НОЧІ

Знову ночі солодких надій…
Сподіваєшся, що він сумує.
А кохання твоє тільки тінь.
Як не гірко, а ти це відчуєш.

Темні ночі розтягують час.
Хвиля споминів лине у душу.
Це з тобою було тільки раз,
А ти плакати й досі ще мусиш.

Хижі ночі натиснуть курок,
І загине кохання підбите.
Дуже швидко ти знайдеш зв’язок:
Не хотів він тебе полюбити.

 

1999

© Антоніна Спірідончева, “Весна-поетеса”

Весна-поетеса, обкладинка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *