ЛИСТЯ

Сп’янівши від кохання,
Жили в своєму сні…
Отак летіли дні
До зустрічей останніх…

Кружляє жовте листя,
Розлуку стелить осінь.
Цих снів, напевно, досить,
Не треба більш миритись.

Іди, лети за вітром,
Несись із ним в блакить,
Візьми найкращу мить,
Не повертайся в літо!

 

1999

© Антоніна Спірідончева, “Весна-поетеса”

Весна-поетеса, обкладинка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *