“Музи без музчин” бешкетували у Львові

Наші “Музи без музчин” відбулись у “Чарівному ліхтарі” у Львові (в рамках Форуму видавців). Емоцій багато!

Головний відгук звучав “Сміливо, як для дівчат!” 🙂 Дійсно, більшість зачитаних текстів висвітлювали “жіночі” теми з несподіваного боку. Героя Марини Єщенко, наприклад, під кінець оповідання токсикозило, або ж героїня тролила батька згвалтуваннями. Мої Афродита і Артеміда можуть позмагатися з грантовими феміністками в креативності, хоча погляди богинь на місце чоловіка в стосунках кардинально різняться. Зате Валя Захабура відстоювала традицію: кохання, романтика, ніжний і чуттєвий спів… ну добре, з елементами емансипації: Мій пане, запросіть мене на каву – Нема часу на каву? – Є! Є! Є! 🙂

До речі, мужчини в залі також були, аж двоє. Один після моєї “Золотої сітки Гефеста” встав і показово залишив зал (хто читав – здогадається чому))), тоді як другий засміявся, заплескав в долоні і показав “во!”, молодці, мовляв! 🙂 А по завершенню заходу ще багато розказував, що ми такі різні, і такі класні, і так вдало знайшли точки перетину зі своїми поемами, оповіданнями і піснями. “У вас гарна концепція – різні формати, не встигаєш втомлюватись, – каже, – вам треба розробити програму і більше з нею виступати… взагалі літературне турне своє зробити!”
Таке. 🙂 Ми потім між собою ділились враженнями і зійшлись на тому, що “Музи без музчин” відбулись дуже гарно, весело, емоційно, бешкетницькі твори пасували один до одного, а гості (за одним винятком))) лишились задоволеними. 🙂


Тексти, що зачитувались “Музами без музчин”, можна знайти у наших книжках: Антоніна Спірідончева “Афродита”, Марина Єщенко “Поговори зі мною”, Валентина Захабура (“Ятоморе” і авторські пісні).

А от як Валя підвела підсумки:

На наш бешкет “Музи без музчин” , який придумала Антоніна Спірідончева, завітали чудові глядачки, серед них були музи з Запоріжжя і цікава розмова з ними по-тому. Про страх і сміливість, про “навіщо друкувати”, а що як світової слави на всіх не вистачить? Марина Єщенко чудово відповіла, що ми зичимо довгих років Славі Світовій. А я оце подумала, що, якщо боятися, то нічого й не зробиш. Це стосується усього життя. Тому моя світова і всесвітня всередині мене. Коли я пишу, коли я кохаю, коли я готую сніданок синові. Творити свій гармонійний світ. Без огляду, що хтось не оцінить, не сприйме. Як чудово сказав Гентош у пародії на Павлюка: “Ми дорослі і нам все можна” 🙂 можна нарешті не боятись осуду, а творити від серця. От, блін, не можу без пафосу!

Уточню: назву “Музи без музчин” придумала якраз Валя. 🙂

14352404_1066393053458544_9211575500973157893_o

Читає Марина Єщенко

img_9651-2

Читає Антоніна Спірідончева

img_9640-1

Співає Валентина Захабура

img_9641-1

Валентина Захабура, Антоніна Спірідончева, Марина Єщенко. Книжки на столику: “Афродита”, “Ятоморе”, “Поговори зі мною”

img_9658-1

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *