переклади сонетів Поля Валері

У неділю 16 грудня в Будинку вчених київська поетка Надія Чорноморець презентувала добірку виконаних нею перекладів сонетів французького поета Поля Валері (1871-1945). Під час презентації сонети зачитувались французькою та українською мовами. Надією Чорноморець було перекладено вибрані сонети з його збірок “Альбом давніх віршів” та “Чари”. Представлення кожного сонета відбувалось у супроводі слайд-шоу з творами образотворчого мистецтва і музичними творами сучасників Поля Валері (автор слайд-шою Євгенія Рябченко), а також роботами наших сучасників, зокрема художника Бі Гуко. Надія Чорноморець працює в жанрі сонета. З її творчістю можна ознайомитись за збірками “Перевесла”, “Валторнові колисанки”, “Рум’яновида осінь”, а також на літературних сайтах в інтернеті.
Continue reading

«Соти, наповнені поетами»: «Джерела» на гостині в «Перехрестя»

Спочатку виникла ідея… Теплий осінній день, коли секретар НСПУ по роботі з молодими авторами Сергій Пантюк завітав на гостину до літстудії «Джерела» в Конотоп, вимагав логічного продовження в столиці. Попри кілометри між містами, літературні осередки «Джерела» та «Перехрестя» стали друзями вже давно: перетиналася як не на фестивалях, то на презентаціях. Тож не дивно, що майже всі, хто завітав на захід, або давно знайомі, або принаймні вже не раз чули виступи одне одного.
Continue reading

Репортаж з Медвіна

Дивіться, який гарнющий кадр зловила фотограф Христина Приліп! 🙂

Ярмарок “Медвін” багатий не лише літературними заходами, але й майстеркласами, розвагами тощо.

Сайт “Друг читача” опублікував великий репортаж, яких охоплює весь масштаб книжкового свята.

І мою скромну персону з “Малоліткою” помітили у величезній кількості заходів, що дуже тішить. 🙂

«Київ ПОЕТажний» бенкетував читаннями та презентаціями на «Медвіні». А я презентувала «Малолітку»

На сайті «Друг читача», що висвітлює книжкові події, грудневий ярмарок «Медвін: Книжкова коляда» названо бенкетом під час чуми.

Так от. У цей кризовий для книжкового ринку час (а коли він не кризовий?) я і ще ряд учасників Літературного клубу «Київ ПОЕТажний» представляли на медвінівському майданчику презентацій свої книжкові новинки, а також провели поетичні читання. Але про все по порядку.

Презентація моєї нової книжки «Малолітка» була винесена окремим рядком у програмі ярмарку і передбачалась організаторами як окремий захід, тож з неї і почну. Я розповідала про книжку: яка вона гостросоціальна, проблематична і з якого досвіду черпались теми. Оповідання у ній об’єднані спектром молодіжної проблемності – так щоб і не повторюватись, і охопити таке коло проблем, щоб картинка була цілісною. До речі, коли ці твори писалися, про книжку я не думала. Ідея зібрати книжку саме так виникла на стадії упорядкування. Тож оповідання у «Малолітці» стилістично і чуттєво дуже різні. Від поетичної «Я – осінь» і сльозливої «Світланки» до бурхливої «Бунтарки» і цинічних «Снідоносців». «Малолітка» – книга дівчача.

DSC_0432

Антоніна Спірідончева

Презентували і книжку «Пензлі різнобарв» – поетичну збірку Літературного клубу «Київ ПОЕТажний», яку упорядковували я та поетеса Надія Чорноморець. Оскільки на «поетажному корпоративі» гостям  книжку представляла я, то тепер була черга пані Надії. Вона розповідала про те, як у переважно російськомовному «Києві ПОЕТажному» було запропоновано, пролобійовано і врешті реалізовано ідею видати україномовну поетичну збірку з творами членів клубу. На це пішло майже два роки, зате «Пензлі різнобарв» вийшла презентабельною і добре представляє україномовний доробок наших авторів.Коли презентуються поетичні книжки, звісно ж, не обходиться без читання віршів з неї. І не тільки з неї. Більшість присутніх на заході клубчан мають публікації у «Пензлях різнобарв». Тож читали прямо зі збірки, а ще ділились новими чи дорогими серцю віршами.
Continue reading

Передноворічне

Мені страшенно муляють хвости, тобто недороблені справи і незакінчені проекти. Особливо у кінці року.

Те, що я собі планувала на 2012 – в основному реалізовано.

Із мега-планів:
“Пензлі різнобарв” – вийшла друком, презентована, мені ця книжка дуже подобається.
“Малолітка” – теж побачила світ пристойно.
Казка дописана.

Із незакінченого лишилась моя поетична збірка. Але я з нею і не поспішала. Дві книги на рік – забагато. От нею і займусь, щоб закінчити з упорядкуванням до Нового року. Там проблема в кількох недописаних віршах, і ще кілька віршів під питанням: взяти чи викинути.
Кинувши усі сили на поетичну Казку, я знехтувала своєю не менш улюбленою Афродитою. До її закінчення мені не вистачає двох сюжетів. Афродита не схожа на ті вірші, які заплановані до збірки, тож вона туди і не увійде.

Є ще ряд незакінчених дрібниць, з якими хотілось би встигнути до кінця року і не волочити їх у рік наступний…

Тому що на наступний рік у мене вже багато планів :)))

Ідеї проектів, з якими мені б не хотілось розлучатись, але яким не вистачає коштів і … працелюбної целеспрямованої злагодженої команди :
– перехресне рецензування
– МІНІ
– 2П: Подвійний профіль.
Перехрестяни зрозуміють)))

Скоро Медвін!

І ми там будемо.
14:00-15:00 Поетичні читання Літературного клубу «Київ ПОЕТажний» та презентації нових книг учасників клубу: клубна збірка поезій «Пензлі різнобарв», Надія Чорноморець «Рум’яновида осінь», Тамара та Ольга Угнівенко «Духовний скарб українського народу».
15:00-16:00 Презентація збірки оповідань Антоніни Спірідончевої «Малолітка».

Повна програма заходів книжкового ярмарку ТУТ:

Книжковий ярмарок «МЕДВІН: Книжкова коляда» пройде 6-8 грудня у КиївЕкспоПлазі (вул. Салютна, 2-Б, ст. м. Нивки) одночасно із ярмарком «МЕДВІН: Рукоділля: Подарунки до Різдва».

Графік роботи ярмарків: 10:00-19:00. Вхід вільний.

Книжкова-коляда1

Як створювалась «Орлеана»

Січень

***
Пишу дещо поетичне про арбалет. Виявляється, його основа називається словом “ложе”. У рядку “та інкрустоване золотом ложе” – погодьтесь, це якось дико звучить))) асоціації не ті)))
Може, хтось знає, як ще можна цю основну палицю, до якої усе кріпиться, назвати? :)))

***
Вчора дуже чудово посиділи з “Перехрестям” і відсвяткували оптом усі новорічно-різдвяні свята!
Я зазвичай мовчазна, але цього разу я, певно, серед усіх говорила найбільше))) Нахвалювала свою казку, над якою зараз працюю. Справжні дебати викликало «ложа» чи «ложе» арбалета. Я багато розповідала про принцес і попелюшок, бо саме про це моя казка. Тільки Попелюшка в мене сучасна, яка живе у хижому агресивному світі серед супернць, здатних на підлості, образи, приниження. Взагалі останніми днями мені здається, що я пишу про всі ці речі “з натури” :))) Але це вже інша історія.

***
Сьогодні писала четверту главу своєї казки… Дивне піднесення… Виходить теплий і світлий текст. Вже в моїй уяві вималювався зміст цієї глави, і головне – ще кілька призначень арбалета :))) Він таки багатофункціональним виходить. :)))

***
Почуття дивної окриленості… невагомості, піднесеності. Я відчуваю, що саме зараз мені треба сідати і писати мою казку. Найщиріші і чуттєво-найпотужніші твори пишуться саме в такому стані (у мене в усякому разі).
Вчора під вечір був дещо інший стан, викликаний зовнішніми факторами. Але я виговорилась у вчорашніх віршах і все як рукою зняло. Вже лягала спати з новими думками і якимсь приємним спокоєм. Поезія повинна нести світло.
Continue reading

Побачила світ моя нова книжка – збірка оповідань “Малолітка”

Ділюся своєю радісною новиною.
Нарешті побачила світ моя нова книжка – “Малолітка”!

У цій збірці оповідань здебільшого ідеться про дівчат, які стають дорослими.
Дякую усім, хто працював над книжкою, давав свої оцінки і поради щодо текстів і дизайну обкладинки на стадії підготовки.

Трохи офіціозу:

=====================================

Малолітка, обкладинка - титул1 Анотація

Нещодавно у видавництві «Зелений пес» побачила світ нова книга Антоніни Спірідончевої«Малолітка». Це збірка оповідань про дівчат, які стають дорослими. Твори, що увійшли до неї, є досить конфліктними, в них піднімається великий спектр проблем, з якими зіштовхується молода дівчина: починаючи від зіпсованих стосунків з батьками, непорозуміння з подругами, відчуття несправедливості, викривленого бачення благополуччя і закінчуючи такими, що стосуються здоров’я, кохання і перших стосунків, небезпечних розваг, майбутньої професії, творчості. Героїні шукають свій шлях у житті, часто впираючись у закриті двері, залишаючись сам на сам зі своїми проблемами, прагненнями і переживаннями. Подекуди зворушливі, подекуди сповнені цинізму, усі твори «Малолітки» об’єднані особистим бунтом героїнь проти різноманітних рамок, встановлених суспільством.

=====================================

Гадаю, з мого боку буде правильним особисто розповісти про свою нову книгу. Отже,

“Малолітка” – книжка дівчача. Хоч вона охоплює різні молодіжні теми, та найбільше мови в ній про дівчат, які стають дорослими, і те, що може з ними статись раніше, ніж це заведено правилами моралі. За відгуками перших читачів, вона буде близька дівчатам, принесе їм чуттєве і емоційне задоволення від читання, відкриття нових обріїв. Хлопців чи людей старшого віку книга навряд чи зацікавить. Хоча деякі героїні і граються в чоловічі іграшки, як то ревіння моторів, вуличні змагання – у книзі вони надто жіночні.

«Малолітка» – це не є стьоб чи оповідки про веселе проживання часу. В цій книжці майже в кожному оповіданні йдеться про особистісне становлення, про складний вибір, про те, як залишитись людиною. Жодних повчань і напуть, тільки розповіді, рішення, переживання, емоції героїв.

До певної міри «Малолітка» є логічним продовженням моєї першої поетичної книжки «Весна-поетеса», яка знаходить відгук серед дівчат-підлітків. Деякі твори написані в тій же тональності, з поетичними відступами і самостійними подекуди бунтарськими поезіями. Вона теж світла, чуттєва і позитивна. Тільки в прозі і з гострими сюжетами.

Книга поганому не вчить і до поганого не підбурює, вона не розпусна. Хоча в ній є відверті сцени, позацензурні вислови (емоційно виправдані) і речі, опозиційні існуючому правопорядку, міркуванням громадської та особистої безпеки, але все це чуттєво, романтично, з погляду молодої людини. Ці моменти не виправдовуються і не засуджуються, просто це таке життя і нема чого їх приховувати: від того, що ми закриватимемо очі на щось і про щось мовчатимемо, воно не лише нікуди не зникне, але й не отримає належних оцінок.

Оповідання в книзі дуже різні і тематично, і структурно, і чуттєво. Деякі створювались мною ще в шкільному та студентському віці (у їх ідейній та художній цінності я досі не розчарована), деякі писались вже дорослою жінкою, здатною узагальнити, розкласти по полицях, виділити важливе і головне в тому, що думає і відчуває молода людина. Деякі твори ідейно доповнюють один одного, деякі подають погляди на одну і ту ж проблему з різних позицій.  Мені пощастило: упорядкування книжки повністю було віддане на мій розсуд. Коли я склала такі різні (втім, об’єднані темою «малолітки») твори в один ряд, у мене з’явилось відчуття повноти висвітлення тих думок, якими мені хотілось поділитись.

Окремішньо від мого особистого циклу оповідань «Малолітка» в книзі стоїть оповідання (дехто називає його повістю) «Снідоносці», написане у співавторстві мною і Ніною Дьяченко. Цей твір не схожий ні на що з «Малолітки», він жорстокіший, цинічніший, політичніший і детективніший, до того ж моделюванням поведінки невиліковно хворих молодих людей за певних несприятливих обставин цей твір можна віднести до жанру фантастики. Проте оскільки він зачіпає тему хвороби і пов’язаних з нею безпек і небезпек, яких неодноразово торкаються оповідання моєї особистої добірки, я цей твір також включила до книжки «Малолітка».

«Малолітка» не схожа на мої попередні книжки. «Весна-поетеса», моя перша книжка – це збірка віршів, в якій лірична героїня ділиться своїми почуттями і радістю від побаченої краси, майже не торкаючись тієї соціальної проблематики, в яку глибоко занурюється «Малолітка». Друга книжка «Бізнес-провокація» – іронічний роман про бізнес, журналістику та піар, який небезпідставно стібається над цією комерційною діяльністю. Кожна книга для мене – це новий виток, новий крок, це рух. Мені нецікаво створювати «однакові», тобто подібні одна до одної книжки. Я майже впевнена, що такої книжки, з такою темою і проблематикою, з таким емоційним забарвленням, як «Малолітка» у мене більше не буде.

Малолітка, обкладинка2