Вечір спогадів про Афганістан: історичні паралелі

11 лютого, напередодні дня виведення радянських військ з Афганістану (15.02.1989) у бібліотеці “Деміївська” відбулась зустріч з Ігорем Рубцовим – афганцем, автором книги “Афганські спогади”.

Говорили про складні і суперечливі речі, як то страх і безстрашшя на війні, сором окупанта, нерозуміння “що ми тут робимо”, азарт і хаос, втрата “врятованого життя” тощо.

Зустріч проходила у вигляді бесіди, адже підтримати її і поділитися власним досвідом було кому. Один з гостей – учасник чотирьох війн на радянському і пострадянському просторі (включно з Афганістаном і Донбасом). Інші – очевидці війни на Донбасі, волонтери, вимушені переселенці, люди, чиї родичі служили в Афганістані.

12711000_922405517857299_215388614021636576_o 12671808_922349174529600_2205579929015522930_o

12322768_922349391196245_7772191113048412600_o 12698702_922349471196237_4761954479596122153_o
Continue reading

Зустріч на “Перехресті”: тренінг з медіаграмотності

Знаєте, що це? Це гра в маніпулювання. Спочатку один маніпулює, а інший – маніпульований, а потім – навпаки.
Родзинка в тому, що двоє людей, попередньо не домовляючись, повинні виробити спільну мову доторків, щоб той, хто із зав’язаними очима, прийшов туди, куди запланував маніпулятор. Розмовляти не можна!
Прикол, але і маніпулювати, і бути маніпульованим – дуже легко! Було б бажання! Якщо тільки знайти спільну мову доторків до спини. 🙂
Словом, це ми на тренінгу з медіаграмотності, який проводила Олександра Шаповал. А я у парі з Валею Захабурою. 🙂

12672186_1065687570140459_8229459538386061888_o
Continue reading

Підсумки мого творчого 2015-го року :)

Мій 2015 рік почався з того, що я змінила заставку в себе на Фейсбуці, щоб гарна діва – чи то богиня, чи то амазонка (робота фотохудожниці Катерини Крючкової) маячила в мене перед очима і надихала. У 2014-му я з’ясувала, що це працює. 🙂

І дійсно, 2015-й у мене минув під знаменами амазонок і Афродити. Я витратила рік на те, щоб писати тексти, забивши на все інше.

Ні, звичайно, були зустрічі зі студійцями “Перехрестя”, учасниками Клубу “Київ ПОЕТажний”, різні поетичні акції, читання, виступи… Але я вже не так ними переймалась, як раніше. Майже всі книжкові ярмарки я пропустила: за роки, що я брала в них участь, переконалась – якщо ти не розкручений автор, ефект від ярмаркових виступів приблизно нульовий. Хіба що самопіар всередині літтусівки. Все.

А от студійні і клубні зустрічі – це цінно, цікаво і завжди приємно, тож ходити на них і надалі буду. 🙂
Continue reading

Усі мої книги – на УАП

Відтепер мої книги “Весна-поетеса”, “Книжка на ніч”, “Вістря голосу”, “Бізнес-провокація”, “Малолітка”, а також поетичний збірник Літературного клубу “Київ ПОЕТажний” – “Пензлі різнобарв” можна скачати в електронному форматі на сайті Українського Авторського Порталу. Переходьте за посиланнями 🙂

УАП – Спірідончева Антоніна

14389293538963

Біографічна довідка

Антоніна Спірідончева – автор книг поезії (“Весна-поетеса”, “Книжка на ніч”, “Вістря голосу”) та прози (роман “Бізнес-провокація”, збірка оповідань “Малолітка”). Учасник Літстудії “Перехрестя” та Літературного клубу “Київ ПОЕТажний”. Бере участь в музично-поетичних акціях, літературних читаннях. Твори друкувались в періодичних виданнях, колективних поетичних збірках, звучали на радіо.

Нагородити автора

 

Усі твори цього автора

Поетичні несподіванки від літоб’єднання “Севама” на книжковому ярмарку “Медвін”

18 грудня, у вечір, коли святий Миколай готував торбинку для нічної подорожі, мені пощастило читати вірші на “Миколаївському Медвіні”, що проходив у НСК “Олімпійський”. Щоправда, читала я вірші дуже далекі від релігійної тематики, і навіть далекі від “християнських цінностей”, бо корінням вони сягають в часи зовсім інших релігій – про амазонок. 🙂 Ось така поетична несподіванка. 🙂

За можливість виступити я дуже вдячна літературному об’єднанню “Севама” і безпосередньо його очільниці – Оксані Яблонській.

12375004_1049577221732887_3430368222636346389_o

А ось так Оксана Яблонська підсумувала перший вечір “Поетичних несподіванок” на своїй сторінці у Фейсбуці:

“18 грудня до здійснення “Поетичних несподіванок” доклалися  Юрій Строкань, Svitlana Didukh Romanenko, Oleksiy Kurinniy, Antonina Spiridoncheva, Сергій Батурин, Laina Abramova. Юрій Строкань, відомий більше як бард, виконав вірші так, що ми аж підтанцьовували в такт. Світлана Дідух-Романенко додала нотку інтимної лірики, яку приємно слухати навіть у різновіковій компанії, якою була наша публіка нині. Олесь Курінний провів нас стежками соціальної поезії, нагадавши, що нічого не змінилося з 2005 року. Антоніна Спірідончева виконала уривок із “Амазонок”, а Сергій Батурин – вірші, які він дуже рідко виконує, оскільки більше пише прозу, завершив Сергій свій виступ віршем-посвятою друзям, які перейшли веселку. Ліана Абрамова завершила нинішній вечір світлою лірикою, теж присвяченою друзям, які пішли за межу.
Була представлена публіці і книга “Епікриз” (з пережитого і незабутого), автор Valentyn Yablonsky.
Поетичні несподіванки несподівано миттєво пролетіли і хочеться продовження.”

Continue reading

Знову на Медвіні

Після довгої перерви я знову на Медвіні! 🙂

Виставка повернулась в центр міста. Того розмаху, що був у Інституті фізкультури, вже не має – ні по кількості яток, ні по кількості заходів. Але добиратися знову зручно. Щоправда, серед численних входів на стадіон я ледь знайшла потрібний павільйон. 🙂

За фото дякую Наталі Костилєвій. 🙂

Думки під кінець року

***Перо Жар-птиці
Саме вибираю вірші на конкурс “Перо Жар-птиці”)) Ніколи не чула ні про цей конкурс, ні про об’єднання “Поетквартал”, що його ініціював, ні про активістів “Поеткварталу”, що проводять конкурс і по ходу називають себе поетами. По ходу, це  такий спосіб піару.
Хоч я на конкурси зазвичай не шлюсь, але тут така Жар-птиця гарна намальована, що попробую. Сьогодні чи завтра останній день прийому. Так шо поспішайте! 🙂

***
Хотіла я відправити трохи своїх віршів в щоквартальний альманах “Скіфія” (вчора сплив термін прийому робіт). Мені просто назва видання подобається… я б туди надіслала щось про скіфів 🙂 Аж ось знайшла список авторів, чиї твори увійшли до літнього випуску.
Офігєть… Я не знаю ЖОДНОГО з них! Жодного з 52 людей! :)) Це я відстала від життя, чи то такі автори?
Continue reading

Бої ліриків: сходила на розвідку

22 листопада у барі “Пінк Фройд” на Подолі відбувся черговий “бій лириків”, стилізований під боксерський поєдинок. Цього разу билися віршами Артем Полежака і Михайло Циба, ведучий – Олег Теплих.

На запрошення директора видавництва “Самміт-книга”, яке є співорганізатором “боїв”, Івана Степуріна, я також сходила на розвідку – подивитись на формат цього літературного заходу.

Що ж, найголовніше тут – епатажність і група підтримки виступаючого. Не буду переказувати, що там відбувалось. Великий репортаж Станіслави Тихонової можна подивитись за посиланням. А я зупинюсь на невеличкому підформаті – “вірші на серветках”. Це як вільний мікрофон, але придумати вірша треба прямо в залі на оголошену ведучим тему, а тоді його зачитати всьому залу. Тему оголосили футбольну, в очікуванні великого чемпіонату – Рандеву.

Я придумала таке:

Рандеву
Невідомо ще, скільки гратиме ця війна,
Вириватиме корені, випалюватиме траву.
Перемога шукає хоч якийсь вихід, якийсь канал,
Як не вдома – то хоч би на Рандеву.
(серветкова творчість)

Переможець визначався оплесками, мені не вистачило підтримки. Зате я рада, що сходила, подивилась, познайомилась із новими людьми. 🙂

 

Несторівські читання студії ПЕРЕХРЕСТЯ

У літстудії “Перехрестя” вже стало доброю традицією в листопаді проводити “Несторівські читання”. Адже 9 листопада вшановується пам’ять чернця Києво-Печерської лаври Нестора Літописця – упорядника (за іншою версією автора) “Повісті врем’яних літ”. Цього ж дня, починаючи з 1997 року в Україні відзначають День української писемності та мови.

Цього разу Несторівські читання відбулись 10 листопада у неопалюваній камінній залі холодного Будинку письменників. Ми сиділи в куртках і пальтах і все одно мерзли, погодившись на добровільну аскезу.

Як і в давні часи, не зроблено жодного фото студійної зустрічі. Не тому, що ми хотіли перенестись у побут старої Русі, а просто якось не було кому. Тож проілюструвати свій допис я не маю чим. 🙂

Зате, повернувшись із Будинку письменників у новітні часи інформаційних технологій, я можу наскрінити відгуків учасників “Несторівських читань” з фейсбучної сторінки студії “Перехрестя” та особистих сторінок авторів. Тож читайте головне!
Continue reading

Нагорода “Урба-Перехрестя – 2015” знайшла героя!

“Днями чаювали-віршували з нашим “Перехрестям”. І під час поетичного чаювання “нагорода знайшла героя” – свій диплом отримала одна з переможниць конкурсу “УРБА-Перехрестя -2015” Тетяна Землякова!” – повідомлено на сторінці Дитячої бібліотеки № 9, де ми з літстудією “Перехрестя” засідали 20 жовтня.

На фото Вікторія Осташ вручає диплом конкурсу урбаністичної поезії “Урба-Перехрестя – 2015” Тетяні Земляковій, яка не змогла прибути в Київ у червні, коли відбувалось офіційне нагородження усіх переможців.

У колі сидять: Лілія Батюк-Нечипоренко, Світлана Кондратьєва, Наталія Гончарова, Максим Меркулов, я – Антоніна Спірідончева і Валентина Захабура, яка з фотоапаратом, тому на фото її не видно))

Справді, чаювали і винували, читали свої вірші і за ініціативою Максима Меркулова вгадували твори класиків. Я читала своє “Ніколи” – продовження циклу “Діалоги”, “Щоб вічно вогонь горів” – творчий переказ пісні Scorpions «The Good Die Young», гімн постаменту “Матір-Вітчизна” і звичайно ж свою “Руду Кобилицю”.

А вже дорогою додому дізналась, що дехто на пікніку Слави Фролової (в благодійній книгарні “Дієслово”) купив кілька моїх поетичних книжок, чим була сильно здивована і вражена. З іншого боку, от що значить, коли твої поетичні книжки не продаються в жодній книгарні! 🙂

Матір-Вітчизна

DSC_0383-1Цей вірш писався мені довго і важко. Я його задумала ще влітку 2014-го, коли опублікувала на ФБ ось це фото із підписом, що воно символічне, бо сонце на стороні меча Батьківщини-Матері. Але реальні події розвивались не так, як задумувалось у вірші. Потім я поверталась до цього твору, коли писала вірші до 70-річчя визволення Києва від фашистських загарбників. Потім – на 9-те травня, коли на пам’ятник почепили вінок із маків, і Батьківщина-Матір потрапила в ТОПи новин. І хоч тезисно вірш уклався давно, ніяк не міг отримати віршованої форми – народитись. Головне тому, що він не був адекватним реаліям (та й зараз не є). А ще ж ці безкінечні дискусії: Батьківщина-Матір – це радяньский символ чи ні (тобто знести її чи лишити)? Я особисто вважаю, що це символ вічний – незалежно від того, кому прийшло в голову вивершити статую на горі.

А сьогодні, на День захисника Вітчизни, до мене несподівано прийшло натхнення і я нарешті написала цей вірш!
Continue reading

Зустріч Клубу Київ ПОЕТажний в бібліотеці ім. О.Шварцмана

Вчора у нас в клубі “Київ ПОЕТажний” висадився донецький літературний десант (ті, що виїхали з окупованих територій). Сказали, що вони не донєцкіє, а дончанє, або ж донеччани. А поняття “донєцкіє” набрало таких семантичних відтінків, що стало образливим.

Отже, посиділи, поговорили, чай попили, вірші почитали. 🙂

п.с. Я читала свою “Руду Кобилицю” – сказали, що це жорстке порно))))
4.10.2015

Руда Кобилиця

А мої амазонки саме п’ють вино з амфОри, що греки для скіфів везли через море. 🙂
Закінчила писати ще один вірш про амазонок. 🙂

Я ж казала колись, що напишу твір, де слово “кобила” стосовно жінки буде не образливим, а навпаки – компліментом. Так от, вчора я цей твір написала. 🙂

Обговорення «Рудої Кобилиці» відбулося на сайті «Проба Пера».

Руда Кобилиця

Сиділи дівчата на березі річки,
Найстарша плела меншим сестрам косички,
Щоб мокре волосся під сонцем яскравим
Просохло і стало в усіх кучерявим.

Аж чують: на іншому березі табір
Наповнили радісні крики і гамір.
Схопилася старша: «Дивіться, дивіться!
Вертає із військом Руда Кобилиця!»

«Глядіть же! На конях звисають рамена!
Везуть наші діви мужів полонених!»
«Вертаймось! І будем їх теж зустрічати!..»
І поки брели через річку дівчата,
Continue reading

Щоб вічно вогонь горів

Це ми їздили по курдських територіях на Близькому Сході на минулому тижні. Не по гарячих точках, північніше, але все одно там нашпиговано військовою технікою, блок-пости, а по національному ТБ нон-стоп носять гроби, вкриті національним прапором, вантажать в літаки, проносять через натовп… Хоча всередині міст життя видається абсолютно мирним і безпечним.

Мені давно подобалась ця пісня, я кілька разів пробувала її перекласти, але виходила єрунда і я викидала чернетки. А тут мене шось зворушило, і вже від’їхавши далеко, десь під Анкарою, я сіла і за вечір написала цей текст. Не переклад, а швидше вільний переказ. Не знаю, чи вийшло добре, судіть самі.
Continue reading

Камінці бурштину

От, дізналась, що кілька моїх віршів опублікували в рамках конкурсу молодих літераторів на сайті “Правдиві новини” 🙂

А саме – вірш про зухвалих амазонок “Камінці бурштину”, вірш про середньовічну дівчинку, що гралася серцями рицарів – “Дама серця” та поему “Лорелей” зі своєю версією, чому красуня з Рейну розбивала кораблі чоловіків.

Читайте, отримуйте задоволення!

Конкурсні твори ТУТ

Бложик))

***
23 червня – отримала від Юрія Титаріва таке привітання в приват із днем Антоніни, а зараз цей вірш є опублікованим. 🙂
Так от, чого мене так на тему амазонок тягне))))

Uriy Titariv
23 червня

Ось і до Антоніни завітали іменини.
Вітаю з днем ангела та зичу щастя !

Ім’я говорить – “та, що рветься в бій”.
В нім – дві основи: лагідність – від Тоні,
від Ніни – владність та розсудливість. У ній
вони – два боки на однім кордоні.

Повністю вірш можна прочитати тут

***
Цього року я ігнорую практично всі фестивалі і книжкові виставки (за деяким виключенням). Якось нецікаво стало на них їздити… Зараз мене цікавлять тільки книжкові проекти, клубні зустрічі… ну і глибоке занурення у написання власних творів. 🙂

***
Пишу про Афродиту і Артеміду)) І все хочеться їм сказати:
– Дєвки, ну ви і гоните! :))))
Continue reading

Вечір любовної лірики в Благодійній книгарні “ДієСлово”

У Благодійній книгарні “ДієСлово”, що діє на Арт-Пікніку Слави Фролової у парку Пушкіна, 11 липня відбувся Вечір любовної лірики.

Мені випала честь читати там і свої твори. Сильна злива не перешкодила читанням, навпаки – об’єднала в тісному колі читців і слухачів в невеликому наметі, явно не розрахованому на таку кількість людей :))) За відчуттями ж – суцільний позитив! 🙂

Я в свою чергу дякую організаторам за запрошення. А нижче – трохи фото і відгуків з Фейсбука:
Continue reading

Зустріч Клубу Київ ПОЕТажний в бібліотеці ім. О.Шварцмана

Іноді зустрічі Клубу “Київ ПОЕТажний” проходять без жодного розголосу. Зустрілись, поговорили, почитали вірші за кавою і солодащами, та й все)))

А на зустріч, що відбулась 21 червня, до нас приєдналась Галина Торгашова, з якою ми зустрілись ще на виступі С.Жадана у галереї “Скло” і звідти компанією поетажників попрямували в бібліотеку. (Галина Торгашова допомагала Клубу в упорядкуванні збірника любовної лірики “33 ипостаси любви”). Ось що вона написала у себе на фейсбуці, опублікувавши фото із зустрічі:

“Киев поэтажный.
Спасибо всем поэтам, читавшим прекрасные стихотворения, за атмосферу добра и сопричастия к творчеству, за возможность присутствия при рождении новых строчек и новых образов”.

На фото зліва направо: Алла Мігай, Віра Молчанова, Маргарита Метелецька, Дмитро Черашній, Антоніна Спірідончева, Олексій Осипов, Вікторія Івченко, Єлизавета Жарікова, Олег Нікоф, Вікторія Науменко, N.A.Talis та Олег Максименко.

Дякуємо за відгук та фото! 🙂

Урба-Перехрестя-2015

Фотограф без фотографій))))

Вчора у Будинку письменника вручали дипломи і нагороди переможцям конкурсу урбаністичної поезії “Урба-Перехрестя-2015”.

Як бачите, я там теж була)) На сам конкурс я творів не надсилала (амазонки б здивувались, якби їх приписали до урбаністики :))), але для “очного туру”, який вже став невід’ємною частиною підсумкового дійства “Урба-Перехрестя” я таки знайшла два вірші міської тематики. І стала однією з двох переможниць за версією журі і однією з трьох переможниць (якщо не помиляюсь) за версією слухачів. Фотографій з читання і вручення – немає, зате по закінченню церемонії сфотографувалась з призом. 🙂

10005934_816374395127079_4883338212412269537_o