Як пишеться “Афродита”

Хітон
***
Виявляється, така дивна і неймовірна любов Пігмаліона до Галатеї (його скульптури, яка метафорично трактується як любов митця до свого твору) мала і реальний аналог у Древній Греції! Без усіляких метафор :)) Що цікаво, і там, і там не обійшлося без Афродити!
В Афінах у 4 ст. до н.е. Пракситель виліпив статую оголеної Афродити, натурницею була гетера Фрина, що славилась своєю красою (взагалі зв’язка елітної проститутки і богині кохання (особливо ЦІЄЇ:))) є знаковою, я вважаю). Пізніше ця статуя була доставлена на острів Кнід, де в неї закохався один юнак (цьому є письмові підтвердження). Причому так конкретно, по-справжньому закохався. Хто б подумав, що таке можливо не тільки в міфах чи метафорах?
Овідій написав свої “Метаморфози”, де є й історія про Пігмаліона і Галатею, вже в 1 ст. до н.е., тобто десь на три століття пізніше. Хоча змальовані в його творі події (міфічні) по ідеї мали б відбуватись значно раніше ніж той випадок із закоханим у статую юнаком.

***
238] Не визнавали, однак, Пропетіди й тоді, що Венера –
239] Це божество. За образу таку вони з волі богині
240] Першими тіло й принаду свою почали продавати.
241] Що таке сором – забули вони й не рум’янились навіть,
242] Так що й у камінь твердий перевтілити їх було легко.
Continue reading

Магазин “Книги”: 15 років у центрі Києва з вітчизняною продукцією

(і я там була, ось мій маленький звіт на сайті “Буквоїд”)

Київський магазин “Книги”, що знаходиться по вул. Пушкінській, 8-а, 31 липня відсвяткував 15-річчя.Привітати іменинника прийшли письменники, постійні читачі та друзі. І є з чим! 15 років у самісінькому центрі міста, та ще й виключно на вітчизняному книжковому асортименті — справжнє геройство!

Continue reading

Моя участь в Літературній Країні мрій

Офіційний репортаж з наших виступів можна подивитись тут. А неофіційно…

6 липня на “Країні мрій” стало для нас туснячковим. З Черкас приїхали учасники літоб’єднання ім. В.Симоненка, з якими “Перехрестя” у дружніх стосунках. Вони виступали раніше за нас. Тож ми слухали їх, потім вони нас, в проміжку – пили каву і воду, розмовляли про все на світі і в літературі, нишпорили по літературному ярмарку в пошуках цікавих книжок.

Спірідончева DSCN4372-1

Я читала вірші “Галереї жіночих портретів” з книжки “Пензлі різнобарв”. Чомусь цей цикл мені найбільше подобається читати під час виступів. Він мені особливо дорогий… можливо, тому, що й досі пишеться. Ще на мені лежали неофіційні функції штатного фотографа. :))

А після виступів ми пішли гуляти. В кафе влаштували продовження літературних читань. Там я представила свою найсвіжішу на той момент Афродиту – “Бій Афродити з Галатеєю”. А також добірку ресторанно-кафешно-генделикових віршів. :))

Наобідавшись і начитавшись ми (від “Перехрестя” Вікторія Осташ, Наталя Гончарова та я, від Об’єднання ім. В.Симоненка – Оксана Галаєва, Оксана Ланська і Наталя Бонь) пішли далі гуляти, багато-багато-багато фотографуючись. :))

DSC_0225-1  DSC_0238-1
DSC_0232-1  DSC_0221-1

Поетична Країна мрій

У Літературній Країні мрій пора виділити підфестиваль – Поетична Країна мрій. :)) Поетів на Країну мрій з’їжджається багато, а уваги до них бракує. Принаймні вони губляться за повідомленнями про події з ознаками шоу, яким організатори надають більшої ваги зі зрозумілих причин.

Тим не менше Літературна Країна мрій надає можливість презентувати свою творчість як окремим поетам, так і цілим літературним об»єднанням.
Мала літературна сцена «Курінь», що знаходиться посередині книжкового ярмарку, стала притулком для більшості поетів, що з’їхались з різних міст.

Так 6 липня виступи на «Курені» відкрило Черкаське літературне об’єднання ім. Василя Симоненка. Естафету підхопила Київська молодіжна літстудія «Перехрестя», окремо виступала Катруся Гладка, відбувся масивний зліт «Гоголівської академії». Поетів було справді багато, вони творчо перемішались в кафешці під парасолями навпроти сцени “Курінь”, знайомлячись, спілкуючись, слухаючи колег. Там же, під парасолями, сиділи глядачі, бо з лавочками біля сцени був напряг. А 7 липня на «Курені» виступала гутірка поетів «Севама». Їх читання супроводжував традиційний для «Країни мрій» дощ.
Continue reading

Курінь на Країні мрій. І багато поетичних читань!

Вже є програма літературної сцени Курінь, що діятиме на фестивалі “Країна мрій” 6-7 липня!
Літстудія “Перехрестя”, до якої я маю честь належати, виступає в суботу, 6 липня з 14.30 до 15.00. Отже, запрошую! :)) Детальнішу програму і концепцію заходу сповістимо дещо згодом. :))

Також у програмі є наші друзі:
в суботу 6.07 з 12.00 до 13.00 виступає Черкаське об’єднання ім. В.Симоненка, у них буде “Поетичний вернісаж”.
а в неділю 7.07. з 16.30 до 17.30 «Яблучний мед» від літоб’єднання «Sevama».

Одразу після виступу студії “Перехрестя” відбудуться Г@ківські читання, тож є велика підозра, що зустрінемо і там своїх друзів. А з виступом Черкаського об’єднання ім. В.Симоненка нас, перехрестян, розділяє лише півтори години. Тож і вірші представимо, і “пофестивалимо” на Країні мрій!

А подивитись повну програму виступів на літературній сцені Курінь можна на сайті “Друг читача”.

Пости травня

***
По приїзду в Київ сходила на пошту і забрала свій примірник журналу “Люблю+Слово”.
Тут опубліковано 7 моїх віршів. :))
20903_509117262479788_1713625355_n

***
Давно вже над цим думаю: пора зав’язувати з “публічною” літературною активністю. Не бачу сенсу. Нецікаво. Приїлося. Ті самі люди, ті самі розмови. Усе саме в собі. Імітація розмаху, важливості, інтересу.
Мені значно приємніші тихі читання творів у вузькому колі, обмін думками, відгуками.

***
Розібрала свою “макулатуру”. Давно збиралась це зробити, але все шкодувала… Повикидала більшість своєї писанини “докомп’ютерної ери”. Приємно було знов розглядати рукописні папери. Особливо великі тексти, що писалися тривало – різними ручками, з різними правками, вклейками фрагментів, що “забігали наперед”. Деякі твори я колись розклала як мозаїку – на фрагменти. А потім цю мозаїку зібрала в інші картинки)) Ну і т.д. Окрема ностальгія – “оборотки”. Бо в них багато того, із чим була пов’язана моя професійна діяльність чи захоплення. Тобто це різні невдалі примірники, але кожен з них мені про щось говорить…
Різні нотатки-щоденники-плани-ідеї, до яких я не хочу повертатись, бо для мене це вже вчорашній день…
Відчуття? – Трохи гірко. Нічого не тримає. Нова сторінка.
Не те, щоб мені ця писанина сильно заважала, але було відчуття якогось вантажу, хвоста і, певно, несвідомо хотілось “повикидати увесь цей мотлох”, який здебільшого я переросла.
Але не все пішло в смітник. У мене є улюблені рукописи, саме рукописи, а не надруковані тексти, які я часом переглядаю. “Бізнес-провокацію”, наприклад, я б не змогла викинути. :))

***
Шось у мене останнім часом пішло багато віршів “не для друку”. Обідно якось, бо вони часом кращі за ті, які мені не соромно публікувати)))

***
Чого тільки не знайдеш в інтернеті!
Ось знайшла електронну версію “Пензлі різнобарв”, зідрану з робочої пдф-ки, яка викладалась в обмеженому доступі (читати можна було за прямим посиланням) для того, щоб усі учасники подивились розміщення творів, внесені правки тощо. І от це було вийняте з пдф-формату, усе форматування попливло, подекуди в текстах “вклинюються” редакторські помітки. Вже не кажучи про те, що це не фінальна версія, бо в неї ще вносились правки, замінювались цілі вірші тощо.
Коли отаке знаходиш в інтернеті, то думаєш: краще б самим викласти в нет фінальний варіант у прийнятному дизайні і форматуванні – і кому цікаво, хай читають.

image description

image description

***
Готую нову поетичну збірку.
Розглянувши тексти, які назбиралися після “Весни-поетеси”, дійшла висновку, що доведеться ділити їх на дві збірки.
І от із цим я парю собі мізки вже добрих півроку!
Є ідея поділити за принципом “кілець на дереві”, тобто за часовими проміжками творчого зростання. Тоді б у першу збірку пішли твори, написані до кінця 2011 року, а у другу ті, що після. Звісно, давніші вірші дужче просяться побачити світ. :))
Є ідея поділити за тематичними розділами. Жіночне, спокійне, врівноважене – в одну, а гостре, безбашенне, “малолітське” – в іншу. Цей варіант мені найбільше подобається. І “жіночне-спокійне” у мене вже є щонайменше у трьох основних варіантах: в 9-ти, 7-ми і 5-ти розділах. :))
Є ідея поділити за ринковою доцільністю, тобто зібрати ті вірші і в такій послідовності, щоб читач міг їх прочитати, не переобтяжуючись. Мені, як автору, цей варіант найменше подобається, бо вірші чіпляються один за одного, доповнюють, як мозаїка утворюють картинку в межах розділів і т.д.
Я хочу якнайшвидше з цією проблемою покінчити, бо вона відтягує на себе мої думки, сили, я тягаю вірші з одного макета-чернетки в інший, дивлюсь як буде краще… І зрештою в цих макетах я сама вже заплуталась. Є один-єдиний спосіб поставити на цьому крапку – принаймні одну збірку зробити повноцінною паперовою, а достатньо і тільки електронною книжкою. І тоді можна повноцінно займатись ціннішими справами. :))

Оголошено переможців Всеукраїнського конкурсу урбаністичної поезії «УРБА-ПЕРЕХРЕСТЯ»

5 червня 2013 р. у Києві, в Будинку письменників НСПУ, відбулось нагородження переможців та дипломантів Всеукраїнського конкурсу урбаністичної поезії «УРБА-ПЕРЕХРЕСТЯ».

 Урба-конкурс започаткований у 2011 році за ініціативи керівника Київської молодіжної літературної студії «Перехрестя» Вікторії Осташ, підтриманої головою Київської організації НСПУ Михайлом Сидоржевським, головним редактором «Української літературної газети». Цього року до співорганізаторів долучилася гутірка «Севама» на чолі з Оксаною Яблонською. Мета конкурсу – відзначення найкращої саме урбаністичної поезії, тематичним вістрям якої є сучасна міська тематика, ідеологія та естетика.
Continue reading

Київські ваганти виступили на Андріївському узвозі

У рамках «Монмартру на Андріївському узвозі», (українсько-французького фестивалю, ініційованого Олегом Скрипкою), що проходив у Києві 25-26 травня, свою творчість представили також вуличні поети. Київські ваганти* читали свої поезії та вірші французьких письменників два дні з балкону галереї «Карась».

Зокрема 26 травня багатолюдному Андріївському узвозу читали Антоніна Спірідончева, Леся Мудрак, Анна Малігон, Надія Чорноморець, Марія Кореновська, Вікторія Івченко та Володимир Осипенко.

Довідка:

*Вага́нти (лат. clerici vagantes — мандрівні клерики) — «мандрівні люди» у середньовічні часи, XI-XIV століття, у Західній Європі, що складали вірші, виконували пісні та декламували прозу на площах міст та на різних зібраннях.

І трошки фото:

931338_437019039729285_788408631_n

Антоніна Спірідончева

Continue reading

УРБА-ПЕРЕХРЕСТЯ: очний тур

До вже сказаного в попередній публікації (розлогому репортажі) додам:

Я не брала участі в основному конкурсі “УРБА-Перехрестя”, де треба було надсилати великі добірки віршів. Але побувала на “очному турі” – конкурсі, де кожен з присутніх (не обов’язково учасників основного конкурсу) міг прочитати два вірші на міську тематику і за цими прочитаними творами обирався переможець.

Номінацій було кілька. Рішення журі (Ірина Козлова, Лариса Радченко та Вікторія Осташ) виявилось для мене несподіваним, я не очікувала отримати відзнаку в номінації “Найліричніше місто”. Ті два урба-вірші, що я читала (“Місто вимотує…” та “Магістральне”), здаються мені досить жорсткими. :))

Але мені дуже приємно! :))

Більш докладну розповідь про захід можна прочитати в статті Олександри Вегери “Місто і людина… Як вони співіснують у сучасній поезії?”

А від мене трошки фото! (повний фоторепортаж у моєму альбомі на Фейсбук)
Continue reading

Місто і людина… Як вони співіснують у сучасній поезії?

Джерело: Музей-квартира Павла Тичини

23 травня в Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини відбулася літературно-музична імпреза «МІСТО МІСТ»: урбаністична поезія (класика і сучасність).

В очному турі Всеукраїнського конкурсу урбаністичної поезії «Урба-Перехрестя-2013» у новій номінації «За краще виконання власних урба-поезій» взяли участь 10 молодих поетів та поетес, кожен із яких зачитав по два вірші на тему співіснування людини і міста. Цей щорічний конкурс відбувся вдруге, і вразив усіх присутніх своїми талантами не менше, ніж минулого року.

Серед учасників зі свою поезією виступали Володимир Осипенко, Оксана Галаєва, Леся Корж, Антоніна Спірідончева, Алла Миколаєнко , Руслан Онопрієнко, Ярина Кравчук (Мавка), Олександр Козинець, Євгенка Чугуй, Антоніна Спірідончева та Ольга Прохорчук.
Continue reading

“Война Афродиты” в Женском политическом клубе

На днях мне посчастливилось присутствовать на лекции Владимира Никитина “Война Афродиты” в Женском политическом клубе. Поскольку я пишу цикл произведений о греческой богине любви и красоты Афродите, такую лекцию я не хотела пропустить. К моему удивлению, в докладе речь шла не о богине, а о концепции, согласно которой борьба за влияние в мире делится на четыре типа войн:

Война Ареса – самая древняя форма, когда господство достигается с помощью оружия и ценой множества человеческих жизней;
Война Афины – борьба за господство, в основе которой лежит конкуренция;
Война Аполлона – борьба за смыслы и
Война Афродиты – борьба женщин против мужчин.

Именно о последней форме борьбы шла речь в докладе. Многое из услышанного для меня было новым. Докладчик уходил в глубь античного мира, приводя примеры политического взаимодействия и противостояния женщин и мужчин, указывал на мировоззренческие отличия разных эпох, сравнивал феминизм и гендер с “войной Афродиты”. Думаю, что я почерпнула для себя много ценного, что может лечь в мои произведения или просто разширить кругозор.

После лекции присутствующие объединились в круг и обсуждали не столько саму лекцию, сколько взаимоотношения женщин и мужчин в украинской политике. Наиболее опытным из них, стоящим у истоков Женского политического клуба Валентине Семенюк-Самсоненко и Елене Маркосян было что сказать. Велось бурное обсуждение, а я по своему обычаю была просто слушателем. 🙂
Continue reading

Поетичний вечір у бібліотеці ім. П.Панча «Поезія – це завжди неповторність»

Поетичний вечір «Поезія – це завжди неповторність», присвячений Всесвітньому дню поезії зібрав в читальному залі бібліотеки шанувальників сучасної та класичної поезії.

В гості до бібліотеки завітали автори віршованих видань Анатолій Шерепицький, Лілія Завойська, Антоніна Спірідончева. Свої поезії читали давні друзі бібліотеки Елеонора Зима та Олена Магдик.

Майстерно звучала поезія у виконанні Анатолія Суханова та його учнів (державна театральна студія Голосіївського району). Постійний учасник творчих заходів – читач бібліотеки Олександр Миронов познайомив присутніх з новими віршами його наступної книги.

Поетично –музична формація «Се – Бо Світ» (Світлана Богдан – поезія, Сергій Боровий – гітара) цікаво виконали власні поетично – музичні твори , пісні на слова Василя Стуса та інших авторів

Вечір-зустріч як завжди відбувся у теплій та дружній атмосфері.

Джерело: Блог бібліотеки ім. П.Панча
Continue reading

Літстудія «Перехрестя» відсвяткувала десятиріччя

9 квітня у київському Будинку письменників скромно, але водночас із розмахом святкувала свій десятирічний ювілей Київська молодіжна літературна студія «Перехрестя».

Студія була заснована 2003 року при НСПУ за ініціативою прозаїка В’ячеслава Медвідя (на той час – одного із заступників голови НСПУ) як альтернатива об’єднанням «старших» літераторів. Ці десять років були багатими на участь студії у різноманітних літературних заходах, а також організацію і реалізацію власних подій і проектів. Тож святкова зустріч почалась із короткого, але інформаційно-насиченого екскурсу в історію літоб’єднання. Виводячи слайди із фотографіями на великий екран, керівник літстудії Вікторія Осташ розповіла присутнім про кожен значимий захід за участю «Перехрестя».

Присутні могли переконатись, що в активі літстудії творчі зустрічі і презентації книжок, колективні виступи в Будинку письменників НСПУ, ряді київських музеїв, на літературних сценах відомих книжкових виставок (серед яких – київський «Медвін», львівський Форум видавців), а також зустрічі літстудійців зі школярами і студентами, тематичні вечори і виїзні зустрічі «перехресників» з колективами інших літстудій та об’єднань. Не оминули увагою і один з найважливіших проектів, започаткованих «Перехрестям» – всеукраїнський конкурс урбаністичної поезії «УРБА-Перехрестя», який цьогоріч вже вдруге оголошуватиме переможців.
Continue reading

Київська молодіжна літературна студія «Перехрестя» святкує десятиріччя

«ПЕРЕХРЕСТЯ: вибране & friends»:

святковим концертом із музикою, поезією та фото-спогадами

київська літстудія «Перехрестя» відзначить своє десятиріччя

9 квітня 2013 року о 17-00 в Будинку письменників НСПУ (вул. Банкова, 2) на всіх учасників Київської молодіжної літстудії «ПЕРЕХРЕСТЯ», її друзів і гостей – усіх, хто цікавиться сучасною літературою та мистецькими акціями, чекає свято: відзначення десятої річниці Літстудії.

У програмі: давні і нові твори – поетичні й музичні, від учасників Літстудії та наших друзів, фото-спогади з історії «Перехрестя», а також святковий розіграш, сюрприз та імпровізації (заплановані і спонтанні).

Керівник літстудії Вікторія Осташ підкреслює: «запрошені ВСІ-ВСІ-ВСІ, так чи інакше дотичні: учасники наших зустрічей – найперших і найсвіжіших, планових і позапланових, робочих і святкових, домашніх і виїзних, локальних і всеукраїнських… Щасливі будемо побачити наших друзів з інших літгутірок і літтусівок. І звісно, з радістю познайомимося з новими друзями і поціновувачами!».

Тож відгукуйтесь і віднаходьтеся!!! ЧЕКАЄМО всіх вас на гостину (і не забувайте подарунків!)

Довідка: Київська молодіжна літературна студія «ПЕРЕХРЕСТЯ» виникла 2003 року за ініціативою прозаїка В’ячеслава Медвідя (житомирська школа), на той час – одного із заступників голови НСПУ. Очолила студію поетеса Вікторія Осташ.

Головні напрямки активності літстудії. Передусім це „робочі” зустрічі кожен другий вівторок щомісяця о 17 годині в Будинку письменників НСПУ (вул. Банкова, 2), під час яких зазвичай відбувається читання й обговорення творів літстудійців і гостей, погодження творчих ініціатив. Ще одна добра традиція літстудії – „чаювання в бібліотеці” під час щомісячних зібрань філії „ПЕРЕХРЕСТЯ” в дитячій бібліотеці № 9 Шевченківського району Києва, що сприяють більш тісному спілкуванню і продуктивній творчій співпраці. Традиційними стали і творчі зустрічі літстудійців зі школярами і студентами, а також тематичні вечори і виїзні зустрічі „перехресників” з колективами інших літстудій та об’єднань.

Серед творчих здобутків літстудійців – вихід книжок, творчі зустрічі і презентації, зокрема, колективні виступи в Будинку письменників НСПУ (із моменту заснування літстудії і дотепер), Музеї Тараса Шевченка (2007, 2010), Театрі «Колесо» (2009), Музеї літератури (2013), Музеї-квартирі Павла Тичини (2013), на літературних сценах відомих книжкових виставок (серед яких – київський «Медвін», львівський Форум видавців).

Контакти:

моб.: 097 4300470 та 095 464 5898

e-mail: viktoriya-ostash@ukr.net

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У Музеї Лесі Українки відбулась презентація поетичних книг “Я – Мавка…” та “Весна-поетеса”

Тиждень презентацій – закінчився! 🙂
В суботу (16.03) з Вікторією Івченко представляли її “Мавку” та мою “Весну-поетесу” в Музеї Лесі Українки.
Презентація вийшла замість запланованої двохгодинної – трьохгодинною :)) А якби нам не нагадали, що вже година, як у працівників музею закінчився робочий день, то могла б бути ще довшою. :))

Ось, як охарактеризувала наш захід Вікторія Івченко:

Я думаю, що своє бойове хрещення ми витримали з честю. Трохи невдалий початок компенсувався УПОВНІ наступними нашими виступами – і так до самого кінця! Людям було ЦІКАВО. Тож я вдячна їм – ЗА ВІРУ В НАС.

Та спершу – про сам виступ. Десь хвилин за 15-20, коли пішли двоє-троє надто критично налаштованих людей, у нас нарешті відкрилося ДРУГЕ ДИХАННЯ. Завдяки доброзичливому й уважному ставленню до нас тих, що залишились. Я ЩИРО ДЯКУЮ  нечисленним, але справді ЗОЛОТИМ нашим слухачам-глядачам. Бо ж не те золото, що ззовні, але те, що всередині (твердить мудрість). Ось вони своїм серцем і розпізнали  золото, і були нагороджені за терпіння. А разом із ними – і ми з Антоніною. Ні, нам не було потреби «розігрівати» публіку анекдотами: у нас велася РОЗМОВА ПРО ВЛАСНУ ТВОРЧІСТЬ І ВЛАСНУ ДОЛЮ. І найуважніші та найбільш терпеливі це відчули. ВОНИ підтримали нас.

А коли уже сам ПРОСТІР відкрився, коли полилася мова – легка й безпосередня, нам на допомогу прийшла і безсмертна душа Лесина (про яку ми обидві говорили у віршах), і навіть оті стражденні образи на картинах, що висіли по стінах (ми це відчули).

Так, важким виявився початок. На нас, невідомих і «нерозкручених», чатувала давня знайома пані УПЕРЕДЖЕНІСТЬ. І потрібно було пробитися крізь оті її колючі тернії, і донести до слухачів те, з чим ми ішли до них. БО Ж ТО ПРАВДИВИЙ ШЛЯХ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ. Без випробування – ніяк!”

DSC_0802-1

Вікторія Івченко

DSC_0808-1

Антоніна Спірідончева

Зустріч зі студентами в магазині “Книги”, що на вул. Пушкінська, 8-а

Сьогоднішній день минув із користю. Я дуже вдячна магазину Книги на вул. Пушкінська, 8а і особливо Любові Трофимовій за запрошення поспілкуватись зі студентами – майбутніми спеціалістами з видавничої справи.

Насправді для студентів це було щось на зразок виїзної лекції чи практики, адже вони приїхали ознайомитись із роботою книжкового магазину. Тож пані Любов багато розповідала про різні тонкощі книготоргівельної справи. Зізнаюсь, для мене це також було цікаво і, сподіваюсь, корисно – хоч я і не студент “видавничої справи” :)) Зокрема мова зайшла про “вдале” й “невдале” оформлення книжок, різні здавалось би дрібниці, на які покупець звертає увагу і що впливає на рішення про покупку. Розібрали оформлення і моїх книжок – але про це ноу-коментс)) Словом, зустріч була інформативно-насиченою.

Я ж “ілюструвала” :))) студентам таку форму роботи магазину, як зустріч з автором. Розповіла про свої книжки. До речі, усі вони є в магазині “Книги”. Поговорили про цільові аудиторії, співпрацю (передусім на стадії підготовки книги) автора і видавництва. :))
Сподіваюсь, для студентів зустріч була корисною.

День поезії на «літературній творчості» в університеті ім. Т.Г. Шевченка

Сайт Укр.Літ

DSC_083921 березня – Всесвітній день поезії – багатющий на поетичні акції! Літстудії і клуби, різні поетичні угрупування, музеї і бібліотеки – всі хочуть в цей день щось організувати! Тому й не дивно, що деякі поети ледь встигали між акціями.

Непересічним чином вирішила відзначити День поезії і кафедра новітньої української літератури Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, а саме – познайомити студентів спеціалізації «літературна творчість» (в майбутньому «дипломованих літераторів»!) із сучасними поетами, принаймні з деякими з них.

Зі вступним словом звернувся до студентів Юрій Іванович Ковалів (доктор філологічних наук, професор, лауреат Шевченківської премії (1996), автор трьох поетичних збірок). Він розповів, що поети існують у своїх «закритих» від стороннього ока об’єднаннях: студіях (організованих при СПУ, університетах, інших закладах) чи «тусовках». Іноді буває: зберуться три поети – і вже творча група. Адже суть їх – утаємничене читання поезії, обговорення, радість від втілення яскравих образів тощо, а поезія – річ інтимна.  Через таку «закритість» поетів мало знають. Крім того, поети з різних спільнот мало знають один одного. Тому їх треба знайомити!
Continue reading

«Малолітку» Антоніни Спірідончевої презентовано у Будинку письменників

112 березня в стінах Будинку письменників України відбулась презентація книги Антоніни Спірідончевої «Малолітка». Захід був організований силами Київської молодіжної літературної студії «Перехрестя», модератором виступила поетка і керівник літстудії Вікторія Осташ.

Презентація розпочалась із розвіяння сумніву про жанрову приналежність новинки. Антоніна Спірідончева відома здебільшого як поетка, адже бере активну участь у поетичних заходах, тому багато хто досі думає, що «Малолітка» – її нова поетична книжка. Однак, це – збірка оповідань і вже друге поспіль прозове видання.

Знайомлячи присутніх з новою книгою, Антоніна Спірідончева розповіла, що літературною творчістю займається давно. Тому домашні архіви дали змогу відібрати твори, написані в різний час, які добре поєднуються в єдину концепцію, окреслюючи молодіжно-дівчачу проблематику.

За словами авторки, книга буде чуттєво-близька дівчатам-підліткам, адже змальовує ті ранні, наївні почуття, захоплення, вчинки і конфлікти, характерні для їх віку. Але це не єдине, чим вартісна книга. Бо крім того, вона піднімає цілий спектр молодіжних інтересів та проблем: особистісне становлення і творчість, небезпечні розваги, латентна злочинність, суїцидальна поведінка, небажані інтимні стосунки, втручання психологів і волонтерів тощо (їх перелік значно ширший). Хоч твори містять гострі, а подекуди і жорсткі сцени, в цілому книга є досить позитивною, чуттєвою, поганому не вчить, натомість розповідає, показує, дає простір для власних роздумів та висновків.

Формат презентації визначила аудиторія заходу: майже всі присутні самі є літераторами, що характерно для заходів у Будинку письменників. Тож авторка зупинилась на ідеях і проблематиці кожного твору, зачитувала показові фрагменти. Ця частина презентації пройшла в режимі обговорення творів і концепції самої книги. Тим більше, що деякі присутні літстудійці вже знайомі з текстами.

А завдяки музичним паузам від Валентини Захабури та Наталії Гончарової захід пройшов легко і приємно.

2

Наталя Гончарова, Олександра Шаповал, Антоніна Спірідончева, Вікторія Осташ, Валентина Захабура, Інна Прокопович, Максим Меркулов

Сайт Укр.Літ

Презентація поетичних книжок “Я – Мавка…” Вікторії Івченко та “Весна-поетеса” в Музеї Лесі Українки

ПРЕС-РЕЛІЗ

 

16 березня 2013 року

МУЗЕЙ ЛЕСІ УКРАЇНКИ (вул.Саксаганського, 97)

запрошує на

П Р Е З Е Н Т А Ц І Ю

літературної творчості двох сучасних українських поетес-киянок.

«Я – МАВКА…» Вікторії Івченко і

«ВЕСНА-ПОЕТЕСА» Антоніни Спірідончевої

 

Ці поетичні книжки неодмінно привернуть увагу тих шанувальників художнього слова, які цінують Красу і Жіночність. У своїх творах обидві поетки – кожна по-своєму – говорять про Вічне: Кохання, Честь, Совість, Обов’язок… Перед собою і суспільством.

Тож приходьте на Презентацію і почуйте голос поетичної душі – в авторському виконанні.

 

У ПРОГРАМІ

Поетичні читання

відповіді на запитання слухачів

дружнє спілкування на тему ролі митця в сучасній Україні.

 

Початок о 15 год. Вхід вільний.

Тел. для довідок 289-16-51.

 

Поетичні збірки «Я – МАВКА…» та «Весна-поетеса» споріднені своєю близькістю до природи, в них природа одухотворена і має тісний зв’язок з ліричним героєм. У книгах багато світла і сонячного тепла, навіть на тлі піднятих гострих проблем і важких переживань. Не в останню чергу це вплинуло на вибір місця і формату заходу. Крім того, авторок єднають спільні духовні засади і давнє дружнє спілкування.

 

МАВКА3

Я – Мавка…

Книга Вікторії Івченко «Я – МАВКА…» побачила світ зовсім недавно – наприкінці 2012 року у видавництві «Компас». Але її задум виник більше десяти років тому.

Тернистий шлях судився авторці – як творчій особистості. За цей час її лірична героїня Мавка стала дорослішою, мудрішою. Вона шукала себе у цьому світі – жорстокому й милосердному, чарівному і буденному водночас. В тому світі, в якому Краса існує поряд із потворністю і байдужістю…

Видання має кілька розділів. Сюди, окрім ліричних віршів та творів громадянського звучання, увійшли також прозові замальовки і ціла низка поетичних мініатюр, написаних свого часу на виставці живописних полотен відомого українського художника, лауреата Шевченківської премії Валерія Франчука. До речі, книга щедро ілюстрована репродукціями картин цього митця.

До останнього розділу увійшли поетичні переклади з англійської – британських і американських поетів минулих століть, а також творів російських класиків літератури.

Вікторія Івченко

Вікторія Івченко

ВІКТОРІЯ ІВЧЕНКО народилася у Києві у 1963 році. Закінчила КНУ ім.Тараса Шевченка за спеціальністю “Англійська мова та література”. Працює викладачем на приватних курсах.

Вірші писала ще в дитинстві. Починаючи з 2000 року побачили світ три поетичні збірки: “Між світлом і пітьмою ідемо…” (2000); “Хто порятує нас від нас самих?.. ” (2006 – поезія та публіцистика), “Та рідна домівка у сні…” (2010 – у співавторстві з Мирославою Капітановою (США). У 2012 му році вийшла у світ  збірка “Я – Мавка…”, яка є підсумком  творчого десятиліття.

Вікторія Івченко виступаю на теренах Інтернету як вільний журналіст (http://h.ua/profile/12377). За шість років діяльності у галузі громадянської журналістики опублікувала більш ніж 400 своїх творів різного характеру. Здебільшого то поезія і публіцистика. Фотографує та ілюструє вірші власними фото.

Свого часу друкувалася у друкованих ЗМІ, таких як “СТОЛИЦЯ”, “Вечірній Київ”, “Слово Просвіти”, “Шлях Перемоги” та ін. Неодноразово влаштовувала власні творчі вечори у школах та музеях столиці.

Весна-поетеса, обкладинка

Весна-поетеса

ВЕСНА-ПОЕТЕСА – перша книжка Антоніни Спірідончевої. В її основу лягла поетична добірка «Пісня природи»: це ранні, юні твори авторки. У них відчуваються молодість та фантазії. Твори у збірці зібрані за принципом сезонності. Розпал емоцій – це літо, розлука, депресія – осінь, душевне спустошення – зима, паростки закоханості та оптимістичний погляд у майбутнє – весна. У відповідні розділи увійшла і пейзажна лірика, утворивши таким чином природній цикл. «Пісня природи» є художньо- та ідейно-завершеною поетичною збіркою.

Додатково в книгу включено ще кілька розділів, два з яких – російськомовні. Твори з них також вписуються в концепцію близькості з природою, роздумів про любов. Тут юнацька невинність змінюється дорослим поглядом на життя, пори року і природні явища наділяються любовним потягом та сексуальністью. Хоча потрапили в збірку навіть відверто стьобові твори.

Антоніна СпірідончеваАНТОНІНА СПІРІДОНЧЕВА народилась і виросла у м.Києві. Закінчила українську гімназію (1999), творче агентство “Юн-прес” (1999), здобула юридичну (2004) та фінансово-економічну (2009) освіту. Працювала в різних державних структурах та приватних компаніях.

Перші літературні та журналістські спроби публікувались у гімназійній газеті. На початку двотисячних з’явились перші публікації віршів і прози в періодиці.

З 2007 року активно публікується в інтернеті (вірші, проза, статті).
Перша книжка “Весна-поетеса” (2009) була відмічена дипломом “Дебют молодого автора” книжкового ярмарку “Медвін-2009”. У збірку ввійшли переважно ранні поезії.
“Бізнес-провокація” (2011) – друга книжка автора. Роман написано російською мовою. Це стьоб над командами директорів, піаром та журналістикою.

“Малолітка” (2012) – книга про дівчат, які стають дорослими (і не тільки). Це збірка оповідань, об’єднаних молодіжною (дівчачою) проблематикою і зібраних під однією обкладинкою. Попри захоплення авторки прозою і вихід поспіль двох прозових книжок, готується до друку її нова поетична збірка.

Антоніна Спірідончева публікується на літературних сайтах, блог-сервісах, сайті громадянської журналістики “ХайВей”. Має публікації віршів та прози в “паперовій” періодиці («Дніпро», «Однокласник», «Нова проза», «Люблю+Слово», «Стіна» тощо) та колективних збірках, інтерв’ю та читання творів на радіо, стала співредактором-упорядником поетичної книжки «Пензлі різнобарв». Є учасником кількох літературних спільнот, бере участь у музично-літературних акціях, літературних читаннях.

 

Приходьте на Презентацію і почуйте голос поетичної душі – в авторському виконанні.