Записки амазонки

88815601

***
Якось так)))
Хотіла на власних м’язах перевірити, як воно стрілялося тим дівчаткам, про яких я останнім часом багато пишу :))
Ну, починати треба змалечку (десь в старих фотках у мене є з Музею іграшок дитячі іграшкові луки, на яких малеча готувалась до дорослого життя…) Бо без підготовки ліву руку важко втримати нерухомою, правій не вистачає сили натягати тятиву, але то таке…
За легендою (спростованою суч. фахівцями) амазонки позбувались однієї з грудей, щоб не заважала стріляти. Мої враження – заважає чи не заважає – лишились суперечливими. Бо рука, що натягає тятиву, підноситься досить високо (щоб око оцінювало траєкторію польоту стріли). Але кілька разів мене так добряче черкнуло опір’ям по грудях, я навіть не зрозуміла, як це сталось. Поруч стріляли чоловіки типу профі, то вони вдягали захисні нагрудники.
Короче, постріляла і склала своє враження про м’язові навантаження, вимоги до міткості, швидкості стріляння (а треба стріляти дуже швидко, на приціл залишаючи якісь долі секунди, бо інакше підводять м’язи – не мої слаботреновані, а взагалі).
На фотці – то моє найперше заняття, там ще поза неправильна, якщо раптом хтось “профі” захоче придовбатись))), бо потім я вже не фоткалась. 🙂
Continue reading

Участь в проектах з елементами міжнародності або Де мене друкували весною

Так склалось, що протягом весни мої вірші друкували тільки у виданнях, що тяжіють до російськомовної літератури (мова про паперові видання).

DSC_0001

1. Газета “Літературний Крим” опублікувала добірку моїх україномовних віршів у березневому номері.

Цю газету я бачила раніше, вона виходила трьома мовами: російською, українською і кримсько-татарською. Тому легко відгукнулась на пропозицію Олега Максименка надіслати свої вірші, адже редакція шукає твори українською мовою авторів з материкової України. Те, що газета відверто проросійська, я дізналась вже після публікації. :)) У попередньому номері (електронну версію якого я дивилась), звісно, я бачила “ватні” репортажики, але списала це явище на необхідність вислужитись перед новою владою, щоб не втратити ліцензію. Тим більше, газета виділяла чималі площі для україномовної літератури.

Коли ж переглянула номер зі своїми віршами, виявила, що з “Літературного Криму” зникли твори кримсько-татарською мовою. Взагалі! Хоча назва газети усе ще пишеться трьома мовами.
Continue reading

Записки Афродити

***
Обговорювали з видавцем розрахунки по “Афродиті”. Ну там кольорові малюнки, пристойний папір…
Короче, за нинішніх цін на виготовлення у магазинах вона коштуватиме десь 250-300 грн.
Не бачу черги прихильників! 🙂
п.с. Видно, наступають часи, коли книжка стане предметом розкоші. 🙂

***
Вбиваю в Ворд нового вірша, а він мені деякі слова править, змінюючи відтінки, стилістику, ритм.
Хочу запитати: ну що ворд тямить в поезії, щоб правити мені вірші? 🙂

90476117***
Якщо серед моїх френдів є художники! Хто вміє (і хоче!) помалювати богиню Афродиту для поетично-еротичної книжки? Антична богиня (сюжети теж античні) потрапляє у різні любовні обставини, має історії з вояками і амазонками. Ареал її активності – Середземномор’я, але богиня дотягується і до причорноморських земель.
Словом – якщо є натхнення – відгукуйтесь! 🙂

***
Відриваюсь на Артеміді)))

– Це ти винувата в біді, Афродито! –
Рече Артеміда, аж очі іскряться
І бігають по еліптичних орбітах
У темряві, наче потріскані яйця.

Як бачите, у мене вже пасхальний настрій)))
Continue reading

Німфи дорвались до вина Афродити))))

Продовжую писати “Афродита. Пиятика на березі моря”. Уже дописалась до такого, що німфам більше не наливати))) Отже, фрагмент великої пиятики:

Тоді Афродита махнула рукою
Й відсіла від амфори трохи подалі.
А німфи полізли скоріш до напою:
Черпали повітря – вина не дістали.

Зі злом нарікали, що жадні богині
Попили усе, що сягала черпалка,
Лишивши їм в амфорі осади винні,
Та й тих не дістати!.. Одна взяла палку –
Continue reading

Територія кохання в Національному музеї літератури

20 березня у Національному музеї літератури України відбулись поетичні читання «Територія любові» до Всесвітнього дня поезії. Молоді київські поети та студенти Університету ім. М.Драгоманова разом зустрічали весну і закликали у своє життя любов і кохання. Захід проходив у день сонячного затемнення та переддень весняного рівнодення, тож не обійшлося і без “магічних ритуалів”, а саме колективної медитації.
Continue reading

День поезії в Національному музеї літератури України

20 березня об 11.45 у Національному музеї літератури України проходитимуть поетичні читання «Територія любові» до Всесвітнього дня поезії. Пропонуємо разом зустріти весну і закликати у своє життя любов і кохання. До колективної медитації запрошено київських поетів: Вікторію Осташ, Світлану Дідух-Романенко, Таню-Марію Литвинюк, Олександру Новгородову, Лаіну Абрамову, Антоніну Спірідончеву, Володимира Осипенка, Олесю Венгринович, Олафа Клеменсена та інших.
10996340_228720223964927_57555625207305402_n

Весна в бібліотеці ім. О.Шварцмана

У неділю 15 березня була на поетичній зустрічі, яка планувалась як презентація книги “Воїнам світла” і називалась “Мукачівська весна” – в бібліотеці ім. О.Шварцмана (база Клубу “Київ ПОЕТажний”). Проте у нас там завжди дифузійний рух поетів, тому вийшла зустріч авторів з Мукачево, Макарова, Фастова, Одеси, Вінниці і Донбасу (останні вимушено залишили свої домівки). І трошки киян-поетажників.

Презентація Мукачівської студії “Рідне слово”, проектів Міжнародного благодійного фонду “Дольче Віта” книг “Воїнам Світла” і “Живи, Надіє” за участю авторів із Закарпаття – відбулась! Щоправда, у книжці “Воїнам світла” я встигла глянути тільки перелік авторів (знайомі лише кілька імен).

Втім, на зустрічі зробила для себе два чудових відкриття!
Continue reading

Письменники говорили про мир та збирали книжки для госпіталю

11016977_787751627940693_6527624550496635635_nУ «Старому Запоріжжі» в Києві на Подолі 3 березня енергійна, натхненна дитяча письменниця Лариса Ніцой, за підтримки фонду «Нові Традиції» (керівник Сергій Бондарчук), вкотре зібрала майстрів пера для того, аби відзначити в творчому колі Всесвітній день письменника.

«Пригадуєте, як часто написане нами в книжках, збувалося? – зазначала організаторка в запрошенні. – А давайте разом зберемося і намріємо перемогу!».

Недарма питання, яке Лариса Ніцой впродовж всього вечора задавала присутнім, звучало саме так: «А що Ви будете робити після перемоги?».

Різноманітні відповіді зводилися до одного – все, хто на що здатний, аби тільки вже швидше настала перемога. Бо ж скільки можна мучити і терзати ворогові неньку-Україну. Так боляче від усього, що навіть норовливе перо часто вімовляється писати, або кричить смутком і печаллю.

На святі ж музи не мовчали і не сумували. Навпаки – на повну силу світилися щастям і добром, вірою у світлий мирний завтрашній день. Письменники слухали пісні і співали самі, посміхалися, спілкувалися, мріяли, ділилися своїми літературними новинками, знайомилися, фотографувалися і «ласували перемогою» у вигляді смачненного торту в жовто-блакитних кольорах, а ще – збирали книжки для Кіровоградського госпіталю.

Фото за посиланням: https://www.facebook.com

Тетяна Череп-Пероганич

Джерело: сайт “Жінка-Українка”

П.С. Від себе додам: і я там була, навіть з мікрофоном – почитала трошки про амазонок :)) Зустріла багато своїх друзів і знайомих – на жаль, не з усіма вдалося сфоткатись. Але щоб мати багато фото, треба брати свій фотик. :))

11025894_762546067176579_5369968661038091622_o

Зліва направо: Ярина Мавка, Валентина Захабура, Світлана Дідух-Романенко, Антоніна Спірідончева, Оксана Самара, Сергій Батурин, Анна Малігон та Лариса Ніцой

11054425_762546083843244_2211335586728545098_o

Гімн амазонці

До 8 березня – Дня боротьби жінок за власні права, написала вірша про амазонку. :)

І хоч амазонок у мене вже багато, але ця – святкова. :)

Гімн амазонці

Виразна, як золото в сонячнім дні,
Упевнено й гордо сидиш на коні,
Тендітна і пряна, неначе мигдаль,
Всміхаєшся тонко і дивишся в даль.
Ти в миті підступні не знатимеш втеч,
Допоки у ножнах на поясі меч.
І жоден зухвалець не стягне униз,
Допоки в долоні стискатимеш спис.
І хай собі ворог лютує й ричить,
Допоки плече захищатиме щит.
Голодних ніколи не знатимеш мук,
Допоки у тебе за спиною лук.
У серці же – сонячно-теплий янтар,
Він стримає будь-чий любовний удар.
І муж тебе жоден не скине з коня –
Солодку брехню відбиває броня.
Ти мила й хоробра – і будеш така,
Допоки триматимеш вожжі в руках.
Ти любиш свободу й презирствуєш страх.
Розправивши плечі, ширяєш, мов птах.
Полоще туніку легким вітерцем –
Цілує коліна він, пестить лице…
Ти будеш утіленням сили й краси,
І хай собі гавкають табірні пси.

Пізніше цей вірш нещадно розкритикували на “Перехресті”, в основному за русизми)))

Зустріч зі студентами в бібліотеці ім. О.Теліги

“Душа народу бринить у слові – вечір співаної поезії”

23.02.2015 року в бібліотеці ім. О.Теліги до Дня рідної мови відбувся вечір співаної поезії “Душа бринить у слові”. Студенти КІТЗ – НАУ з великим задоволенням слухали виступ молодих поетів А. Спірідончівої і В. Захабури. Особливо були в захваті від проникливого співу Валентини.

Джерело: сайт Центральної бібліотечної системи Шевченківського району.

Амазонки та Афродити на “Київській весні – 2015”

Вибачайте за мій фотошоп)

Суть така. В суботу буду на книжковій виставці “Українська весна-2015”, що проходить зараз в Укрдомі. Могла б презентувати “Книжку на ніч” і “Вістря голосу”, які вийшли друком зовсім недавно. Але натомість є бажання читати “Афродиту” і “Амазонок”. Якось воно епічніше і войовничіше. 🙂

Тож якщо є бажання послухати – приходьте, буду рада! 🙂

п.с. Може й “малої” поезії трохи почитаю, якщо буде час і натхнення.

КНИЖКА НА НІЧ: Мрійливість перед сном

Книжка на ніч - для сайту(додаю текст відгука Олега Федорова на мою збірку “Книжка на ніч”, що був опублікований у газеті “Література та Життя”)

Є у жінок така потреба – присолодити собі настрій перед сном. Хтось їсть цукерки на ніч, хтось дивиться «мильні» серіали, які насичують думки переживаннями. А молода київська поетка Антоніна Спірідончева запропонувала читати на ніч жіночу сюжетну поезію. Ось як характеризує «Книжку на ніч» – нову поетичну збірку авторки – анотація: «Поезії Антоніни Спірідончевої м’які і добре про¬мальовані. Цілісні картини і тонкі деталі образів візу¬алізуються в уяві читача, спонукаючи до власних фан¬тазій. Жіноча чуттєвість, уміння відшуковувати красу і смисли, поєднані з простотою викладу – стануть гар-ними супутниками мрійливих і затишних вечорів».
Continue reading

Афродита: зимовий бложик

***
Ламаю голову, як грамотно і лаконічно назвати цикл віршів і поем про Афродиту, які разом зливаються в спільну історію. Найточніше і найвлучніше, що я придумала: ПОЕМА ПОЕМ.
Головне, що скромно. 🙂

***
Привезла з поїздки два десятки віршів, але жоден не написаний – тільки Образи і Обриси… 🙂

***
Щоб відіслати кудись свою творчу біографію, я кожного разу шукаю її на якихсь літературних сайтах, куди відсилала її раніше і трошки доповнюю. Тому що в себе на комп’ютері не можу знайти жодного притомного її варіанту. 🙂

***
10926428_737478729683313_2240071333163059783_nВже і я маю цю книжку. 🙂
Збірник поезій на новорічно-різдвяну тематику від сучасних авторів. Подарунковий, я б сказала, бо виглядає святково, у твердій обкладинці, зі стрічкою-закладкою. Віршів багато, різноманітних, на всякий смак (звісно, по новорічній темі). Вибірково переглянула тексти – начебто на пристойному рівні. Видав “Клуб Поезії”, офіційно видавцем значиться Редакція журналу “Дніпро”.
І моє тут є, зовсім чуть. Єдине, про що шкода, що в мене практично немає віршів про Різдво і Новий рік. Якось не звертала на це уваги, все мені амазонки та афродити… :))) а як на формується збірник на широко-популярну тему, то й подати нічого…

***
Пишу про Артеміду. Ну, у неї там вічні розваги і дикі танці.
Нічого, якщо вона своїх німф під час таких гульбищ жартома кликатиме німфетками?
Мене не заплюють поборники моралі? 🙂

Про німфеток))

Уже на узліссі – танцюють. Це німфи.
Веселощі ллються у гурті дівчачім.
Глядить Афродита й дивується міфу:
Сама Артеміда б’є в бубен і скаче!

За спиною лук, як в лихого дівчиська,
І стріли в колчані гарцюють по стегнах.
І дика готовність чинити безчинства
Сіяє безбожно в очах її темних.

– Німфетки! Біжімо купатись у море! –
Кричить Артеміда. І до узбережжя
Із німфами мчиться, легкі і прозорі
Чимшвидше скидаючи з себе одежі.

:))) Прикалуюсь))) Але, мабуть, так і залишу. 🙂

***
А хтось із видавців хоче видати мою “Афродиту”?
І зараз буде така тиша… 🙂

апд. Так і вийшло… :)))

***
Важко звести в одному поетичному творі таких протилежностей як Афродита і Артеміда. В основному через співзвучність їхніх імен. 🙂

ares-aphrodite

ares-aphrodite

***
Сьогодні на “Перехресті” читала “Війну Афродити” в трьох главах. Так натхненно читала, що аж сама кайфувала. :))
А потім Вікторія говорить, що у слові “списи” наголос має бути на другому складі – списИ. Але треба подивитись в словниках, може, і на першому складі можна… і тоді мені не доведеться нічого правити.
Я добігла додому і зразу ж подивилась у словник наголосів. Фух! Наголос на першому складі, як у мене у віршах. Не треба ж так лякати :)). У мене вся творчість останнього року так прошита списами, що й коп’є ніде вставити.
п.с. Зате я порадувала Вікторію, що в мене знов пішли обільно критиковані раніше колчани замість сагайдаків. :)) Ну, в тих творах, де скіфськоого горита не притулиш. smile emoticon

Читати “Війна Афродити”

Лорелей***
Тільки вчора на “Перехресті” говорили про якісні і неякісні переклади зарубіжної класики, які вміщають у шкільні хрестоматії. :))
А сьогодні зайшла на “Пробу пера” у свій профіль і побачила, що моя “Лорелей” по кількості переглядів пішла з великим відривом від інших моїх творів. Таке враження, що в школах саме проходять Гейне. Ото вчителі будуть здивовані… :)))
Діти, моя “Лорелей” – це НЕ переклад!!!

п.с. І не переспів! І навіть не автентичний міф! :))

Це просто моя “Лорелей”, яку я написала так, я мені взбрєнділо. 🙂

Читати “Лорелей”

***
Пишу і ржу.
Зустріч Артеміди (з німфами) і Афродити

Артеміда:
– Приєднуйсь до наших веселощів, мила,
Сестринських розваг! А у нас є для втіхи
Вино, від якого вся туга міліє.
Щоправда, лишились недопитки в міхах.
Афродита:
– Не страшно, що в міхах вина не до краю.
Прикопана амфора в мене під камнем –
На час, коли я тут самотньо гуляю.
Там, правда, на дні вже – та якось дістанем!

Загалом люблю писати про дєвішнікі. Вони значно яскравіші і цікавіші, ніж усі ці кохання-страждання з чоловіками :))) Але про них доводиться більше складати. Якось затребуваніше чи що… 🙂

Мрійливість перед сном

Книжка на ніч - для сайту(додаю текст відгука Олега Федорова на мою збірку “Книжка на ніч”, що був опублікований у газеті “Література та Життя”)

Є у жінок така потреба – присолодити собі настрій перед сном. Хтось їсть цукерки на ніч, хтось дивиться «мильні» серіали, які насичують думки переживаннями. А молода київська поетка Антоніна Спірідончева запропонувала читати на ніч жіночу сюжетну поезію. Ось як характеризує «Книжку на ніч» – нову поетичну збірку авторки – анотація: «Поезії Антоніни Спірідончевої м’які і добре про¬мальовані. Цілісні картини і тонкі деталі образів візу¬алізуються в уяві читача, спонукаючи до власних фан¬тазій. Жіноча чуттєвість, уміння відшуковувати красу і смисли, поєднані з простотою викладу – стануть гар-ними супутниками мрійливих і затишних вечорів».

Антоніна Спірідончева в літературі не новачок. «Книжка на ніч» – вже четверта її книга. Вміщені в ній поетичні твори об’ємні за змістом і водночас компактні за обсягом. Рядки розлогі, але точні в характеристиках. Кожен вірш здатний створювати атмосферу, малювати сюжет. «Книжка на ніч» покликана насичувати емоціями.

Створюючи образи жінок, авторка не соромиться присвічувати численні, втім ненав’язливі елементи еротики. Однак, призначені вони не для чоловіків. Це лишень штрихи до жіночого самосприйняття, самовідчуття. Багато уваги приділено змалюванню краси в інтер’єрах і пейзажах, які обрамлюють жіночі характери. Не раз у віршах Спірідончевої звучить іронія, а інколи – і холодний жіночий цинізм.

Книга складається з п’яти тематичних розділів. Відкриває її зворушлива і ніжна «Галерея жіночих портретів», в якій змальовуються жінки різних характерів і доль. Розділ «Діалоги» промовляє голосами чоловіків і жінок про різні відтінки самотності. Щастям і любов’ю насичений «сімейний» розділ «Мої сонечка». Пейзажами і міськими ландшафтами сповнена «Весна-поетеса». Цей розділ рідко має у фокусі людину, але вона незримо присутня серед осінніх квітів чи сплетінь магістралей. А не раз і самі явища природи стають жінками. Заспокійливими або стимулюючими міркуваннями про маргінальне і глобальне завершує книгу розділ «Кава і час».

Ліричні героїні «Книжки на ніч» – сучасні. Вони подорожують світом, висять в інтернеті, шукають нестандартних шляхів, мають широкий спектр зацікавлень. Здається, авторка взяла правило: не повторюватись. Справді, кожен вірш у збірці індивідуальний, не схожий на інші. Тож від монотонності читачка не засне. Натомість «Книжка на ніч» розворушить читацьку чуттєвість і мрійливість. Саме те, що жінці потрібно перед сном.

Олег Федоров,
Голова Київської міської організації
Конгресу літераторів України

DSC_1082-для сайту

ТВОРЧІ ПЛАНИ-2015

1. Я хочу, щоб у цьому році моя поетична казка для дівчаток “Орлеана” нарешті вийшла книжкою – великою, яскравою і дорогою на вигляд (але помірно дорогою в роздрібній торгівлі). Я на днях ходила по книгарнях, щоб подивитись асортимент подібної тематики (не вперше). І нічого подібного не знайшла (теж не вперше). Тож треба прориватись, хоч і складно.  :)

2. “Афродита”, хоч і вічно молода, а без руху і активності може змарніти лицем і духом. Тож пора її видавати. Бажано в тому ж форматі, що й “Орлеану”, але для старшої вікової категорії жінок. :)

3. “Амазонкам” без власної книжки теж тяжко буде. Точніше не їм самим, бо їм-то шо? А тим, хто стоятиме на їхньому шляху… :))) Ну, тут багато смайликів, бо “Амазонки” у мене ще не закінчені, а моє творче натхнення має здатність розтягуватись в часі… :)

Тим не менше, цим трьом я вже шукаю картинку для Фейсбуку, щоб маячила мені перед очима у наступному році. :)

4. Під час нашої музично-поетичної зустрічі “Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє” прозвучало багато гарних творів на історично-патріотичну тематику українською і російською мовою. Я б хотіла, щоб їх міг прочитати будь-хто, а не лише я. Хай би це була книжка. Щоправда, ніякого фінансування під неї немає, але ж результат починається з мрії… :)

5. Ну і старі “вісяки”, які вже кілька років не знаходять втілення. Ідеї проектів, з якими мені б не хотілось розлучатись, але яким не вистачає коштів і … працелюбної целеспрямованої злагодженої команди :
– перехресне рецензування
– МІНІ
– 2П: Подвійний профіль.

– аудіозбірка давно записаних, але досі не оброблених творів.
Перехрестяни зрозуміють)))

Сподіваюсь, до них таки дійде черга на втілення. :)

Підбиваю підсумки свого творчого 2014 року :)

Мій 2014-й починався ось так:

Зміна обкладинки

тоді стало так:

Зміна обкладинки-стало

Це була майданна круговерть і прагнення змін.

Минув рік. Прапор і гімн я більше не чіпаю :)) Але мій експеримент закінчився позитивно. Мабуть, візуальні зображення, які постійно маячать перед очима, таки впливають на формування дійсності. Притому дійсність може потрактувати зображення не так, як задумувалось автором)) Наприклад, двоє схожих на лелек птахів на прикріпленій картинці асоціювались у мене із сімейною парою або дітьми. А під кінець року з’ясувалося, що це дві книжки :))
Continue reading

Різдвяний карнавал поезій

s03400757

Дізналась, що вже надрукували ось таку новорічну поетичну книжечку “Різдвяний карнавал поезій”, там є і моїх кілька віршів. 🙂 Сайт “Клуб поезії” вирішив зробити своїм авторам новорічний подарунок, видавець – “Редакція журналу “Дніпро”.
http://юхница.com/rizdvyaniy-karnaval-poeziy.html

Цікаво. Переглянула список авторів – зі 127 авторів я знаю лише одного, і ще двоє – знайомі мені імена. Улибнуло. 🙂

Це більше про кучкування поетичних спільнот. Тусуються собі чоловік сто на якомусь сайті, пишуть вірші – може й хороші і навіть дуже хороші вірші, а ми про них не знаємо. Бо ніякого моніторингу, критики немає. Куди не глянь, всюди мєждусобойчікі. Тільки одні більш галасливі і комунікабельні, інші – ні.

Анотація книжки:

Для налагодження мирного, творчого, новорічно-святкового життя в Україні — ця унікальна Збірочка. Вірші, побажання — як справжні українські серця, — чисті, різдвяні, з непереможною вірою в українське щастя. Поезія, віншування, літературно-стилістичні фігури — головне зимово-новорічне свято на весь рік. Автори — поети України.

Зустріч із “Бабаєм”

А ми з Тетяною Белімовою і нашою малечею вчора дегустували “Бабая”! 🙂

Перший український повнометражний мультфільм від “Укранімафільм” на великих екранах.

На прем’єрі в кінотеатрі “Проспект” організатори вирішили зробити свято для дітей і дорослих. Аніматори, солодощі і подарунки – дітям, виступ творчої команди кінокартини і фуршет – дорослим.

Словом розважилися))) Але нам перш за все було цікаво подивитись мультфільм – бо ж нарешті наш, вітчизняний! А після перегляду всю дорогу його обговорювали, і сьогодні зранку продовжили, бо обговорювати є що)).

І неоднозначне висвітлення українських міфологічних істот, і численні алюзії, і насичені нереалістичні кольори, і несподіваний симбіоз народної символіки і сучасних світових трендів.

Від себе скажу, що “Бабай” не лише для дітей, але й для дорослих, бо в ньому закладені такі штуки, які може відчитати лише дорослий.

А от діти весь фільм сміялися. Бо гумору у мультику багато!

Дуже дякуємо продюсерам “Бабая” за запрошення і свято! 🙂
Скрін

Домашнє з гумором

***
Незважаючи на те, що сьогодні впродовж дня кілька разів було захоплено мій комп’ютер окупантами, переривався зв’язок і відбувалась несанкціонована безперервна трансляція мультфільмів, введення на екран невідомих мені до сьогодні ігор, в ході складних перемовин і подекуди застосування фізичної сили (шляхом знімання зі стільця і видворення в сторону телевізора та численних іграшок) мені вдавалося відновити позиції і плідно попрацювати зі своєю новою поетичною книжкою.

***
Доця розповідає:
– Мамо, а в нас вчора на фізкультурі був справжній Майдан!
– Як це? – питаю.
– Ми сиділи на трубі і співали гімн України. А потім всі кричали: Путін геть! Слава Україні і Героям слава! А вчитель фізкультури сказав, щоб ми це припинили, бо хтось ітиме повз стадіон, зніме на мобільний і викладе в інтернет!
:))))
…А нещодавно я бачила, як біля школи бились хлопці. І той, кого били, кричав: Да отстаньте от меня! Я не крымский беркут, я – украинский беркут!
:))))
Continue reading

Запізнілий осінній бложик

***
На днях опублікувала “Осінню красуню” на декількох поетичних сайтах. А наступного дня почитала відгуки. Дійшла висновку: чим краще сама людина пише – тим легше сприймає чужі твори, не схожі на його власні. І чим слабший і обмеженіший автор-читач, тим сильніше він намагається втиснути чужі твори у власні вузькі лекала, все зайве “обрубити” і сказати, що це “не поезія”.
Улибнуло)) Думаю, що до таких “рецензентів” нормальному автору має бути пофіг. А конструктивну доброзичливу критику я сприймаю позитивно.  🙂
На днях ще щось опублікую на різних поетичних сайтах, сподобалось))

***
У мене як в анекдоті про повну шафу і нічого вдягнути.
Хочу якогось вірша опублікувати на кількох поетичних сайтах, і не можу вибрати! Той не в тему, той не під настрій, той надто особистий, той “специфічний” – не поймуть, той не актуальний через зміну сезону, той надто простенький – ще подумають, що я і писати не вмію)))
Задачка на сьогодні! :)))
Continue reading