КНИГИНІ – 2017: і я серед них

Для мене проект “КНИГИНІ – 2017” почався з несподіваного дзвінка. Сказали, що мене обрано як одну з найкращих молодих письменниць, коротко розповіли про проект і запросили на фотозйомку для календаря. Отак просто. І ні, я нічого не платила. Тільки за таксі, бо про зйомку попередили за двадцять хвилин до самої зйомки. 🙂

Всього в проект було відібрано 12 жінок-письменниць, я навіть не знала, кого саме. Фотосесії відбувались у різних київських літературно-меморіальних музеях, а моя фотосесія проходила в музеї Михайла Старицького. З учасницями працювали стиліст і фотограф, а одягнуті всі моделі-літераторки були у брендові сукні Vozianov.

Відклацали, мабуть, сотні дві знімків, щоб було, з чого вибрати. Проте більшість із них я так і не побачила. Те, що врешті мені надіслали на пам’ять – це менше десятка світлин. На календарі вміщено інше фото, дуже гарне, але мені й це подобається, яке не світилось більш ніде. 🙂

Календар – стильний і красивий – вийшов у видавництві “Самміт-книга”. Його встигли видати до Нового року, а в середині січня вже відбулась його велика презентація із багатьма запрошеними гостями, розписаною програмою, в якій кожній з книгинь приділено належну увагу, і, звичайно ж, іншими приємними елементами свята. Серед гостей були музейники, діячі культури, відомі особи. А вела презентацію відома журналістка і громадська діячка Марина Кінах.

Марина Кінах, Антоніна Спірідончева, Іван Степурін

Книгиням вручали дипломи, а також подарунки від спонсора Клініки краси “Ана-Космо” – сертифікати на косметичні процедури. І так, письменниці були знову вдягнені у сукні Vozianov. Оскільки я не те що сукні, а й спідниці у звичайному житті не ношу, не кажучи вже про підбори, для мене це було випробуванням. 🙂

Марина Кінах, Влада Литовченко з дипломом, який вручатиме, та Антоніна Спірідончева

Особисто мені диплом вручала Влада Литовченко, директор Вишгородського історико-культурного заповідника. Вона виголосила довгу і змістовну промову про підтримку культури, якої так не вистачає. А вже тоді саме вручення. В ці миті хвилювання я й не зчулася, як в моїх руках опинився букет квітів і вручений Іваном Степуріним, директором “Самміт-книги”, сертифікат.

За програмою кожна з книгинь мала щось розповісти про себе, свої плани… Але ж ви знаєте, що я не оратор)) Мені легше прочитати вірша, ніж щось про себе розповідати. Саме так я і вчинила. Тому для всіх присутніх прозвучало “Народження Афродити”. 🙂

Майже весь вечір (в очікуванні своїх виходів) ми весело провели в компанії з Марією Міняйло, в якої щойно вийшла друга книжка, і художником Олексієм Шнеєром.

Ми з Олексієм Шнеєром дивимось на виступ Марії Міняйло, коли надійшла її черга

Після офіційної програми було неформальне спілкування, святкування і фотографування всіх з усіма. Жаль, що не всі фото були надіслані організаторам, а тепер і кінців їх не знайдеш. Мені б дуже хотілось похвалитись світлинами нашої веселої маленької компанії… Гарно змонтоване відео всього заходу чомусь видалили з ютуба і залили ще раз, але вже із зіпсованим звуком. Тож підсумовую пост відеороликом з новинного інтернет-каналу і найтиражованішою світлиною з презентації. 🙂

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *