Ще грудневі записи

Корисно іноді читати критику. Сьогодні відкрила для себе нове слово – лапідарність. Якось так сталось, що раніше я його не чула і не знала))) А воно (тобто його значення), виявляється, корисне для поезії.
Отже, лапідарність (лат. lapidarius, від lapis — камінь) — виняткова стислість і чіткість у висловлюванні думок, економне використання художніх засобів.
Он як! :)))

***

Знайшла щойно ОТАКЕ: http://maysterni.com/publication.php?id=71399
Ну й накрутила авторка (Тетяна Мілєвська) поверх мого вірша… Точніше спочатку був мій вірш, потім пародія Олексія Ганзенка… А те, що опублікувано – це, я так здогадуюсь, пародія на пародію…
Насправді дівчина взяла в епіграф строфу з мого вірша, яку підписала “Переспівом Олексія Ганзенка”. Кумедно)))

В оригіналі це отак було: мій вірш “Метелик”, а внизу в рецензіях пародія Олексія Ганзенка. http://gak.com.ua/creatives/2/28098

***

Клас! Я нібито останнім часом усюди здебільшого читала вірші з галереї жіночих образів… здавалось би – одні й ті самі… А от зараз швиденько прогнала відео з “Перехрестя”, а там ще 4 вірші, яких в мене до цього не було у відеоколекції. Тішуся, класно… Там мої улюблені – “Самотній вовк”, “Вихор бажань”, “Метелик” і навіть “Попелюшка”! 🙂
Але різати і утискати їх буду вже завтра!
А сьогодні завершила великий шмат роботи – усі фото та відео з “Київ ПОЕТажний”, і навіть підсумкову публікації на сторінці клубу дала. Ух як! 🙂

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *