Поетичне сонцестояння в бібліотеці № 9

20 червня в бібліотеці № 9 відбулося відкрите засідання літстудії “Перехрестя” за темою “Поетичне сонцестояння” – присвячене купальським святам та коханню. Виявилося, що нам усім украй важко писати і озвучувати лірику, але вона є тим місточком до радості і сподівань, який рятує наші душі. Вікторія Осташ, Марина Єщенко, Максим Меркулов, Міха Невідомський, Антоніна Спірідончева та багато інших письменників завітали на наше традиційне чаювання, цього разу із черешнями.

Джерело: ЦБС Шевченківського району

Зустріч в бібліотеці ім. О.Шварцмана – небуденні будні літераторів

15 червня в бібліотеці ім. Ошера Шварцмана відбулась зустріч Київської міської та Київської обласної організацій Конгресу літераторів України. Хоча приводом для зустрічі була підготовка музично-поетичного вечору в Музеї Тараса Шевченка, що намічається на серпень, розмовляли не лише про це. Приймали гостей, вирішували організаційні питання, багато читали і співали.

Однією з гостей зустрічі була Тетяна Рошко. Вона представила видання творів свого сина В’ячеслава Рошка (на жаль, посмертне) – збірку прози, поезії та публіцистики «Перерваний політ». В’ячеслав Рошко був надзвичайно життєлюбною, світлою і щирою людиною. Працював журналістом, писав вірші і прозу такої глибини і чуттєвості, які не притаманні молодій людині. Він передчасно пішов з життя у 26 років, залишивши підготовлений, але не виданий рукопис дебютної прозової книги. Реалізовувати його задум довелося матері.
Continue reading

Музей української пропаганди

Сьогодні їздила в Музей української пропаганди, що на Троєщині. Там відкрилась контрпропагандистська виставка “Від Сталіна до Путіна”.

Дуже контрастна експозиція. Інформаційні стенди з фотографіями і короткими довідками про злочини НКВС. Поруч же – радянські пропагандистські плакати (відкопані упорядниками хтозна в яких радянських загашниках). І тут же – роздруківки євромайданного періоду – все таки Музей УКРАЇНСЬКОЇ пропаганди.

Ще одним елементом експозиції є малопримітні, але важливі для організаторів троєщинського музею – український прапор, що від зими стояв на троєщинській барикаді (в’їзд в Київ зі сторони с. Погреби, Чернігівський напрямок), та жилетка чергового цієї барикади. Нагадаю, що Троєщинську барикаду нещодавно розібрали у присутності ЗМІ.

Сьогоднішня зустріч в Музеї була присвячена темі “Від Сталіна до Путіна”. Слово мали фундатор Музею доктор історичних наук Павло Гай-Нижник та куратор Музею – редактор журналу/сайту “Музеї України” Віктор Тригуб, а також гості Сергій Пархоменко (політолог), Василь Панасенко (скарбошукач, директор центру “Танаїс”), представники козацтва та деснянської самооборони.

“Нічні відьми” як втілення сучасного амазонства в художньому творі

kinopoisk.ru

Продовжуючи цікавитись амазонками, а також у зв’язку з подіями на сході країни, для вчорашнього вечірнього кіносеансу я вибрала радянський фільм «В небе ночные ведьмы».

Мета – пошук «амазонства», з’ясуваня для себе, якими могли бути взаємини між «ще тими» амазонками, їх ставлення до чоловіків, до материнства, проявляння почуттів…

Нещодавно я постила цитати і відгуки з приводу публікації Ольги Слоньовської «Взірець чи аномалія: Міф амазонки в українській літературі», в якій авторка виводить портрет амазонки як жорстокої холоднокровної розбійниці-вбивці (на основі грецької міфології) і розглядає сучасне «амазонство» на прикладах «одиночних» (а не групових) героїнь на війні, обставинами доведених до озлоблення і жорстокості, думок про само- і дітовбивство (у випадку зачаття від ворога), в творах переважно авторів-чоловіків.

На противагу матеріалу Слоньовської, фільм «В небе ночные ведьмы» цікавий тим, що в ньому йдеться про військову жіночу спільноту (а не жінок-одиночок) – нічний бомбардувальний авіаційний полк. У картині мало сцен військових дій, і майже весь час присвячений тому, як і чим, якими почуттями жили ці військові жінки. Фільм знятий жінкою-режисером про її власний військовий досвід. (Євгенія Жигуленко – командир звена 46-го гвардейского ночного бомбардировочного авиационного полка, на фронтах Великой Отечественной войны с мая 1942 года, к ноябрю 1944 года совершила 773 ночных боевых вылета, нанесла противнику большой урон в живой силе и технике, Герой Советского Союза. В 1955 году она окончила Военно-политическую академию имени В. И. Ленина. В 1976 году окончила Всесоюзный государственный институт кинематографии, работала режиссёром киностудии имени М. Горького. В 1981 году сняла фильм В небе «ночные ведьмы», посвященный боевой деятельности 46-го гвардейского ночного бомбардировочного авиаполка. Довідка – з Вікіпедії.)
Continue reading

Интереальность: рецензія на мій вірш

Вивчаю проміжні результати конкурсу “Интереальность”, куди заслала свої україномовні вірші. Взагалі-то це конкурс російськомовної поезії, але ми (нас кілька людей) зробили вигляд, що руська – це та, що на теренах Київської Русі.

Були дискусії з цього приводу з росіянами, але врешті наші твори взяли участь в конкурсі.

З великим здивуванням дізналась, що мої вірші потрапили в шорт-лист в усіх трьох номінаціях, в які я надсилалась. На один з них навіть, на моє велике здивування, хтось із членів журі (на жаль, не підписано, хто) написав розгорнутий і дуже позитивний відгук. Відгук передруковую нижче, а сама готую вірші для збірника, куди увійдуть твори усіх “шорт-листників”, у т.ч. й добірки українською мовою.
Continue reading

Нотатки

***
Працюю над своєю поетичною збіркою.
Найважче – знайти компроміс між тим, що хочеться надрукувати автору, і тим, що буде затребуваним читачем.
Тобто питання не стільки в якості віршів, скільки в тематиці, в тому, як їх зібрати, і на яку групу читачів їх зорієнтувати.
Одна з причин, чому я так довго зволікала з виданням нової поетичної збірки – у мене не було бачення цільової групи для цієї книжки. А зараз я його бачу. Хай це буде жіноча чуттєва романтична і подекуди еротична поезія.
Щойно з чернетки викинула “бунтарський розділ”, який вважала актуальним у зв’язку з відповідними подіями, і замінила його “сімейно-романтичним”, який спершу не планувала ставити в книжку.
Тепер лишилось вичистити рукопис від віршів, які не вписуются в обрану тематику і замінити їх жіночно-чуттєвими, теплими або, навпаки, колючими і щемкими віршами. Якось так.

***
Сформувала нову збірку, в порівнянні з тим рукописом, який показувала деяким людям :)) Концептуально і атмосферно мені тепер подобається. Роздрукувала, буду вичитувати в дорозі.
Continue reading

ФІЛЬМ: варіації

Я вирішила позбутись трохи старих чернеток. Точніше доопрацювати їх до закінчених творів. Бо деякі чернетки перекидаються і перекладаються в мене роками, і якщо так триватиме ще кілька років, то скоро я не зможу їх прочитати, бо літери на них вицвітуть або зітруться.

Ці два вірші виросли з однієї чернетки, яка, мабуть, лежала в мене роки чотири і тільки доповнювалась новими рядками та ідеями. В результаті, коли я почала поєднувати їх у вірш, нотатки переобтяжували один одного і в спільний твір явно не вміщались. Тож довелось написати два різних твори – вийшло навіть в різній тональності.

Висновок: нема чого тримати чернетки так довго! 🙂

Continue reading

Заява від діячів культури України до творчої спільноти світу

Заява від діячів культури України до творчої спільноти світу

(за підтримки Міністерства культури)

 

Сьогодні ми не можемо залишитися осторонь і спокійно спостерігати за тим, як Російська держава, користуючись довірою між нашими народами, близькими культурними цінностями та можливістю розуміти один одного, розгорнула проти нас інформаційну війну.

Немотивована агресія, прагнення до знищення, побажання зла сусідній державі, прагнення до розколу України – є нічим іншим, як провокацією конфлікту з метою поглиблення його в Криму та поширення його за межі території Кримської автономії.

Україна ніколи не зазіхала на суверенітет російського народу, його мову та культуру. Нам протягом багатьох років вдається уникати війни та зберігати мир і злагоду між усіма громадянами такої багатонаціональної та багатомовної України.

Та, сьогодні зберігати мир коштує нам серйозних зусиль, адже влада Росії не соромлячись спотворює інформацію, підкреслює її «яскравою телевізійною картинкою». Зараз українці усього світу, незалежно від того, громадянами якої країни вони є, як ніколи, мають підтримати один одного і об’єднатися навколо ідеї збереження єдиної і соборної України.

Закликаємо усіх митців, художників та архітекторів, письменників та поетів, музикантів, працівників музейної галузі, бібліотекарів, акторів та режисерів, громадських діячів, журналістів та редакторів, усвідомити власну відповідальність за майбутнє нашої держави і не мовчати!

Ми маємо зрозуміти – усе велике складається з малого. Так як силу океану складають мільярди маленьких крапель, так і кожен українець може зараз покласти маленьку цеглину в розбудову Нової України.

Пам’ятайте, наша зброя – це слово – спілкуватися, творити, слухати і чути один одного! І саме від нас залежить, який світ навколо ми створимо!

 

Під заявою вже підписалися понад 320 митців з усіх сфер та галузей мистецтва та культури.
Переглянути список підписантів можна на сайті Міністерства культури України http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/352717.

Вінок Шевченку. Зустріч поетів Київщини до 200-ліття Кобзаря

Зустріч організована Конгресом літераторів України в бібліотеці ім. Ошера Шварцмана 02 березня. Твори Шевченка читали юні акторки. Поети ж і барди розмовляли один з одним власними творами, які у своїй більшості стосувались подій на Майдані, зокрема присвяти Небесній сотні – ця тема пересилила заявлену тему зустрічі, хоча про Шевченка теж говорили багато.

Щоб не переповідати подробиці зустрічі, приводжу розповідь співорганізатора заходу Ігора Годенкова, яку він опублікував на своїй фб-сторінці – з іменами учасників, деталями.
Continue reading

Поетичні стріли Купідона

Завдяки незборимому таланту Оксани Яблонської організовувати камерні поетичні вечори з найрізноманітніших приводів (незборимому жодними самі-по-собі-йницькими, музоцентричними, натхненно-дезорганізуючими примхами поетів 🙂 ) у передніч до Дня св. Валентина Купідон метав стріли. У дальній залі письменницької кнайпи “Купідон” (де б ще проводився цей захід?!) киїські поети читали любовну та еротичну лірику. Магію текстів передати не беруся, а от про атмосферу можна судити з фотографій. 🙂
Continue reading

Амазонка

Члени клубу “Київ ПОЕТажний”, літстудії “Перехрестя” і ще купа випадкових людей вже чули мій вірш про амазонок із циклу “Афродита”. Але та “Амазонка” грунтується на міфологічній версії, взаємини зі скіфами – в певній інтерпретації по Геродоту, а еротичне порозуміння з ними (ну, вся “Афродита” сповнена еротичних непристойностей!) досягається завдяки чарівному поясу Афродити, який опинився в руках її онучки-амазонки.

У мене був якийсь комплекс вини через те, що я написала про амазонок завідомо неправдиву (міфологічну) історію, то ж я вирішила виправитись і написала ще й історію появи амазонок за версією, яка мені видається історично більш вірогідною. От, якось так.

п.с. релігійним, слабонєрвним і неповнолітнім – читати не рекомендується.
Continue reading

Нововведення в Клубі Київ ПОЕТажний

Клуб “Київ ПОЕТажний” знову змінив місце дислокації. Тепер зустрічі відбуваються в барі “Гончарня”, власники якого дуже прихильні до клубу. Настільки, що дозволили нам обмалювати своїми віршами стіни однієї з зал. Саме цим ми і займались у неділю 26 січня. Жартували на тему “рукописи не горять” і те, що у випадку   ремонту в закладі “рукописи” можна буде випилювати зі стін і зберігати довше. 🙂

На фото мій вірш “У генделик прибився вітер” викарбувано на стіні закладу “Гончарня”.
Continue reading

Підбиваю підсумки свого літературного 2013-го

Підведення підсумків року для мене стало щорічною новорічною забавою. Озирнутись назад і подивитись, що ж відбувалось , а потім дати йому оцінку. Добре, що в мене є звичка писати про події, які мають до мене відношення, і публікувати фотозвіти. Тож не напружуюсь згадками, а відкриваю свій літературний блог. Ничже, щоб не повторювати сказане в попередніх публікаціях, я даю активні посилання на опубліковані раніше матеріали.

Наприкінці 2012-го року вийшло кілька книжок, які були в центрі моєї уваги на початку 2013-го, про які я писала, говорила і які презентувала.

Моя збірка дівчачих оповідань «Малолітка» вийшла у 2012-му, але її презентування розтягнулось і на 2013-й рік. Остання з презентацій відбулась у березні в Будинку письменників.
Continue reading

Січ повертається

Шось таке написалося)) але не про студентів)) Думаю, пізніше це стане фрагментом якоїсь казки…

***
Січ повертається, знову в первинному строї.
Хлопці – біднота – з’їжджаються з різних усюд –
Геть від панів, бо в отих невловимих просторах
Вже розгулявсь примітивно озброєний люд.

Дихає волею, в полі ганяє за вітром.
Що їм орання чужих ненависних ланів?
Хлопці за дружбу під зорями п’ють оковиту,
Й каша парує з міцних польових казанів.

Там від безділля жартують і гріються танцем,
Міряють силу, хто дужчий, з’єднавшись в двобої,
Кого підтримає й визнає кращим козацтво,
Хто з них спритніший, хитріший чи влучніший… воїн.

Там від неробства складають пісні й побрехеньки,
В міру кохають, пускаючи серце в забрьохи,
Й ридма ридають, згадавши заплакану неньку,
Гострять шаблюки і з відчаю нюхають порох.

Січ повертається – чаном людського бродіння,
Випирснуть з гущі відважні нові ватажки,
Воїни вийдуть, ціновані кожен по вмінню.
І стережіться царі, королі і божки!

Передноворічна зустріч на “Перехресті”

Вчора приємно почаювали у бібліотеці з “Перехрестям”. Багато віршів, оповідань, сміху і розмов – про Майдан і не тільки. Колективних фоток, на жаль, не наробили. Максим Меркулов за вечір склав багато прикольних експромтів, у когось в телефоні навіть записи є.

Наші “Перехрестяни” Maya Studzinskaya Lesya Mruchkivska та Володимир Осипенко увійшли в збірник хайку “На окраине моря” зі своїми творами. Ми чекали, що вони представлять його на початку засідання літстудії.
Коли Володя и Майя з’явились в довгому коридорі, хтось запитав:
– Хто там прийшов?
– А, це наші хоккуїсти)) – відмахнулась Valya Zakha-Bura.
А вже під вечір, коли Максим Меркулов заходився складати експромти на підкинуті теми, часом від них віяло Майданом. От наприклад:

Майя, Леся і Володя
Пишуть хокку на свободі. 🙂

1510551_232563733588924_961207758_n

Літературний марафон на підтримку Євромайдану в КМДА

21-го грудня в приміщенні Київської міської Ради письменники провели літературний марафон на підтримку Євромайдану. Протягом дня  всі бажаючі могли познайомитися з авторами та почути з їхніх вуст виконання поезії, прози, пісні. Звучали переважно твори на громадянську, патріотичну, історичну тематику. Загалом виступили 63 автори.

Захід сподобався і авторам, і глядачам, тож запропоновано проводити поетичні марафони в охопленій революцією КМДА щотижня.

“А слабо нам зробити суботні літературні читання в КМДА традицією? Дивіться, яка в залі ялиночка, а надворі екран з колонками! Нас чекають. Ви знаєте, скільки людей мене питало, коли вас іще можна послухати?” – звертається до українських літераторів та музикантів Лариса Ніцой, організатор першого марафону в КМДА, на своїй сторінці у Фейсбук. Тож чекайте на продовження 28 грудня. 🙂
Continue reading

Дитяче читання

***
постФорумне
Ця книжечка для дітей зчинила в нашій перехрестянській львівській квартирці страшенно емоційну дискусію, непримириме викрикування власної думки і пекельну зарубу по всіх параметрах дитячої і підліткової літератури (дискутанти заходів з офіційної програми Форуму, на цю ж тему, могли б нам позаздрити :)))
Сперечалися всю ніч і компромісу не досягли. Пообіцяли понаписувати аргументованих статей на цю тему і т.д. (але то були гарячкові заяви 🙂
Так от.
Моя доця прочитала її двічі і вчора почала читати втретє. Тексту на сторінці начебто небагато, але на 66-ти сторінках набирається багатенько.
А тим часом традиційна для нас дитяча література, у т.ч. перекладна, той же Стронг, різні оповіді про неслухняних дівчаток, привезені з Форуму, чекають на читання в кінці черги.
МонстрХай
Continue reading

Домашні перли

ADSC_0890-1

Читачі

Доця по дорозі додому розповідає:
– Мамо, у нас у школі є правила! Не можна кататися на перилах, не можна стрибати на східцях і не можна битися ногами на перервах. Особливо дітям!
:))))

***
Після однієї небезпечної витівки доці ми з чоловіком пояснюємо їй, чому так робити не можна і що могло б трапитись, якби…
Чоловік врешті підсумовує:
– Тому що у нашому світі існує багато небезпек!
– Так! – підхоплює доця. – Небезпек дуже багато! Ще є метеорити, чорні діри, і галактика Андромеда сунеться на наш Чумацький шлях…
:)))

***
Сьогодні побачила, що доця пописала шпалери прикладами з математики.
Насварила, пояснила, що не можна (вже вкотре).
Запитую: чому ти це зробила?! Ти ж знаєш, що не можна!
Каже: а я хотіла – як у стародавні часи…
ноу коментс))

***
Доця учора відмочила…))) Часом дивуєшся, яким чином та з якою метою можуть застосовуватись тиражовані шаблони…
В парку доця не хотіла поступатись гойдалкою іншій дівчинці.
Та довго пояснює, що “это общая качель”, “она для всех”, “покаталась – уступи следующему”, “ты не одна хочешь кататься”… на що моя доця, далі розгойдуючись, відповіла, що не розуміє російською мовою. :)))

***
Якось приїжджаємо з далеких країв… забрати дітей із села (із собою в поїздки не беремо, бо нашо їм ті гондураси).
Доця, що якраз лозиною заганяє корову у двір, запитує:
– Шо, приїхали, буржуї?

***
Про народну творчість.
Доця каже:
– Мамо, ми в школі багато читаємо народних казок, бо в них мудрість народу. А коли ми вже почнемо дивитись народні мультфільми?
:))

***
Доця відмочила…
Я запитала в неї про дівчинку, з якою вони перед канікулами конфліктували:
– Як у вас там, далі сваритесь?
– Ні, вона вже знов у мене вдружилася…
Ну, ясно, звідки калька)))

***
Доця звертається до чоловіка:
– Тату, знайдіть в собі сили поганятися за нами з братиком. :)))))
Добре, що не до мене))))))))

Відбулося закриття осіннього сезону “Перехрестя”

У середу, 27 листопада 2013 року, плідно і весело, по-домашньому затишно (без офіціозу, кіно-, відео- і фотокамер), відбулась остання цієї осені зустріч філії “Перехрестя” у дитячій бібліотеці № 9 Шевченківського р-ну (Київ, вул. Білоруська, 34). 

Читали власні поетичні і прозові твори (нові і погано забуті старі) та обговорювали (своє і “чуже”) “перехрестяни” Інна Прокопович, Антоніна Спірідончева, Майя Студзинська, Валентина Захабура та Вікторія Осташ.

А. Спірідончева нарешті частково оприлюднила свою довговиношувану “Орлеану” (поему для підлітків, у якій оповідається про дівчинку Ганнусю, яка стає справжньою принцесою). Поему довго обговорювали і вирішили обговорити ще раз (уже після уважнішого прочитання повного варіанту всіма бажаючими). Обговорення має відбутися під час чергової зустрічі – а це вже скоро: 10 грудня в Будинку письменників НСПУ на Банковій.

Приємною неподіванкою вечора стало долучення до нашого гурту Анастасії Добровольської, сценаристки, казкарки і поетки, із якою дехто з “перехрестян” вже встиг перетнутися під час відвідин Обухова – засідання літературної студії імені Малишка (керівник – Василь Трубай). Особливо запам’яталися прочитані Анастасією кілька казок про собачку “Жужжу” (із 33-х уже написаних молодою авторкою).

Вільними слухачами були Максим Меркулов та Олександра Шаповал, які, тим не менше, стали справжніми активістами  обговорення творів інших учасників зустрічі.

Взагалі, взаємо-обговорення цього разу було як ніколи бурхливим. Очевидно оголошене минулого разу “перезавантаження” (з орієнтацією на посилення “критичного” блоку літстудійної роботи) швидше відбулося, аніж “ні”!

Тож ця листопадова зустріч – своєрідне закриття осіннього сезону літстудії – виявилась справді символічною: попереду нова – зимова – пора, і нові – позасезонні – плани!

Вікторія Осташ