У літстудії “Перехрестя” вже стало доброю традицією в листопаді проводити “Несторівські читання”. Адже 9 листопада вшановується пам’ять чернця Києво-Печерської лаври Нестора Літописця – упорядника (за іншою версією автора) “Повісті врем’яних літ”. Цього ж дня, починаючи з 1997 року в Україні відзначають День української писемності та мови.

Цього разу Несторівські читання відбулись 10 листопада у неопалюваній камінній залі холодного Будинку письменників. Ми сиділи в куртках і пальтах і все одно мерзли, погодившись на добровільну аскезу.

Як і в давні часи, не зроблено жодного фото студійної зустрічі. Не тому, що ми хотіли перенестись у побут старої Русі, а просто якось не було кому. Тож проілюструвати свій допис я не маю чим. 🙂

Зате, повернувшись із Будинку письменників у новітні часи інформаційних технологій, я можу наскрінити відгуків учасників “Несторівських читань” з фейсбучної сторінки студії “Перехрестя” та особистих сторінок авторів. Тож читайте головне!
Continue reading →

“Днями чаювали-віршували з нашим “Перехрестям”. І під час поетичного чаювання “нагорода знайшла героя” – свій диплом отримала одна з переможниць конкурсу “УРБА-Перехрестя -2015” Тетяна Землякова!” – повідомлено на сторінці Дитячої бібліотеки № 9, де ми з літстудією “Перехрестя” засідали 20 жовтня.

На фото Вікторія Осташ вручає диплом конкурсу урбаністичної поезії “Урба-Перехрестя – 2015” Тетяні Земляковій, яка не змогла прибути в Київ у червні, коли відбувалось офіційне нагородження усіх переможців.

У колі сидять: Лілія Батюк-Нечипоренко, Світлана Кондратьєва, Наталія Гончарова, Максим Меркулов, я – Антоніна Спірідончева і Валентина Захабура, яка з фотоапаратом, тому на фото її не видно))

Справді, чаювали і винували, читали свої вірші і за ініціативою Максима Меркулова вгадували твори класиків. Я читала своє “Ніколи” – продовження циклу “Діалоги”, “Щоб вічно вогонь горів” – творчий переказ пісні Scorpions «The Good Die Young», гімн постаменту “Матір-Вітчизна” і звичайно ж свою “Руду Кобилицю”.

А вже дорогою додому дізналась, що дехто на пікніку Слави Фролової (в благодійній книгарні “Дієслово”) купив кілька моїх поетичних книжок, чим була сильно здивована і вражена. З іншого боку, от що значить, коли твої поетичні книжки не продаються в жодній книгарні! 🙂

Вчора у нас в клубі “Київ ПОЕТажний” висадився донецький літературний десант (ті, що виїхали з окупованих територій). Сказали, що вони не донєцкіє, а дончанє, або ж донеччани. А поняття “донєцкіє” набрало таких семантичних відтінків, що стало образливим.

Отже, посиділи, поговорили, чай попили, вірші почитали. 🙂

п.с. Я читала свою “Руду Кобилицю” – сказали, що це жорстке порно))))

А мої амазонки саме п’ють вино з амфОри, що греки для скіфів везли через море. 🙂
Закінчила писати ще один вірш про амазонок. 🙂

Я ж казала колись, що напишу твір, де слово “кобила” стосовно жінки буде не образливим, а навпаки – компліментом. Так от, вчора я цей твір написала. 🙂

Обговорення «Рудої Кобилиці» відбулося на сайті «Проба Пера».

Руда Кобилиця

Сиділи дівчата на березі річки,
Найстарша плела меншим сестрам косички,
Щоб мокре волосся під сонцем яскравим
Просохло і стало в усіх кучерявим.

Аж чують: на іншому березі табір
Наповнили радісні крики і гамір.
Схопилася старша: «Дивіться, дивіться!
Вертає із військом Руда Кобилиця!»

«Глядіть же! На конях звисають рамена!
Везуть наші діви мужів полонених!»
«Вертаймось! І будем їх теж зустрічати!..»
І поки брели через річку дівчата,
Continue reading →

От, дізналась, що кілька моїх віршів опублікували в рамках конкурсу молодих літераторів на сайті “Правдиві новини” 🙂

А саме – вірш про зухвалих амазонок “Камінці бурштину”, вірш про середньовічну дівчинку, що гралася серцями рицарів – “Дама серця” та поему “Лорелей” зі своєю версією, чому красуня з Рейну розбивала кораблі чоловіків.

Читайте, отримуйте задоволення!

Конкурсні твори ТУТ

У Благодійній книгарні “ДієСлово”, що діє на Арт-Пікніку Слави Фролової у парку Пушкіна, 11 липня відбувся Вечір любовної лірики.

Мені випала честь читати там і свої твори. Сильна злива не перешкодила читанням, навпаки – об’єднала в тісному колі читців і слухачів в невеликому наметі, явно не розрахованому на таку кількість людей :))) За відчуттями ж – суцільний позитив! 🙂

Я в свою чергу дякую організаторам за запрошення. А нижче – трохи фото і відгуків з Фейсбука:
Continue reading →

Іноді зустрічі Клубу “Київ ПОЕТажний” проходять без жодного розголосу. Зустрілись, поговорили, почитали вірші за кавою і солодащами, та й все)))

А на зустріч, що відбулась 21 червня, до нас приєдналась Галина Торгашова, з якою ми зустрілись ще на виступі С.Жадана у галереї “Скло” і звідти компанією поетажників попрямували в бібліотеку. (Галина Торгашова допомагала Клубу в упорядкуванні збірника любовної лірики “33 ипостаси любви”). Ось що вона написала у себе на фейсбуці, опублікувавши фото із зустрічі:

“Киев поэтажный.
Спасибо всем поэтам, читавшим прекрасные стихотворения, за атмосферу добра и сопричастия к творчеству, за возможность присутствия при рождении новых строчек и новых образов”.

На фото зліва направо: Алла Мігай, Віра Молчанова, Маргарита Метелецька, Дмитро Черашній, Антоніна Спірідончева, Олексій Осипов, Вікторія Івченко, Єлизавета Жарікова, Олег Нікоф, Вікторія Науменко, N.A.Talis та Олег Максименко.

Дякуємо за відгук та фото! 🙂

Фотограф без фотографій))))

Вчора у Будинку письменника вручали дипломи і нагороди переможцям конкурсу урбаністичної поезії “Урба-Перехрестя-2015”.

Як бачите, я там теж була)) На сам конкурс я творів не надсилала (амазонки б здивувались, якби їх приписали до урбаністики :))), але для “очного туру”, який вже став невід’ємною частиною підсумкового дійства “Урба-Перехрестя” я таки знайшла два вірші міської тематики. І стала однією з двох переможниць за версією журі і однією з трьох переможниць (якщо не помиляюсь) за версією слухачів. Фотографій з читання і вручення – немає, зате по закінченню церемонії сфотографувалась з призом. 🙂

20 березня у Національному музеї літератури України відбулись поетичні читання «Територія любові» до Всесвітнього дня поезії. Молоді київські поети та студенти Університету ім. М.Драгоманова разом зустрічали весну і закликали у своє життя любов і кохання. Захід проходив у день сонячного затемнення та переддень весняного рівнодення, тож не обійшлося і без “магічних ритуалів”, а саме колективної медитації.
Continue reading →

У неділю 15 березня була на поетичній зустрічі, яка планувалась як презентація книги “Воїнам світла” і називалась “Мукачівська весна” – в бібліотеці ім. О.Шварцмана (база Клубу “Київ ПОЕТажний”). Проте у нас там завжди дифузійний рух поетів, тому вийшла зустріч авторів з Мукачево, Макарова, Фастова, Одеси, Вінниці і Донбасу (останні вимушено залишили свої домівки). І трошки киян-поетажників.

Презентація Мукачівської студії “Рідне слово”, проектів Міжнародного благодійного фонду “Дольче Віта” книг “Воїнам Світла” і “Живи, Надіє” за участю авторів із Закарпаття – відбулась! Щоправда, у книжці “Воїнам світла” я встигла глянути тільки перелік авторів (знайомі лише кілька імен).

Втім, на зустрічі зробила для себе два чудових відкриття!
Continue reading →