ДЕНЬ МИНУВ…

Ось… Іще один день минув…
Сонце, зухвало розпечене липнем,
Сідає за крайній високий будинок,
Спиняє й без того повільний лет…

Сьогодні я встала якось понуро,
Побавила трохи манюню дитину,
Поснідала, глянула в інтернет,
В книгарню поїхала і купила
Там кілька книг…

Сіла в задушливу жовту маршрутку,
Думками собі скоротивши дорогу,
(Повз мозок промчала якась метушня)…

А сонце на заході вже непорушно,
Складає стрімке проміння в торбину,
Незважаючи ні на кого –
Ну мало хто що не встиг?..

Торбину кладе під подушку
В далеких хмарах-перинах…

І я розгублено думаю:
А що встигла я?..

 

© Антоніна Спірідончева, “Книжка на ніч”

Книжка на ніч - для сайту

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *