НА ФІНАНСОВИХ ПРОСТОРАХ

На фінансових просторах
Ти щодня блукаєш
І дівочі чорні брови
Вже не помічаєш.

Слід застиглої любові
В пам’яті розтане,
Лиш коли на твоїй долі
Перепона стане.

Щось шепочеш милій знову
І цілуєш ніжно,
Коли знаєш, що нікому
Не потрібен більше…

Потім у машині вільній
Полетиш по місту,
А твоїй «коханій ніби»
В ній немає місця.

 

1999

© Антоніна Спірідончева, “Весна-поетеса”

Весна-поетеса, обкладинка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *