Клуб “Київ ПОЕТажний” у FREUD HOUSE

24 листопада відбулось засідання Літературного клубу “Київ ПОЕТажний” у FREUD HOUSE.

Це перше таке засідання, бо раніше ми збирались і читали в бібліотеці та барі. А зараз додалось місце, де ми не одні і читаємо не тільки для себе. Побачимо, що з цього вийде.

Трошки фото.
Continue reading

Сила дитинства допомагає стати переможцями

24 листопада в затишній «Pete-Art» галереї, що поблизу Майдану Незалежності, в рамках фотовиставки «Сила дитинства: Велике Маленьке Життя» пройшов благодійний поетичний вечір при свічках, в якому взяли участь молоді і більш досвідчені поети.

«Ідея проекту «Сила дитинства» виникла у нас ще два роки тому. Ми влаштовували різноманітні вистави, ігри, творчі заходи для маленьких пацієнтів онкологічних відділень міста Києва, під час них було зроблено багато фотографій, – розповідає волонтер групи допомоги дітям «Дар Янгола» Ольга Волик. –  На цих світлинах ми бачимо маленьких героїв, усміхнених, захоплених, замріяних.  Онкохворих дітей прийнято вважати нещасними, позбавленими радощів життя.  Ми хотіли показати, що ці дітки – такі ж, як і звичайні діти: вони радіють, сміються, мріють, грають, люблять маму. Хвороба їм не заважає щодня. До катеторів, пересувних апаратів, лікарняних палат вони швидко звикають. В лікарні дитинство не закінчується. Сила дитинства допомагає маленьким пацієнтам ставати переможцями… Ми хочемо подарувати їм світле, повноцінне дитинство, а цією виставкою фотографій показати світлу сторону перебування дітей у лікарні».

Виставка розмістилась у двох залах галереї. На ній представлені роботи професійних фотографів Івана Єршова, Торі та Іллі Борщевських, Юлії Огнєвої та Світлани Кабанової, які співпрацювали з групою «Дар Янгола» на волонтерських засадах.

У такій атмосфері проходив поетичний вечір при свічках. Ділилися з гостями віршованими рядками молоді поети Таня Боброва і Марія Савченко. Веселив короткою прозою Олександр Печалов. Під час невеликої перерви гостям провели екскурсію по виставці, після чого виступали поети Антоніна Спірідончева та Вікторія Осташ. Довершувала вечір класична музика у виконанні Світлани Дідух.

З розповіді ми дізнались, що деякі діти, чиї фото представлені на виставці, нині лікуються в Італії та інших країнах (на це було зібрано кошти), а деякі вже успішно завершили лікування і повернулись додому.

«На наших благодійних заходах ми не намагаємось викликати жалість. Наші вечори проходять із посмішками, веселощами і повинні приносити задоволення глядачам. Жалість і страх лише пригнічують. Вони відбирають сили, які так потрібні дітям і матусям для боротьби, а нам – для того, щоб наважитися на допомогу. Натомість Віра, Надія, Любов, сприйняття хвороби не як жорстокої кари – а як важливого уроку – саме таке налаштування матусь, світле насичене дитинство маленьких пацієнтів допомагають долати хворобу. І нам важливо не жахатися її – а розгледіти в очах дитини саме цей світлий вогник – та відгукнутися на нього» – говорить Ольга Волик.
Continue reading

“Київ Поетажний” виступить у FREUD HOUSE cafe art club

Неділя 24 листопада о 19.00
FREUD HOUSE cafe art club
вул. Костянтинівська, 21

Запрошуємо усіх зацікавлених!

Що як не поезію можна назвати найправдивішим інсрументом сьогодення?

Вона непомітна, але проникає в саме серце наших страхів і переживань, піднімає там бурю, мучить нас і здавлює… Здавлює нашу внутрішню пружину до тієї пори поки вона не дасть потужний відпір.

В неділю, о 19:00 Київський Поетичний клуб “Київ-Поетажний” зачитає власні вірші про сучасних нас.
Не бійтесь відчувати…

Літстудія “Перехрестя” в КНУ ТКіТБ імені Карпенка-Карого

31 жовтня зі студентами-театралами КНУ ТКіТБ імені Карпенка-Карого зустрілись поети-перехрестяни Антоніна Спірідончева, Валентина Захабура, Вікторія Осташ,Володимир Осипенко та Марина Єщенко.

Це чергова зустріч-презентація літстудійної поетичної збірки – десятирічного творчого підсумку – “Перша тисяча кроків”.

А в грудні планується презентація у книгарні Є.
Continue reading

Постфестивальне

***
Супер! Вона вже приїхала з друкарні!:)
Я бачила всі її додрукові версії, тепер дуже-дуже хочу побачити і віддруковану! :))
До речі, електронна версія теж є, не знаю лиш, чи вона вже доступна. Так що можна буде одним кліком з сайту avtura.com.ua – і читати. :))

ЕлектрокнигаЕлектрокнига
29 серпень 2013 р.

Забрали з друкарні отаке. Це ювілейна збірка літературної студії “Перехрестя” з нагоди власного десятиліття. Вітаю всіх причетних. Я взагалі люблю, коли талановиті люди, зокрема поети, періодично десь збираються і щось роблять. Навіть якщо вони просто п’ють чай, вони роблять це талановито. Якщо ж вони десь збираються вже протягом десяти років, і в результаті видають книжки, за це можна випити не тільки чаю.

Continue reading

Літстудія “Перехрестя” на Гогольфесті. Голоси і візії міста

22 вересня літстудія “Перехрестя” провела на літмайданчику мультидисциплінарного фестивалю “Гогольфест” майже цілий день.

Спочатку була серія презентацій від літстудії “Голоси і візії міста (поезія, музика, світлини)”, а саме презентувались ювілейна збірка перехрестян “Перша тисяча кроків”, відкриття третього сезону конкурсу урбаністичної поезії “Урба-Перехрестя”, урбаністичної фото-колекції Олександра Басаргіна та Вікторії Осташ, фотографії у літтексті “Фотографи на деревах”  Андрія Недзельницького.
Continue reading

Пісенно-поетичний фестиваль «Відкриті небеса»

21 вересня у Києві в Музеї Івана Гончара проходив фестиваль «Відкриті небеса», і я також брала в ньому участь.

 

Довідка зі сторінки фестивалю на Фейсбуці:

Вперше поетично-пісенний фестиваль “Відкриті Небеса” відбувся 2006 року. З 2009-го він став уже щорічним. Цього 21 вересня в Музеї Гончара відбудеться вже сьомий пісенно-поетичний фестиваль “Відкриті небеса”. Декламації віршів поетами чергуватимуться з пісенними номерами авторів сучасної балади й романсу.

Фестиваль виник як громадська ініціатива поетів і співців у 2006 році. Перший фестиваль пройшов під відкритими небесами біля Історичного музею й руїн Десятинної церкви. Далі він помандрував до Гідропарку й цього року знов повернувся на “материк” і знов, як і в перший раз, відбудеться біля музею. Але на цей раз – Музею Івана Гончара, а точніше, Національного центру народної культури Музей Івана Гончара, якому в цьому році виповнюється 20.
Таке тяжіння сучасних поетів і співців до старовини пояснюється просто. Творчість не можлива без коріння Традиції.

На фестивалі “Відкриті небеса”в різні роки виступали Марія Бурмака, Сергій Лазо, Едуард Драч, Андрій Панчишин, Сергій Шишкін.
Continue reading

Ефір на радіо в програмі “Книжкова полиця”

88По приїзду зі Львова я побувала в прямому ефірі з українським радіо в Чікаго – у програмі «Книжкова полиця». 🙂

Говорили про мої книжки і також ювілейну збірку студії «Перехрестя», яка нещодавно вийшла в «Електрокнизі».

Дякую за цю зустріч електронній бібліотеці «Кассіопея» та особисто Олександру Костюку, який є ведучим українського включення. 🙂

Специфіка програми “Книжкова полиця” в тому, щоб розповідати українцям в Америці про електронні книжки, що вийшли в Україні, адже паперові їм, зі зрозумілих причин – не доступні.

Як ми їздили на Львівський Форум видавців

(презентація “Першої тисячі кроків” та відкриття третього сезону “Урба-Перехрестя”)

Практично весь мій літературний актив у вересні так чи інакше був пов’язаний із літстудією «Перехрестя». А точніше – з виходом літстудійного колективного творіння «Перша тисяча кроків», що побачив світ якраз перед самісіньким Львівським Форумом видавців. Так і було задумано, адже більшість видавців зі шкіри лізуть, щоб до Форуму понадруковувати усіляких літературних новинок і там їх представити, а ми хіба гірші? Тож із першою презентацією «Першої тисячі кроків» дружним авторським колективом поїхали до Львова.
Continue reading

Перша тисяча кроків літстудії “Перехрестя”

На початку вересня у видавництві «Електрокнига» побачило світ перше колективне видання поетичних творів учасників Київської літературної студії «Перехрестя» – ювілейний альманах «Перша тисяча кроків».

Присвячений 10-річчю цієї літспільноти, збірник містить твори десятьох поетів, і це не випадково. Адже, як зазначає в передмові керівник «Перехрестя» письменниця Вікторія Осташ, «десять творів від кожного з десяти авторів за десять років творчості вкупі символічно утворюють тисячу. І подібно до того, як зріз дерева може багато і по суті розповісти про кожен рік його життя, так і кожен із авторів альманаху своїми поезіями здатний репрезентувати якусь відмінну (показову) рису життя літстудійного «організму» як цілості».

Автори альманаху – «перехрестяни» Алла Миколаєнко, Антоніна Спірідончева, Артем Занора, Валентина Захабура, Володимир Осипенко, Вікторія Осташ, Леся Мручківська, Максим Меркулов, Марина Єщенко та Надія Садова. Перша презентація «Першої тисячі кроків» відбудеться 13 вересня о 18 год. у Львові (каварня «Штука», вул. Котлярська, 8), під час цьогорічного Форуму видавців, у рамках 8-го Міжнародного літературного фестивалю. А надалі плануються кілька київських презентацій.

Для зручності читачів “Перша тисяча кроків” представлена в паперовій та електронній версіях, відповідно в книгарнях та інтернеті. Електронний примірник книги можна скачати на сайті “Автура” за адресою http://avtura.com.ua/book/1161/getfile/ . За умовами видавництва «Електрокнига» електронні версії розповсюджуються умовно-безкоштовно, з можливістю віддячити авторам переказом номінальної вартості книги на банкіську картку, постфактум.

Перша тисяча кроків-обкл

Літстудія “Перехрестя” їде до Львова на Форум видавців

Попередня програма Форуму.
http://bookforum.ua/event/25/1180.html

Я її ще не вичитувала на предмет, куди піти, а тільки пересвідчилась, що обидва заходи літстудії “Перехрестя” в неї включені. 🙂

13.09 18:00-19:20 Штука (вул. Котлярська, 8) презентація
Перша тисяча кроків: Презентація ювілейного збірника та сайту Київської літературної студії «Перехрестя»

14.09 14:00-15:30 Штука (вул. Котлярська, 8) презентація
«МІСТО-(В)МІСТ»: Всеукраїнський конкурс-фест урбаністичної поезії «Урба-Перехрестя-2013»

Від “Перехрестя” на Форум їде ціла делегація))) Viktoriya Ostash, Valya Zakha-Bura, Володимир Осипенко, Lesya Mruchkivska, Aleksandra Shapoval і я, Antonina Spiridoncheva. :))

Скіфські мотиви

***
Щодо поеми Бориса Мозолевського “Ірій”. Це спроба відтворити людські почуття, людські трагедії, а також “дикі” для нас звичаї скіфів. Це поетизовані історії, які витікають із зображень на предметах археологічних знахідок.
Вийшло дуже чуттєво і романтично. Подекуди дотепно і … сміливо.
Іноді хибить техніка віршування, деякі глави “водянисті”, а загалом поема справляє приємне враження.
По прочитанню у мене було стійке відчуття, що деякі фрагменти я вже читала. Але ніяк не можу згадати – де і коли я могла це робити… Якщо в дорослому віці, то пам’ятала б. Може бути, що ця поема була (чи є) включена до шкільної програми? Уривками, звісно, бо деякі фрагменти з “Ірію” впевнено тягнуть на 18+ :)) Особливо про скіфського Зевса і землю, що під ним дихає, як жінка… :))
Читати Б.М. Мозолевський “Ірій” (поема).

Золота пекторальБорис Мозолевський, археолог і поет, чиї уривки з поеми про скіфів “Ірій” я цитувала нижче, зокрема керував експедицією до скіфського кургану Товста могила, де було знайдено славнозвісну золоту пектораль скіфського царя. Якщо вірити Вікіпедії, то Мозолевський вдягнув цю пектораль на шию, замаскувавши старою тілогрійкою, та інкогніто доставив безцінну знахідку до Києва.
Continue reading

Як пишеться “Афродита”

Хітон
***
Виявляється, така дивна і неймовірна любов Пігмаліона до Галатеї (його скульптури, яка метафорично трактується як любов митця до свого твору) мала і реальний аналог у Древній Греції! Без усіляких метафор :)) Що цікаво, і там, і там не обійшлося без Афродити!
В Афінах у 4 ст. до н.е. Пракситель виліпив статую оголеної Афродити, натурницею була гетера Фрина, що славилась своєю красою (взагалі зв’язка елітної проститутки і богині кохання (особливо ЦІЄЇ:))) є знаковою, я вважаю). Пізніше ця статуя була доставлена на острів Кнід, де в неї закохався один юнак (цьому є письмові підтвердження). Причому так конкретно, по-справжньому закохався. Хто б подумав, що таке можливо не тільки в міфах чи метафорах?
Овідій написав свої “Метаморфози”, де є й історія про Пігмаліона і Галатею, вже в 1 ст. до н.е., тобто десь на три століття пізніше. Хоча змальовані в його творі події (міфічні) по ідеї мали б відбуватись значно раніше ніж той випадок із закоханим у статую юнаком.

***
238] Не визнавали, однак, Пропетіди й тоді, що Венера –
239] Це божество. За образу таку вони з волі богині
240] Першими тіло й принаду свою почали продавати.
241] Що таке сором – забули вони й не рум’янились навіть,
242] Так що й у камінь твердий перевтілити їх було легко.
Continue reading

Магазин “Книги”: 15 років у центрі Києва з вітчизняною продукцією

(і я там була, ось мій маленький звіт на сайті “Буквоїд”)

Київський магазин “Книги”, що знаходиться по вул. Пушкінській, 8-а, 31 липня відсвяткував 15-річчя.Привітати іменинника прийшли письменники, постійні читачі та друзі. І є з чим! 15 років у самісінькому центрі міста, та ще й виключно на вітчизняному книжковому асортименті — справжнє геройство!

Continue reading

Моя участь в Літературній Країні мрій

Офіційний репортаж з наших виступів можна подивитись тут. А неофіційно…

6 липня на “Країні мрій” стало для нас туснячковим. З Черкас приїхали учасники літоб’єднання ім. В.Симоненка, з якими “Перехрестя” у дружніх стосунках. Вони виступали раніше за нас. Тож ми слухали їх, потім вони нас, в проміжку – пили каву і воду, розмовляли про все на світі і в літературі, нишпорили по літературному ярмарку в пошуках цікавих книжок.

Спірідончева DSCN4372-1

Я читала вірші “Галереї жіночих портретів” з книжки “Пензлі різнобарв”. Чомусь цей цикл мені найбільше подобається читати під час виступів. Він мені особливо дорогий… можливо, тому, що й досі пишеться. Ще на мені лежали неофіційні функції штатного фотографа. :))

А після виступів ми пішли гуляти. В кафе влаштували продовження літературних читань. Там я представила свою найсвіжішу на той момент Афродиту – “Бій Афродити з Галатеєю”. А також добірку ресторанно-кафешно-генделикових віршів. :))

Наобідавшись і начитавшись ми (від “Перехрестя” Вікторія Осташ, Наталя Гончарова та я, від Об’єднання ім. В.Симоненка – Оксана Галаєва, Оксана Ланська і Наталя Бонь) пішли далі гуляти, багато-багато-багато фотографуючись. :))

DSC_0225-1  DSC_0238-1
DSC_0232-1  DSC_0221-1

Поетична Країна мрій

У Літературній Країні мрій пора виділити підфестиваль – Поетична Країна мрій. :)) Поетів на Країну мрій з’їжджається багато, а уваги до них бракує. Принаймні вони губляться за повідомленнями про події з ознаками шоу, яким організатори надають більшої ваги зі зрозумілих причин.

Тим не менше Літературна Країна мрій надає можливість презентувати свою творчість як окремим поетам, так і цілим літературним об»єднанням.
Мала літературна сцена «Курінь», що знаходиться посередині книжкового ярмарку, стала притулком для більшості поетів, що з’їхались з різних міст.

Так 6 липня виступи на «Курені» відкрило Черкаське літературне об’єднання ім. Василя Симоненка. Естафету підхопила Київська молодіжна літстудія «Перехрестя», окремо виступала Катруся Гладка, відбувся масивний зліт «Гоголівської академії». Поетів було справді багато, вони творчо перемішались в кафешці під парасолями навпроти сцени “Курінь”, знайомлячись, спілкуючись, слухаючи колег. Там же, під парасолями, сиділи глядачі, бо з лавочками біля сцени був напряг. А 7 липня на «Курені» виступала гутірка поетів «Севама». Їх читання супроводжував традиційний для «Країни мрій» дощ.
Continue reading

Курінь на Країні мрій. І багато поетичних читань!

Вже є програма літературної сцени Курінь, що діятиме на фестивалі “Країна мрій” 6-7 липня!
Літстудія “Перехрестя”, до якої я маю честь належати, виступає в суботу, 6 липня з 14.30 до 15.00. Отже, запрошую! :)) Детальнішу програму і концепцію заходу сповістимо дещо згодом. :))

Також у програмі є наші друзі:
в суботу 6.07 з 12.00 до 13.00 виступає Черкаське об’єднання ім. В.Симоненка, у них буде “Поетичний вернісаж”.
а в неділю 7.07. з 16.30 до 17.30 «Яблучний мед» від літоб’єднання «Sevama».

Одразу після виступу студії “Перехрестя” відбудуться Г@ківські читання, тож є велика підозра, що зустрінемо і там своїх друзів. А з виступом Черкаського об’єднання ім. В.Симоненка нас, перехрестян, розділяє лише півтори години. Тож і вірші представимо, і “пофестивалимо” на Країні мрій!

А подивитись повну програму виступів на літературній сцені Курінь можна на сайті “Друг читача”.

Пости травня

***
По приїзду в Київ сходила на пошту і забрала свій примірник журналу “Люблю+Слово”.
Тут опубліковано 7 моїх віршів. :))
20903_509117262479788_1713625355_n

***
Давно вже над цим думаю: пора зав’язувати з “публічною” літературною активністю. Не бачу сенсу. Нецікаво. Приїлося. Ті самі люди, ті самі розмови. Усе саме в собі. Імітація розмаху, важливості, інтересу.
Мені значно приємніші тихі читання творів у вузькому колі, обмін думками, відгуками.

***
Розібрала свою “макулатуру”. Давно збиралась це зробити, але все шкодувала… Повикидала більшість своєї писанини “докомп’ютерної ери”. Приємно було знов розглядати рукописні папери. Особливо великі тексти, що писалися тривало – різними ручками, з різними правками, вклейками фрагментів, що “забігали наперед”. Деякі твори я колись розклала як мозаїку – на фрагменти. А потім цю мозаїку зібрала в інші картинки)) Ну і т.д. Окрема ностальгія – “оборотки”. Бо в них багато того, із чим була пов’язана моя професійна діяльність чи захоплення. Тобто це різні невдалі примірники, але кожен з них мені про щось говорить…
Різні нотатки-щоденники-плани-ідеї, до яких я не хочу повертатись, бо для мене це вже вчорашній день…
Відчуття? – Трохи гірко. Нічого не тримає. Нова сторінка.
Не те, щоб мені ця писанина сильно заважала, але було відчуття якогось вантажу, хвоста і, певно, несвідомо хотілось “повикидати увесь цей мотлох”, який здебільшого я переросла.
Але не все пішло в смітник. У мене є улюблені рукописи, саме рукописи, а не надруковані тексти, які я часом переглядаю. “Бізнес-провокацію”, наприклад, я б не змогла викинути. :))

***
Шось у мене останнім часом пішло багато віршів “не для друку”. Обідно якось, бо вони часом кращі за ті, які мені не соромно публікувати)))

***
Чого тільки не знайдеш в інтернеті!
Ось знайшла електронну версію “Пензлі різнобарв”, зідрану з робочої пдф-ки, яка викладалась в обмеженому доступі (читати можна було за прямим посиланням) для того, щоб усі учасники подивились розміщення творів, внесені правки тощо. І от це було вийняте з пдф-формату, усе форматування попливло, подекуди в текстах “вклинюються” редакторські помітки. Вже не кажучи про те, що це не фінальна версія, бо в неї ще вносились правки, замінювались цілі вірші тощо.
Коли отаке знаходиш в інтернеті, то думаєш: краще б самим викласти в нет фінальний варіант у прийнятному дизайні і форматуванні – і кому цікаво, хай читають.

image description

image description

***
Готую нову поетичну збірку.
Розглянувши тексти, які назбиралися після “Весни-поетеси”, дійшла висновку, що доведеться ділити їх на дві збірки.
І от із цим я парю собі мізки вже добрих півроку!
Є ідея поділити за принципом “кілець на дереві”, тобто за часовими проміжками творчого зростання. Тоді б у першу збірку пішли твори, написані до кінця 2011 року, а у другу ті, що після. Звісно, давніші вірші дужче просяться побачити світ. :))
Є ідея поділити за тематичними розділами. Жіночне, спокійне, врівноважене – в одну, а гостре, безбашенне, “малолітське” – в іншу. Цей варіант мені найбільше подобається. І “жіночне-спокійне” у мене вже є щонайменше у трьох основних варіантах: в 9-ти, 7-ми і 5-ти розділах. :))
Є ідея поділити за ринковою доцільністю, тобто зібрати ті вірші і в такій послідовності, щоб читач міг їх прочитати, не переобтяжуючись. Мені, як автору, цей варіант найменше подобається, бо вірші чіпляються один за одного, доповнюють, як мозаїка утворюють картинку в межах розділів і т.д.
Я хочу якнайшвидше з цією проблемою покінчити, бо вона відтягує на себе мої думки, сили, я тягаю вірші з одного макета-чернетки в інший, дивлюсь як буде краще… І зрештою в цих макетах я сама вже заплуталась. Є один-єдиний спосіб поставити на цьому крапку – принаймні одну збірку зробити повноцінною паперовою, а достатньо і тільки електронною книжкою. І тоді можна повноцінно займатись ціннішими справами. :))

Оголошено переможців Всеукраїнського конкурсу урбаністичної поезії «УРБА-ПЕРЕХРЕСТЯ»

5 червня 2013 р. у Києві, в Будинку письменників НСПУ, відбулось нагородження переможців та дипломантів Всеукраїнського конкурсу урбаністичної поезії «УРБА-ПЕРЕХРЕСТЯ».

 Урба-конкурс започаткований у 2011 році за ініціативи керівника Київської молодіжної літературної студії «Перехрестя» Вікторії Осташ, підтриманої головою Київської організації НСПУ Михайлом Сидоржевським, головним редактором «Української літературної газети». Цього року до співорганізаторів долучилася гутірка «Севама» на чолі з Оксаною Яблонською. Мета конкурсу – відзначення найкращої саме урбаністичної поезії, тематичним вістрям якої є сучасна міська тематика, ідеологія та естетика.
Continue reading

Київські ваганти виступили на Андріївському узвозі

У рамках «Монмартру на Андріївському узвозі», (українсько-французького фестивалю, ініційованого Олегом Скрипкою), що проходив у Києві 25-26 травня, свою творчість представили також вуличні поети. Київські ваганти* читали свої поезії та вірші французьких письменників два дні з балкону галереї «Карась».

Зокрема 26 травня багатолюдному Андріївському узвозу читали Антоніна Спірідончева, Леся Мудрак, Анна Малігон, Надія Чорноморець, Марія Кореновська, Вікторія Івченко та Володимир Осипенко.

Довідка:

*Вага́нти (лат. clerici vagantes — мандрівні клерики) — «мандрівні люди» у середньовічні часи, XI-XIV століття, у Західній Європі, що складали вірші, виконували пісні та декламували прозу на площах міст та на різних зібраннях.

І трошки фото:

931338_437019039729285_788408631_n

Антоніна Спірідончева

Continue reading