ДОЩ

Як падав дощ, губився у волоссі,
Тонув у вільних прядках, утікав,
То пам’яттю волік в дитинство босе,
Яке під осінь сам колись украв.
Continue reading

ГАЗОНИ

Засмагли газони. Як добре було би їх збризнути,
Скропити легкою водою жорстку їхню шкіру,
Що кольором сіна вкривається мовчки, покірно.
Вмирають запечені квіти з геройством невизнаним.
Continue reading

МІСТО

Місто вимотує. Ниткою сили витягує…
Мчить по гарячих артеріях транспортний струм.
Місто нервує і курить, засмикане спрагою,
Голос ослаблений глушиться шурхотом гум.
Continue reading

СЕРПЕНЬ

Серпень – час дивитися назад,
На обжинки… Он, струнких червонодзьобих
У лелеки троє пташенят,
Поспиналися на довгі пружні ноги.
Continue reading

У ЛІТА ДЕДЛАЙН

Задощило уранці, зсірілося – жодного просвіту.
За годинником – день, та хоч світло в кімнаті вмикай.
А ще вчора сміялося сонечко в теплому розквіті,
Дітлахи у футболках ганяли… У літа дедлайн…
Continue reading

ВІДЬМА-ОСІНЬ

Хмуріє небо,
Сіріє простір
Знебарвленого міста
Над сивою землею.
Схилившись, верби
Зненавиділи осінь,
Жбурляють в неї листям
Й звітують перед нею…
Continue reading

ЗИМОВО-СЛИЗЬКИЙ ПЕРЕДОЗ

Мряка, сніг, мокрий шлях – цей зимово-слизький передоз,
Сіре небо схопило й здавило все в нашому місті.
Безпорадно повзе у заторі машин Дід Мороз,
Він спішив з подарунками – вибач, старий, така дійсність.
Continue reading

НОВИЙ РІК

Старенький дід в червоній шубі
Із бородою в кільця грубі,
Що пружно падають на груди,
Мішок поставив на поріг.
– Ану, вгадайте, діти, що це
В мішку великому, як сонце,
Що я востаннє в цьому році
Тримаю в себе коло ніг.
Continue reading

ГІРЛЯНДИ

Небо зимове неначе в гірляндах –
Чорне, холодне і цяточки-зорі…
Море ліхтариків, сотні мільярдів,
Ціла безмежність довершених творів!
Continue reading