ЗИМОВИЙ ПРОМІНЬ

Косий зимовий промінь
Лоскоче сині очі,
Вуста і підборіддя,
І носа теж лоскоче.

Він сочиться крізь вії,
Хвилюється із вітром
І, молодий, не вміє
Людські серця зігріти.

Він буде урочисто
Прихід весни чекати,
Щоб і собі навчитись
Любити й зігрівати.

 

1999

© Антоніна Спірідончева, “Весна-поетеса”

Весна-поетеса, обкладинка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *