ВІД КАВИ ДО ЧАЮ

Зніматися з місця і йти у далекі пустелі
Без клунку надій, без грошей і багатств караванів.
І жити без галасу людства, комфорту оселі,
Залишивши вдома любов до нагрітих диванів.
Continue reading

СІРІСТЬ

Знову дощ. Світ сховався під сірим рядном,
І по сірих будинках прича΄їлись люди.
Я вдаю, мов люблю цю весну, що за склом,
Цю печальну весну, цю змокрілу заблуду.
Continue reading

МАЛЯР

Десь на околиці неба блакитною смугою
Маляр хотів відобразити… що, сам не знав…
Кинув свій пензель в відро… А сліпучими дугами
Смуга його розрослась до незнаних уяв.
Continue reading

ДЕ ШУКАТИ НАТХНЕННЯ?

Де шукати натхнення: чи в небі? Чи в синьому морі?
Чи в мистецтві? Чи в пам’ятках давніх культур?
Поділили душа і життя світ на частки просторі:
Що душі – почуття, то життю – зайвий тур.
Continue reading

СПІВЖИТТЯ НЕЗНАНОГО Й ЗЕМНОГО…

Пам’яті В’ячеслава Рошка

Творчий запал, інтенсивність праці.
Відлітає ще одна година,
Висмикнута з часу, але плідна.
Поки струм ідей пульсує в пальцях
І думки відкриті, як на таці –
Встигнути б – самотність швидкоплинна.
Continue reading

ІРОНІЧНО ПРО ЖІНОЧУ ДРУЖБУ

1. Змія та черепаха

(поетичний переклад
тосту за жіночу дружбу)

По морю пливе черепаха, на панцирі в неї змія.
Незручно обом, одна одній бо створюють клопіт.
Міркують: – Змія мене вкусить, як скину її з себе я.
– Якщо черепаху вкушу, то вона мене втопить.
Continue reading

КУЧУГУРИ БАЖАНЬ

Кучугури бажань по узбіччях важливої траси
Чи «дороги життя», називайте, як ви більше звикли…
Розчищали і вішали вздовж новорічні прикраси,
«Нездійсненні» бажання скидаючи вбік… Трохи прикро…
Continue reading

ХВИЛІ

Які безмежні і безмірні хвилі
У цьому океані зазіхань!
Цей вічний рух у водах швидкоплинних,
Густих і пінистих. До них нема питань.
Continue reading

САНТА-МАРІЇ*

Океан. Узбережжя. Предовгий незайманий пляж.
Ні людей, ні машин, лиш ганяється вітер патлатий.
Корабель ізіржавів. Хтось думав, що цінний вантаж
Той везе. І на берег завівши, зіграв у піратів.
Continue reading

ДОРОГА

Ти щодня ідеш додому
З пивом, щоби зняти втому.
Й це – твоя дорога.
Ти жартуєш кожен день,
Звеселити щоб людей.
А собі що? А собі нічого?
Continue reading