Рідко йому відкривається око пророче
Й, щойно відкрившись, жахає: полуплені ґрати,
Хвилями бурі піщані виколюють очі,
Іншим же очі блискучі в багато каратів
Continue reading →

Наш світ… Він ворог нам чи в’язень?
Чи ми для нього вороги?
То він, то ми, немов зі сказу,
Хапаємось за батоги.
Continue reading →

Лежати в гамаку
Й питати разів сто
У просинь нетривку:
«Якщо не я – то хто?»
Continue reading →

Ми – квіти, ростемо густо,
Наш дім – невеличкий горщик.
Надіємось то на дощик,
А то на землі ресурси. Continue reading →

Ми – українці – такі толерантні і щирі,
Дуже відкриті, гнучкі і привітні словом.
Й кожен, хто ніби з дружбою йде, із миром –
Зрештою лізе впевнено нам на голову.
Continue reading →

Моя бабця казала: Не викидайте квасолю.
Хай роками лежить з часником у верейках на хаті,
Бо не знає ніхто, як складеться в подальшому доля,
А правителі можуть старцями зробити багатих.
Continue reading →

Політиканів,
Партійних пройдисвітів –
Стадних, незваних,
До благ ненаситливих… Continue reading →

Десь під вечір подзвонив мені знайомий
І говорить в трубку так, щоб ніби скромно:

– Ти ж умієш всяке-різне там писати,
Напиши, будь ласка, депутатський запит.
Continue reading →

В нас часи політичних шлюбів
Із народом – позірно «нарівних».
Лиш в народі політик не любий,
І політик народу не вірний.
Continue reading →

На базарі йшов спір про надійність:
– Скоро буде у нас «Європа»,
Бо угору полізла дохідність
По кредитно-дефолтних свопах, – Continue reading →

У болоті було свято.
Тільки жаби із плакатом
Злі на павука-банкіра
Грізно квакали без міри:
Continue reading →

(із оповідання «Бунтарка» / книга «Малолітка»)

Ми вдягаємо розідрані джинси,
Фізкультурні заношені кеди,
Ловим кайф від рок-н-рольної пісні
І не бачимо в державі потреби.
Continue reading →

(із оповідання «Бунтарка» / книга «Малолітка»)

Якби знайти високу вежу
І з неї плюнути униз!!!
Хай сотні громадян простежать
За льотом слини замість сліз.
Continue reading →

Одягнули в форму,
Привели до норми,
Упихнули в рамки,
Опустили планки Continue reading →

Ти збираєш валізи в далеку майбутню дорогу,
Набиваєш ідеями, планами кожну кишеню
І за гроші купуєш квиток… Тільки пересторога:
За майбутнє відбудеться бій і хтось стане мішенню.
Continue reading →

Де та межа, за якою ми ставимо крапку?
Той вказівник, за яким би пора розпрощатись?
Мить усвідомлень, коли, зупинившись на ґанку,
Зважимось двері закрити і більше не знатись?
Continue reading →

Минуться тижні-місяці,
Все стане по місцях.
Ті ж самі маски на лиці,
Мов не було кінця.
Continue reading →

Дух революції. Сонце стріляє за комір,
В голову, в очі – весною заскочений жовнір
Вкрай збожеволів. У березневому просторі
Топче наш спокій, пускаючи постріл за пострілом. Continue reading →

Как же так, что вверху и внизу в темноте
Рассыпаются звезды? Черту горизонта
Кто-то выдернул. Небо буквально везде,
И луну зафутболил к земле этот кто-то.
Continue reading →

Помнишь нашу встречу
В шумной клубной скуке?
Но и здесь рождается любовь.
Я тебе на плечи
Положила руки
И делила пустоту с тобой.
Continue reading →